«Російські спецслужби вбивають» – колишні працівники КДБ про справу Скрипаля

Після отруєння Сергія Скрипаля і вбивства Миколи Глушкова поліція стурбована безпекою інших вихідців з Росії, які живуть у Великобританії, насамперед колишніх співробітників радянських і російських спецслужб, які отримали політичний притулок. Один з них, колишній офіцер КДБ і ФСБ Борис Карпічков, розповів британським журналістам, що 12 лютого отримав від колишнього колеги попередження про підготовку замахів на життя вісьмох політемігрантів. У цьому переліку було і його ім'я, а також ім'я Сергія Скрипаля, яке він того разу почув вперше.

«Мені 59 років, і я не впевнений, що вдасться дожити до 60», – говорить Борис Карпічков. На його життя вже двічі здійснювали замах 11 років тому в Окленді (Нова Зеландія) за допомогою отруйного порошку. Карпічков розповів, що після отруєння у нього випало все волосся і він схуд на 30 кілограмів.

Борис Карпічков погодився поділитися своїми роздумами про те, як був отруєний Сергій Скрипаль, з Радіо Свобода:

«У Великобританії відбувається справжнісінький акт тероризму, який будь-яка інша країна (та ж Росія, наприклад) відразу ж могла оголосити актом відкритої агресії. Причому знову такий безпрецедентний, який можна порівняти хіба з вбивством Литвиненка в листопаді 2006 року.

Те, що субстанція, якою отруїлись Скрипаль та його дочка, належить до класу бойових речовин, англійці (та й не тільки вони) в змозі визначити. І визначити дуже чітко. Як-не-як, у них тут одна з кращих в світі наукових баз. Тому що стосується моєї особистої думки щодо переконливості висновків у цій галузі – так, я цілком переконаний.

Щодо ймовірності «альтернативних версій», які не передбачають російської участі в організації злочину. Вибачте великодушно, ну а хто ще? Гренландські ескімоси чи індіанці лісів Амазонії?

Мені багато в останні дні довелося чути різного лайна щодо того, що Росія ніколи не виготовляла і не мала ніяких хімічних препаратів під назвою «Новачок». Знаєте, мене подібне словоблуддя дратує. Чому? Так, згоден, Росія, не виключено, прямо не брала участі в розробці цих «ліків». Але в «совку» їх не тільки розробляли (є ціла низка документальних матеріалів – до речі, донедавна доступних для будь-кого в інтернеті), але і цілком конкретним людям навіть дали Ленінську премію. Потім відомі випадки, коли ця отрута була випробувана на людях. Причому як спецслужбами, так і «в приватному порядку». Випадок, який здобув найбільш широку популярність, – вбивство «на комерційній основі» російського банкіра Ківеліді і його секретарки у 1995 році. У тому випадку якраз і використовувався один з препаратів групи «Новачок».

Так, можу припустити, що Росія і її офіційні структури могли після розвалу «совка» і не виробляти «Новачок» як препарат, але те, що роботи в цьому напрямку не припинилися, а тривали, в цьому у мене немає ніяких сумнівів. І тривали якраз в Росії. Саме російські «вчені» спромоглися не тільки зробити цілу «лінійку» смертельних препаратів на основі «Новачка», але і набагато покращили бойові показники.

Чи могли б деякі «зразки» препаратів опинитися в чужих руках? Теоретично таке могло статися – як-не-як, але Росія така цікава країна, в якій все можна продати і купити.

Можу провести паралель: як і в справі Литвиненка, і в справі з «самогубства» Березовського, так і тут росіяни шкидко пожвавішали і почали заперечувати очевидні факти, включаючи і той, що Росія нібито взагалі не має ніякого стосунку до групи токсинів «Новачок», тому таких препаратів «ніколи в Росії не розроблялося!» Як вже зазначав, частка правди тут є, але всього лише частка, дуже маленька.

Мені достеменно відомо, що російські спецслужби вбивають, займаються так званими «позасудовими розправами». Причому не тільки «міжнародних терористів» або осіб, які безпосередньо з ними пов'язані (згідно з відповідним законом в цій області, ухваленим Державною думою і затвердженим президентом Росії у 2006 році). Згідно з тими відомостями, що мені вдалося отримати, в останні кілька років російські спецслужби негласно поширили дію цього гумового закону, фактично адаптувавши його щодо будь-якої людини людини на землі – кого вони за тими чи іншими «критеріями» зарахували до числа «зрадників», або ненависних політичних ворогів, або просто тих, хто «становить небезпеку державним інтересам» Росії.

Чи не здається вам, що в нинішніх умовах Росія скочується назад до сталінських часів, коли будь-яку людину можна було «засудити» і стратити за примхою тієї чи іншої сволоти через будь-який донос. Придивіться до того, що зараз насправді відбувається в Росії! Там же панує повний «державний бєспрєдєл», там процвітає корупція, причому на найвищому державному рівні. Останні події в Солсбері, на мій погляд, і зайнята Росією позиція такого собі міжнародного нігілізму є відображенням наполеонівських амбіцій нинішнього кремлівського керівництва, які неминуче ведуть до світової війни.

