Якщо на пляжах Каспійського моря в Туркменистані цього літа вам зустрінуться люди у плавках моделі «сімейні труси» – не поспішайте їх висміювати, бо це не їхня вина. Сучасні плавки і купальні костюми – це лише останні товари в списку речей, які на думку уряду країни, не відповідають «моральним нормам туркменського народу». Раніше урядовці визначили, що їм не відповідають чорні автівки, та лак для нігтів та фарба волосся, які також заборонили.
Щоб позбавити громадян Туркменистану спокуси покрасуватися у новому купальнику, чи плавках, які уряд вважає недостатньо скромним одягом, урядовці просто заборонили імпортувати ці товари.
Власники ж магазинів купальників говорять, що митниці за останні місяці припинили імпорт будь-яких купальників, а також шортів для чоловіків та жінок.
«Наближається купальний сезон, і попит на ці продукти зростає, – розповів Радіо Свобода один з продавців. – Але митники не пояснюють причину цієї заборони».
На новому базарі в Ашгабаті – блискучій, білокам’яній столиці Туркменістану – крамарі, які поки що мають купальники та шорти для продажу, говорять, що вони можуть запропонувати тільки те, що залишилося з попереднього сезону.
А ось після того, як і вони закінчаться, незрозуміло, що вдягатимуть люди, які не мали купальника. Також незрозуміло, що робитимуть ті, хто любить носити шорти в країні, де літні температури можуть сягати 50 градусів за Цельсієм. І ніхто не відповів на питання, чи будуть старі бікіні також порушувати нові державні норми щодо моди.
Заборонені не лише купальники
Та бікіні та шорти – це лише останні в списку «неприпустимих» на думку туркменського уряду товари.
З 2007 року Туркменістаном жорстко керує авторитарний президент Гурбангули Бердимухамедов, який назвав себе «Захисником». В останні місяці уряд запровадив заборони на такі речі, як, наприклад, автомобілі, пофарбовані у чорний колір (президент вважає, що білі автомобілі приносять удачу). Також заборонені: лак для нігтів, фарба для волосся та золоті ювелірні прикраси для всіх державних службовців, як минулого місяця повідомляла газета «Хроніка Туркменістану».
Подібно до попередніх заборон, уряд не випускав жодної заяви щодо заборони імпорту бікіні та шортів.
Один з митників повідомив Радіо Свобода, що ця заборона пов’язана з «моральними нормами туркменського народу» і натякнув, що так вважають чиновники, які не хочуть, щоб туркменські жінки носили відкриті купальники. Чиновник висловився на умовах анонімності, оскільки він не був уповноважений виступати перед ЗМІ.
Без жодного офіційного слова про цю заборону, більшість людей не знають, як дізнатися про нові правила. Раніше цього року, наприклад, міліція Ашгабада почала забирати чорні транспортні засоби, припарковані на вулицях столиці, та навіть переслідували самих водіїв та виписували їм штрафи.
Заборона на лак для нігтів та фарби для волосся для державних службовців була лише початком. Магазини, які продавали такі товари, повідомляли, що митники більше не дозволяють їх імпортувати. Товари повільно зникають з полиць магазинів.
Багато туркменів вважають особливо недоречною саме заборону фарб для волосся, тому що президент країни відомий тим, що «позбувся» свого сивого волосся. Останніми роками він з’являється на публіці із чорним волоссям, через що його часто називають «пекучим брюнетом».
Більшість заборон – для жінок
Туркменистан – це консервативне суспільство, на культурні та модні норми якого, також впливає іслам – домінуюча релігія у країні. Тим не менш, традиційні купальні костюми, поширені у країнах Заходу, як для чоловіків, так і для жінок, не є таким вже рідкісним одягом на пляжах Каспійського моря.
Більшість заборон на одяг та моду, схоже, зосереджується на жінках. У 2013 році жінкам на державній службі та студенткам надали правила, які наказували їм носити червоно-червоні сукні та хустки, затвердженої форми.
У Туркменистані, який має великі запаси природнього газу та населення у п’ять мільйонів людей, має бути досить високий рівень життя. Але державне управління економікою призвело до таких проблем, як високий рівень безробіття, нестримна інфляція та сильний дефіцит багатьох продуктів, включаючи хліб. Це змусило туркменів навіть завозити борошно з прикордонних країн.
Середньомісячна зарплата у близько 1200 манатів (близько 300 доларів) змусила деяких людей шукати роботу в Туреччині, Азербайджані та інших країнах Центральної Азії, таких як Казахстан та Узбекистан.
3 квітня група туркменців влаштувала імпровізований протест після того, як їм не дозволили, без жодних пояснень, увійти в літак до Стамбула під час урядової кампанії, спрямованої на те, щоб люди не виїжджали з країни:
Над матеріалом працювали: Pete Baumgartner, Тетяна Савчук
