Коли французький президент Емманюель Макрон з дружиною перебували у Вашингтоні з помпезним державним візитом, політичні оглядачі у багатьох країнах пильно вишукували ознаки дружби керівника Франції та президента США Дональда Трампа.
Побачене не розчарувало спостерігачів. Як і під час візиту Трампа до Парижа у липні минулого року, ми стали свідками затягнутих потискань рук і тісних обіймів, які цього тижня були повторені у Білому домі.
В один з моментів президент США вирішив демонстративно прибрати смітинку з костюма Макрона перед тим, як вони усілися перед репортерами в Овальному кабінеті. Макрон відповів добродушною усмішкою.
«Наші взаємини дуже особливі. Я навіть заберу ось цей шматочок лупи. Ось є. Треба, щоб він виглядав ідеально. Він справді ідеальний», – зауважив Трамп.
Американський фахівець з «мови тіла і жестів» Крістофер Ульріх каже, що такі ситуації дуже промовисті.
«Це взаємини, які також позначені балансуванням сил, – каже Крістофер Ульріх. – Два чоловіки намагаються здобути домінантну позицію один над іншим. Це помітно також із 18-секундного потискання рук, яке ми побачили перед тим».
Дослідник політичної історії з Університету Джорджа Вашингтона Матт Даллек вказує, що Трамп і Макрон, можливо, й справді подобаються один одному, але кожен з керівників думає про власні інтереси.
«Для Трампа це зміцнення його позиції і додає відчуття, що він на світовій арені стоїть пліч-о-пліч з молодим, привабливим і порівняно новим лідером Франції», – каже дослідник.
Даллек наголошує, що дружба Трампа з Макроном ще більш особлива тому, що виглядає, що американський президент не має подібних близьких взаємин із жодним з інших керівників у світі.
«Я думаю, що це вибиває аргументи тих критиків, які стверджують, що він відкинув усіх американських союзників або що його зреклися; заперечує твердження, що він, мовляв, приязний лише з диктаторами», – підкреслює Даллек.
Меркель
Тепер спостерігачі будуть пильно вдивлятися, чи проявляться ознаки приязні, коли у п'ятницю до Вашингтона на одноденну зустріч з Трампом приїде в канцлер Німеччини Анґела Меркель.
У багатьох викликала здивування прохолода між Трампом та Меркель під час її останнього візиту до США, коли канцлер і президент сиділи в Овальному кабінеті упродовж кількох неоковирних секунд, не подаючи один одному руки.
Крістофер Ульріх пригадує: «Пані Меркель повертається до нього і каже: Дональде, потиснемо руки? А він, здається, навіть не чує. У той момент він виглядав дуже зосереджено. Ми не знаємо, чи він хотів зробити це навмисно, але це назвали ігноруванням».
Даллек каже, що прохолода між Меркель і Трампом очевидно пояснюється їхніми різкими ідеологічними розбіжностями: «Вона уособлює такі ідеї, як терпимість до біженців, ідеї більшої відкритості кордонів, вільної торгівлі, Європейського союзу, важливості НАТО, трансатлантичного альянсу. Усі ці речі Меркель захищає, і вона стала їх уособленням».
Дослідник вказує, що це йде у розріз з принципами політики Трампа «Америка насамперед», які полягають в посиленні кордонів США, в різкому зменшенні кількості біженців і в запровадженні тарифів на товари з інших країн.
Фахівці нагадують, що Макрон і Трамп також мають значні ідеологічні розбіжності, як і Трамп з Меркель, але Макрон зміг розбудувати тісні взаємини, запросивши Трампа у липні минулого року до Франції з державним візитом на військовий парад.
Але, навіть попри особисту близькість, аналітики вказують, що зараз не зрозуміло, чи зможе Макрон, або з іншим підходом – Меркель, переконати Трампа змінити його думку у важливих для відносин США та Європейського союзу питаннях міжнародної торгівлі, змін клімату чи ядерної угоди з Іраном.
