Страсбург – Деяких нинішніх та колишніх членів Парламентської Асамблеї Ради Європи запідозрили в корупції та порушення норм депутатської місії. Розслідування, проведене незалежною комісією, виявило, що в Асамблеї діяла потужна система лобі, яка, поміж іншим, захищала інтереси азербайджанського режиму, та сприяла призначенню колишнього проросійського голови ПАРЄ Педро Аґрамунда
Незалежний орган, який провів розслідування в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), дійшов висновку, що існує «сильна підозра», що деякі колишні та нинішні члени були задіяні «в діяльності корупційного характеру», пов’язаній із Азербайджаном.
Дехто вже назвав цей скандал «кав’ярною дипломатією», або «кав’ярґейтом», з огляду на отримання хабарів деякими німецькими, іспанськими, французькими, бельгійськими депутатами чи представниками з інших країн. Їх підозрюють у чиненні тиску на рівні ПАРЄ та Ради Європи, для того, аби, наприклад, підготувати позитивний звіт у сфері прав людини чи організації парламентських виборів у Азербайджані 2015 року.
Звіт, що був оприлюднений 22 квітня наприкінці дня, зазначає, що існують «підозри в тому, що корупційні дії за сприяння Азербайджану, зіграли певну роль і у призначенні головою ПАРЄ, нещодавно усуненого з посади Педро Аґрамунда.
Документ твердить, що існує «сильна підозра» в тому, що цей колишній очільник асамблеї брав участь «у діяльності корупційного характеру».
Педро Аґрамунт був змушений залишити свій пост минулого після висловлення йому недовіри внаслідок скандалу, пов’язаного з його зустрічю з сирійським президентом Башаром Асадом.
«Кав’ярну дипломатію» практикували й інші країни?
Дослідження, проведене комісією під головуванням французького судді Жан-Луі Бружьє, зокрема, дійшло висновку, що у функціонуванні ПАРЄ є недостатньо прозорості та що існують конфлікти інтересів у роботі деяких нинішніх та колишніх членів ПАРЄ, які займаються питаннями Азербайджану.
Інші нинішні та колишні депутати Асамблеї, згідно зі звітом, також діяли, порушуючи етичні стандарти та кодекс поведінки. Зокрема, там згадується іспанський політик Агустін Конде, який був доповідачем по Азербайджану, а нині є державним секретарем оборони Іспанії.
Звіт, який головним чином орієнтований на підозри у корупції та лобіюванні, пов’язаних із Азербайджаном, водночас, вказує на те, що під час розслідування, виникли підозри й щодо інших держав, зокрема, Вірменії, Казахстану, Македонії, Монако, Чорногорії, Росії, Туреччини та України.
Автори доповіді запропонували провести ретельніше розслідування цих звинувачень іншим незалежним органам.
«Через організаційні, часові та оперативні обмеження мандату, орган, який провів розслідування, не зміг провести ретельного вивчення всіх цих тверджень… Було б помилковим вважати, що оскільки діяльність ПАРЄ може не мати прямих фінансових наслідків в її державах-членах, ризик для них є менш реальним… Членство в ПАРЄ, а також у Європейському суді в цілому, є важливим для іміджу, який влада конкретної держави бажає продемонструвати міжнародному співтовариству», – йдеться в документі.
Цей звинувачувальний звіт з’явився після десяти місяців розслідувань того, як поводяться деякі члени ПАРЄ, до складу якого входять депутати з 47 країн Європи та Центральної Азії, і які є членами Ради Європи – міжнародної організації, створення якої передувало Європейському союзові, та в основному стосується прав людини, демократії та верховенства права.
