Ігор Воротников
У підконтрольному Кремлю Роздольненському районному суді окупованого Криму почалося судове слідство у другій кримінальній справі стосовно Володимира Балуха. У чому звинувачують українського активіста та як це описує у своїх свідченнях суду потерпілий ‒ у репортажі Крим.Реалії.
Підконтрольний Росії суд почав розглядати події по суті 11 квітня ‒ хоча матеріали кримінальної справи надійшли ще в лютому. Більше ніж місяць суддя не призначала засідання, потім у суд не прибув потерпілий ‒ начальник Роздольненського ізолятора тимчасового тримання Валерій Ткаченко, якого нібито побив Володимир Балух. Ткаченко пояснив, що був у відпустці й повідомлення про засідання побачив пізно. Надалі він пообіцяв не демонструвати неповагу до суду.
На початку судового слідства прокурор оприлюднив обвинувальний висновок ‒ підсумковий документ кримінальної справи, в якому коротко описана суть звинувачення проти Володимира Балуха.
За словами прокурора, 11 серпня 2017 року під час планового огляду камер ІТТ Володимир Балух вдарив співробітника поліції Валерія Ткаченка ліктем у ліве підребер'я, що не завдало шкоди здоров'ю потерпілого. Після цього, перебуваючи в камері утримання, Балух вдарив по лівій руці Ткаченка флаконом з мийною рідиною, також не зашкодивши здоров'ю поліцейського.
На думку прокурора, ці два удари, які не мали ніяких наслідків для потерпілого, спричинили дезорганізацію діяльності ізолятора ‒ так слідчий кваліфікував справу. На практиці ця стаття зустрічається рідко й пов'язана, як правило, з організацією або участю в бунтах на території пенітенціарних закладів.
Камера в камері
Захист Володимира Балуха запропонував прокурору змінити порядок вивчення доказів обвинувачення та для початку вивчити відеозаписи з камер спостереження, встановлених у коридорі та камерах ІТТ. З цією пропозицією прокурор погодився. Коли увімкнули відео, потерпілий помітно напружився.
Перший інцидент відбувався далеко від відеокамери, тому ні удару ліктем, ні удару в спину Балуха, про який говорять адвокати, на відео не видно ‒ лише рухи нечітких фігур. Проте дуже добре видно, як Ткаченко ходить коридором, то віддаляючись, то наближаючись до Балуха, та завдає йому удар рукою зверху вниз через голови своїх співробітників.
Другий інцидент відбувається вже в камері утримання. На відео не видно Ткаченка, помітно тільки, що Балух на когось кричить, а потім робить кілька кроків і кидає в бік дверей якийсь предмет.
«Злегка зачепив»
Кульмінацією засідання став допит потерпілого Валерія Ткаченка. Начальник ІТТ пояснив, що під час ранкового обходу, він, виходячи з камери Володимира Балуха, просувався між ним і співробітником, який стежив за підсудним. При цьому «протискуванні» він злегка «сперся» на плече Балуха, а той відразу ж вдарив його ліктем у підребер'я. За словами Ткаченка, потім Балух спробував завдати йому й другий удар, але він ухилився.
Згодом Ткаченко вже не говорив, що «сперся» на плече Балуха, а стверджував, що «злегка доторкнувся» і «трохи зачепив».
Після цього, за словами потерпілого, Балух почав його ображати, намагався вдарити ногами та плювався. Свій замах, який видно на записі з камери спостереження, Ткаченко пояснив тим, що не бив Балуха, а лише затулявся від його плювків, махаючи рукою зверху вниз. При цьому він запевняв, що не міг дотягнутися до голови підсудного, оскільки до нього було не менше від двох метрів. А в камеру він зайшов для того, щоб урезонити Балуха й сказати, що його поведінка «виходить за всякі межі». Ткаченко не зміг виразно пояснити адвокатам, чому вирішив провести з Балухом профілактичну бесіду в той момент, коли підсудний був у стані афекту. При цьому він сказав: «Не міг же я самоусунутися та втратити авторитет у підлеглих».
Не було дезорганізації
Відповідаючи на запитання адвокатів, потерпілий визнав, що після «нападу» ніякої дезорганізації роботи ІТТ не було, установа працювала в штатному режимі. На запитання: «Чи згодні ви з обвинуваченням за цією статтею?» він відповів ствердно.
Ткаченко визнав, що не мав «протискуватися» між Балухом і своїм підлеглим, а голосом подати команду, щоб вони відійшли в бік, і він зміг вільно пройти. Він ніяких команд не давав. Але при цьому заперечував, що провокував Балуха на злочин.
Про те, що у начальника ІТТ та українського активіста склалися неприязні стосунки, стало зрозуміло, коли запитання ставив Володимир Балух. Підсудний повідомив, що звертатиметься до судді, тому що спілкуватися з потерпілим безпосередньо йому огидно. Судячи з запитань Балуха, конвой ІТТ ставився вороже до проукраїнської позиції активіста, а Ткаченко це ставлення підігрівав: під час етапування до суду затягував наручники до оніміння, ображав Балуха та його близьких людей, негативно висловлювався про національність і політичну орієнтацію Балуха, а також пропонував «пострибати в автозаку, тому що «хто не скаче ‒ той москаль».
Все перераховане Ткаченко впевнено й навіть обурено заперечив. Все, за винятком одного ‒ про те, чи давав він присягу на вірність Україні. На це запитання поліцейський не відповів, пославшись на право не свідчити проти себе. Це питання Балуха він назвав провокацією. Але судячи з реакції адвокатів, у них є дуже чітке уявлення про те, хто та яким чином здійснював провокацію.
19 березня підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд обрав для Володимира Балуха запобіжний захід у цій справі у вигляді тримання під вартою до 19 червня 2018 року.
Балух від 19 березня голодує на знак протесту проти вироку в одній із порушених проти нього справ.
22 народних депутати України підписали звернення до Балуха з проханням припинити голодування.
В іншій справі підконтрольний Кремлю суд в анексованому Росією Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і присудив йому 3 роки і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні.
Крім того, адвокат Балуха Ольга Дінзе заявила, що активіста побив конвой у СІЗО після розгляду апеляційної скарги в його справі. З цього приводу триває перевірка.
Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало Росію негайно звільнити Балуха, відколи його в грудні 2016 року затримала ФСБ. Захист Балуха і правозахисники заявляють, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір'ї його будинку.
Оригінал – на сайті Крим.Реалії