Коли трапилася спроба вбивства Скрипаля та його дочки? Наступного дня після того, як Юлія приїхала провідати батька до Англії. Зауважте, саме наступного дня, не раніше, не після її від'їзду назад до Росії. Припустимо, що Скрипаля хотіли отруїти або місцеві «товариші»-англійці, або, наприклад, моторошно «підступні» заокеанські американські колеги. Чи потрібно було їм чекати приїзду дочки? Що, англійці і/або американці не були в курсі, де Скрипаль живе в Англії? Це ж смішно.

Якась «третя» сторона? Знову-таки дуже малоймовірно. Чим жив Скрипаль після того, як його обміняли в 2010 році, мені невідомо. Ба більше, про його існування я взагалі не знав донедавна. Можу припустити, що, як і у багатьох емігрантів-вихідців з «совка», які живуть в Англії, життя у нього було далеко не солодким, швидше за все, доводилося крутитися, щоб виживати. Не став би також говорити так упевнено, що його колишні боси з місцевої Мі-6 його сильно тут охороняли і піклувалися про нього. Кому потрібен такий шпигун? Тут далеко не так, як в Росії: тим, хто провалився, не вручають орденів з рук Путіна і не влаштовують їх на халявні посади в солідні навколокремлівські банки і компанії. Упевнений, що, живучи в Англії, Скрипаль не жирував.

Тож я впевнений, що, крім Росії, в цій справі, на жаль, нікого притягнути не виходить».

Колишній старший офіцер служби нелегальної розвідки КДБ СРСР Сергій Жирнов, який отримав у 2001 році політичний притулок у Франції, в інтерв'ю Радіо Свобода пояснив, навіщо, на його думку, Кремлю знадобився замах на життя Сергія Скрипаля:

– Я вважаю, що ця акція була виключно політична, стосунку до спецслужб вона практично не має. З цієї точки зору логіка тут є. Тому що цей замах стався за часом з прив'язкою до двох дуже важливих моментів. Перше – це виступ Путіна 1 березня перед Федеральними зборами з дуже жорсткою і страшною мілітаристською промовою, в якій він практично закликав до третьої світової або натякав на те, що Росія готова до ядерної війни. І друге – це, звичайно, «вибори» в лапках, тому що всі розуміють, що ніякого стосунку до нормального виборчого процесу це не має. Але ця акція у Великобританії йде в скарбничку Путіна, тому що та кампанія, яка за нею пішла в Росії, безумовно, додасть йому голосів. З точки зору здорового глузду і логіки я б сказав так: я знаю зсередини не тільки спецслужби, а й західну систему державного управління, і російську теж, до речі, але західну насамперед. Президент США, прем'єр-міністр Великобританії, президент Франції і федеральний канцлер Німеччини Меркель підписали 14-го числа спільну заяву, в якій погодилися з тим, що, швидше за все, ця акція була організована російською стороною. Коли чотири керівники таких країн підписуються під такою заявою – це дуже серйозна річ, тобто за цим стоять аргументи. Якби були якісь сумніви, то ніхто з них не поставив би підпис під документом, в якому сумнівався б.

– Є безліч альтернативних версій, які, звичайно, підтримуються в самій Росії: нібито це сама британська розвідка або Україна, або навіть Північна Корея. Бодай якась із цих версій здається вам такою, яка заслуговує розгляду?

– Найбільш імовірною після російського сліду можна залишити українську версію. Тому що, звичайно, Україна має в своєму розпорядженні певні отруйні речовини радянських часів і об'єктивно зацікавлена в ускладненні відносин Заходу і Росії. Але до кінця в цю версію я не вірю, тому що за нею занадто багато ризиків. Якщо раптом з'ясовується, що за цим стоїть Україна, то Україна на цьому втрачає набагато більше, ніж Росія. А якщо підтверджується остаточно, що це російський слід, Росія, строго кажучи, нічого не втрачає, тому що Путін вже багато років поставив себе практично в ситуацію міжнародного ізгоя. На початку свого правління він ще шукав співпраці з Заходом. Після того, як його виштовхнули з «Групи восьми», він сказав собі, що втрачати більше нічого. Він грає на міжнародній арені свою роль хлопчика-поганця.

– Між вбивством Олександра Литвиненка і отруєнням Сергія Скрипаля можна поставити знак рівності? Це зроблено за однією і тією ж схемою з одними і тими ж цілями?

– Можна, звичайно, поставити, тому що це отруєння, тому що це використання дуже незвичайного реагенту. Але у випадку Литвиненка все було набагато зрозуміліше і простіше, тому що там слід Лугового помітний усім, крім Путіна і Лугового. А у випадку зі Скрипалем нам з вами невідомі деталі. Англійська сторона не говорить поки про те, хто підозрюється і яким способом цей реагент потрапив до організму Скрипаля та його дочки Юлії.

– Нібито вона привезла його у валізі з Москви. Але це поки не підтверджена інформація, а лише газетні спекуляції.

– Я про це подумав відразу. Тому що коли людина їде на Захід і відчуває, що її життя перебуває в небезпеці, головне її завдання – це обмежити контакти з людьми, які приїжджають з Росії. Те, що його дочка і його син продовжували жити в Росії і він з ними бачився постійно, – це дивна річ. Зрозуміло, що спецслужби, звичайно, в такому варіанті використовують будь-який канал – родичів, друзів, близьких і так далі. Тому це абсолютно не виключено.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода