Український аналог американського ФБР– Державне бюро розслідувань (ДБР) формально створене більше ніж два роки тому, але досі не розпочало свою діяльність. Чимало українців зізнаються, що вперше чують про таку структуру, хоча вона мала б стати одним з найпотужніших правоохоронних органів. В чому проблема Державного бюро розслідувань, чи запуститься воно восени і чим буде займатись, в ексклюзивному інтерв’ю з директором ДБР Романом Трубою.
Аби віддалено уявити сферу роботу Державного бюро розслідувань, можна згадати американські фільми, в яких ФБР забирає під своє слідство найважливіші справи.
ДБР має розслідувати злочини, які вчиняють правоохоронці, високопосадовці, урядовці, депутати, судді, а також особливо тяжкі насильницькі злочини.
Таким чином ДБР перебирає на себе слідчі функції, які досі виконувала Генеральна прокуратура.
Те, що Генпрокуратура досі поєднувала в собі слідство і процесуальне керівництво, було обумовлено тимчасовим характером, функції слідства вже 20 років як мали б були бути передані іншій структурі.
«Така концентрація повноважень є не припустимою для одного органу», – наголошують спеціалісти.
Та «іншу структуру», а саме Державне бюро розслідувань створили у 2016 році, у 2017-му з’явився керівник, а точної дати початку повноцінного функціонування бюро поки що немає через затягування процесу запуску, як вважає очільник ДБР, а також дехто з депутатів і експертів.
«Історія Державного бюро розслідувань розпочинається з 1995 року, коли Україна стала членом Ради Європи. Саме тоді Україна взяла на себе зобов’язання щодо створення органу досудового розслідування, який забере повноваження в органів прокуратури. Наступний крок відбувся лише через 20 років, тобто 20 років не було жодної політичної волі», – зазначає директор ДБР Роман Труба, якого було обрано і призначено на цю посаду в листопаді минулого року.
Та і зараз Роман Труба вважає, що «не в повній мірі зосереджена увага і надається допомога щодо створення Державного бюро розслідування».
Більше про застереження щодо ДБР та позицію його голови – в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
Кабінет Романа Труби поки що розташований в будівлі Кабінету міністрів. Приміщення маленьке із лаконічним інтер’єром. Помічаємо брендовані атрибути: записник та календар із символікою структури. В куточку за монітором комп’ютера висить нагадування: «Говори мало, слухай багато, думай ще більше. Краще не договорити, ніж переговорити».
Директор Державного бюро розслідувань гостинно пропонує нам чай, каву або водички (все для цього необхідне теж розташоване в невеличкому кабінеті), та ми відразу переходимо до інтерв’ю, аби вкластися у відведений час.
Про кількість працівників у ДБР
Набір працівників відбувається вкрай повільно і звернути увагу на це у публічній площині намагаються лише кілька народних депутатів та спеціалістів з експертного середовища. Вони наголошують, що за весь цей час у ДБР працюють лише три людини.
Директор ДБР Роман Труба розповідає, що кількість працівників наразі є більшою за три особи, втім, набирав він їх не за конкурсом, а шляхом переведення.
Я був зобов’язаний взяти кілька працівників у вигляді переведення. Цих працівників я взяв з інших державних органівРоман Труба
«Я був зобов’язаний взяти кілька працівників, а саме: юриста, бухгалтера, спеціалістів управління режимно-секретної роботи та захисту інформації, та управління забезпечення діяльності у вигляді переведення. Цих працівників я взяв з інших державних органів, і в цих органах вони виконували аналогічні функції. Це передбачено законодавством і дає змогу директору заповнити необхідну кількість робочих місць для того, щоб Державне бюро розслідувань мало змогу здійснювати функціонування», – пояснює він.
Цих спеціалістів Роман Труба відбирав особисто.
«Я – в Києві нова людина. Всього лише 3-4 роки здійснюю тут трудову діяльність. Я спілкувався з тими знайомими, які працюють в державних структурах, проводив співбесіди, з’ясовував думку, чи вони мають намір працювати в правоохоронному органі, оскільки я перед кожним працівником буду ставити певні вимоги, а в першу чергу – це професіоналізм. Люди погоджувалися, вони мені підходили, тому їм було запропоновано спробувати свої сили в новому правоохоронному органі», – зауважує очільник структури.
Про конкурсні комісії
Відбір на посади в ДБР здійснюють дві комісії: зовнішня (відбирає кандидатів на керівні посади, в тому числі очільників управлінь, підрозділів, секторів та їхніх заступників) та внутрішня (відбирає всіх інших працівників ДБР).
Зовнішня комісія складається з трьох представників президента України, з трьох від Кабміну та трьох від Верховної Ради. Саме через склад цієї комісії, експертне середовище вбачає політичний вплив на формування цієї правоохоронної структури.
Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Мустафа Найєм, який регулярно публічно порушує питання затягування запуску нового органу, вважає, що аби ДБР запустилось якомога швидше, зовнішню комісію треба взагалі розпустити.
Ідеальний варіант: обнулити весь процес. Та це – утопічний сценарійМустафа Найєм
«Ідеальний варіант: обнулити весь процес, переобрати голів та заступників, перепризначити внутрішню і зовнішню комісію і почати з іншою легітимністю та довірою від суспільства. Та це – утопічний сценарій», – зазначає в коментарі Радіо Свобода депутат і додає, що зараз варто зосередитися на ухваленні змін в законодавстві щодо ДБР.
Директор ДБР Роман Труба при цьому вважає законопроект, поданий зокрема і Мустафою Найємом, «найбільш прийнятним» щодо формування комісій.
«Найбільш прийнятна норма міститься в законопроекті, поданому народними депутатами Найємом, Сотник і групою інших. Вона передбачає, що так звана зовнішня комісія буде здійснювати конкурс і обрання директорів та заступників, а всіх інших працівників обирає комісія, члени якої призначаються вже безпосередньо директором Державного бюро розслідувань. І це правильно, оскільки директор одноособово несе відповідальність за діяльність ДБР, за слідчу роботу і за оперативну роботу. Саме тому директор повинен мати вплив і на формування конкурсних комісій, і на призначення того чи іншого працівника», – наголошує Роман Труба.
Фінансування ДБР
На діяльність Державного бюро розслідувань на 2018 рік передбачено фінансування у розмірі 651 мільйон гривень, більшість з яких наразі структура не може використовувати, зазначає Роман Труба, бо вони мають бути використані за цільовим призначенням – на зарплати працівників, яких поки що немає (567 мільйонів гривень – фонд заробітної плати).
«Лише 84 мільйони – це ті кошти, які ми можемо використовувати для матеріально-технічного забезпечення. Ця сума є не лише для центрального апарату, його запуску, але в тому числі і для запуску семи територіальних управлінь. Чи цього достатньо? Ні. Це надзвичайно мала сума. В цю суму входять кошти, які необхідно витратити на ремонт приміщення, забезпечення кожному працівнику робочого місця, комп’ютерної техніки, придбання транспортних засобів і канцтоварів, мінімально необхідних для роботи», – зауважує в інтерв’ю Радіо Свобода директор ДБР.
Якщо на запуск інших правоохоронних органів чималі кошти виділяли міжнародні донори, то у випадку з ДБР – донорів немає.
Міжнародні спільнота упустила цей момент з фокусу і більшість послів та іноземних неурядових організацій не розуміють, про що йде мова, раніше зазначав в коментарі депутат Мустафа Найєм і додав, що з’явився ДБР «наче сирота».
Про брак уваги
Ми запитали Романа Трубу, чи не відчуває він браку уваги від суспільства до ДБР, і він зазначив, що уваги дійсно мало і хіба що кілька народних депутатів та невелика група експертів здійснює роботу в напрямку інформування щодо роботи структури.
Звичайно, хотілося б щоб на телебаченні були певні соціальні реклами, які б розповідали про запуск Державного бюро розслідуваньРоман Труба
«Вони висловлюють різні погляди щодо запуску, щодо діяльності, і до деяких з них ми прислуховуємося, звичайно. Проте широкого обговорення про запуск і про діяльність не відчувається, і нам цього бракує. Звичайно, хотілося б щоб на телебаченні були певні соціальні реклами, які б розповідали про запуск Державного бюро розслідувань, проте постає питання – за рахунок яких коштів?», – додає він.
Генпрокуратура, наприклад, може запускати соціальні ролики на центральних каналах, зауважили ми і запитали, чи можливо б було для ДБР використати подібну можливість.
«Ми – орган, який тільки створюється. І ми перебуваємо під пильним оком, якщо не абсолютної більшості суспільства, то певного кола фахівців. Ми зобов’язані чітко дотримуватись закону, а на даний час наш закон прописаний занадто суворо», – відповів Роман Труба.
Труба каже про затягування запуску ДБР
В інтерв’ю Радіо Свобода директор ДБР Роман Труба заявив про те, що бачить затягування у запуску ДБР, принаймні за двома напрямками: пошук приміщення та ухвалення змін до законодавства.
Ми всі розуміємо, що коли є погодження, закони ухвалюються дуже швидкоРоман Труба
«Ми всі розуміємо, що коли є погодження, коли є порозуміння фракцій – закони ухвалюються дуже швидко. Ті законопроекти, які на даний час є у Верховній Раді – всі технічні, їх підтримують експерти, науковці і абсолютна більшість парламентарів, проте вже значний період часу ми технічні норми не можемо провести через сесійну залу», – зауважує він.
«Я вже розпочав спілкування із головами фракцій, я буду спілкуватися з кожною фракцією. Я хочу подивитися в очі депутатам, аби вони мені відповіли на запитання, чому вони не хочуть запуску новоствореного правоохоронного органу», – наголошує директор ДБР.
Про те, що немає зацікавленості та бажання запускати в роботу такий правоохоронний орган, кажуть і фахівці. Принаймні процес гальмується, поки не розподілені сфери політичного впливу, вважають вони.
Парламент увійшов в таку стадію, коли від рядового депутата нічого не залежитьВалерій Карпунцов
Депутат від «Блоку Петра Порошенка» Валерій Карпунцов, який входить до комітету із забезпечення правоохоронної діяльності, підтверджує, що запропоновані законопроекти не рухаються в бік сесійної зали.
«Ми зараз входимо в час передвиборчої політичної турбулентності. Це не буде сприяти суто нормотворчій роботі парламенту. Зараз всі процеси рухаються в політичній доцільності», – прокоментував для Радіо Свобода ситуацію Валерій Карпунцов.
По ДБР депутат Карпунцов не бачить такого супротиву, як по Антикорупційному суду, вважає, що є розгубленість та нерозуміння.
«Парламент увійшов в таку стадію, коли від рядового депутата нічого не залежить – все вирішує керівництво фракцій і керівництво парламенту – це в Раді, а взагалі сформовані квазідержавні органи – «сімки» чи «двадцятки», тобто політично ухвалюються рішення, які вже реалізуються далі шляхом нормативних актів», – додав Валерій Карпунцов.
Депутат додав, що однозначно слідство треба прибирати з прокуратури, і ДБР мало б працювати вже давно.
Директор ДБР Роман Труба стоїть на своєму – бюро має розпочати повноцінну діяльність 1 вересня. У парламенті та експертному середовищі в такий термін запуску не вірять, зважаючи на теперішні темпи.
«Я – людина аполітична»
Щодо призначення Романа Труби на посаду директора ДБР одна з громадських організацій подала позов до суду, розгляд якого ще попереду.
Романа Трубу в медіа називають то підконтрольним політичній силі «Народний фронт», то називають ставлеником президента. Сам він розповідає, що взагалі не має стосунку до політики.
Я не мав жодного відношення до жодної політичної сили, яка на даний час існує в УкраїніРоман Труба
«Я – людина аполітична. До 2014 року не мав стосунку до роботи в місті Києві. Після революції я був запрошений на роботу в Генеральну прокуратуру. За час роботи в Генеральній прокуратурі, а після того у приватній структурі, я не мав жодного стосунку до жодної політичної сили, яка на даний час існує в Україні», – зазначає він.
Роман Труба зазначає, що не знайомий із керівниками політичної сили «Народний фронт» і з депутатами веде розмови лише з приводу законодавчих питань.
«Вже безпосередньо під час перебування на посаді директора Державного бюро розслідувань у зв’язку з необхідністю голосування за законопроекти, які є у Верховній Раді, я проводжу розмови, відповідаю на запитання депутатів, голів фракцій і проводжу відповідні зустрічі, але всі зустрічі відбуваються в стінах парламенту», – пояснює Роман Труба.
Щодо репутації заступників
Заступники, яких призначили Роману Трубі, відразу ж зацікавили громадськість. Щодо них почала з’являтися компрометуюча інформації на різноманітних ресурсах. Сам директор називає такі історії міфами.
Про особисті характеристики своїх заступників я буду робити оцінки лише за результатами їхньої роботиРоман Труба
«Про особисті характеристики своїх заступників я буду робити оцінки лише за результатами їхньої роботи. З приводу перевірки того чи іншого працівника – в нас передбачена певна структура, яка на даний час ще не сформована – це управління внутрішнього контролю. Після набрання працівників до цього управління, вони будуть перевіряти тих чи інших співробітників на корупційні ризики», – наголошує Роман Труба.
Якщо з Адміністрації президента, уряду чи Верховної Ради будуть чинити тиск на голову ДБР, то він буде діяти, як того вимагає закон, наголосив Роман Труба.
«Цього принципу я дотримувався з початку трудової діяльності. В наших законах передбачено багато тих чи інших норм, які врегульовують суспільні відносини», – відповів він.
Що прискорить запуск ДБР
Найголовніший крок – якомога швидше ухвалити ті законопроекти, які перебувають у Верховній Раді, наголошує Роман Труба.
«В цих нормах передбачено посаду оперуповноваженого. Це надасть змогу оголосити конкурс на всі оперативні підрозділи. Передбачено перенесення територіальних управлінь в ті населені пункти, які будуть мати змогу технічно забезпечувати роботу Державного бюро розслідувань. Передбачено чітке визначення структурних підрозділів, які будуть здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Передбачена чітка дата, з якої Державне бюро розслідувань розпочне свою діяльність, що надасть змогу органам прокуратури до цього часу законно розпочинати і розслідувати кримінальні провадження, які підслідні Державному бюро розслідувань. Передбачені спеціальні звання», – резюмує очільник ДБР.
Усього в Державному бюро розслідувань передбачено 1500 посад, включно з територіальними управліннями.
Оголошено конкурс на 701 посаду, не оголошено – на 786, зайнято – 11 посад, 2 – вакантні посади патронатної служби, йдеться у звіті ДБР за діяльність з грудня 2017-го по березень 2018 року.
ДБР планує почати діяльність з «чистого листа», тобто розслідувати лише ті провадження, які самі зареєстрували. Це не загрожує, з правової точки зору, продовженню слідства над «справами Майдану» – їх мають завершити слідчі прокуратури, вважає Труба, хоча Сергій Горбатюк наголошує, що існує ризик втрати напрацювань через недосконале законодавство.
Щодо автоматичного перепризначення слідчих ГПУ до підрозділів Державного бюро розслідування – Роман Труба виступає категорично проти.
«Запуск Державного бюро розслідувань – це національна ідея. Воно потрібне не лише директору і заступникам, воно потрібне державі. Чим швидше це зрозуміють політики, тим швидше ми матимемо змогу запустити цей орган і розслідувати перші кримінальні провадження», – наголошує Роман Труба.
Щойно ДБР оголосить про початок роботи, почнуть реєструвати кримінальні провадження. Умовної черги на реєстрацію поки немає, зазначає керівник, реєструватимуть всі, яка справа може стати першою, не знає.
