Наприкінці лютого набув чинності Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Документ викликав неоднозначну реакцію в суспільстві, але у Міністерстві оборони кажуть, що завдяки цьому закону вдасться повернути окуповану частину Донбасу, а також анексований Росією Крим.
Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» набув чинності 24 лютого 2018 року. Він визнає Росію окупантом та країною-агресором і покладає на неї всю юридичну й матеріальну відповідальність за те, що відбувається на окупованій частині Донбасу.
Крім того, передбачається початок операції об’єднаних сил після відповідного указу президента та створення нової посади – головнокомандувача об’єднаних сил, якого президент Петро Порошенко має призначити найближчим часом.
«Закон про деокупацію» дозволить повернути окуповані території»
Офіцер Управління правового забезпечення Генштабу Збройних сил України, полковник юстиції Юрій Бобров під час брифінгу в Міністерстві оборони на тему юридичного роз’яснення положень закону наголосив, що ухвалення цього закону є необхідним та своєчасним кроком.
Імплементацією цього закону наша держава успішно вирішить й повернення Криму
«Ми переконані, що імплементацією цього закону наша держава успішно вирішить питання повернення не лише тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей, а й повернення Криму», – сказав Бобров.
Він також зауважив, що закон передбачає визначення правового статусу тимчасово окупованих територій та окремого правового режиму на зазначених територіях, а також заходів із захисту громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях.
Документ вводить поруч із поняттям «антитерористична операція (АТО)» визначення «заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях».
Важливо, що АТО, яка затверджена на основі Закону України «Про боротьбу з тероризмом» продовжується і її завершення не залежить від того, коли розпочнуться заходи із національної безпеки. Рішення про припинення АТО може ухвалити лише керівник антитерористичного центру при Службі безпеки України.
У Міноборони наголошують, що ці визначення потрібно розрізняти.
Закон чітко визначає коло суб’єктів, які беруть участь у цих заходах та їхні права й обов’язки.
Наразі Міністерство оборони та Генеральний штаб для виконання закону створили вісім робочих груп: з питань застосування Збройних сил України, матеріально-технічного забезпечення та волонтерської діяльності, соціального захисту, статусу учасників бойових дій, медичного забезпечення та реабілітації, грошового забезпечення та фінансування, забезпечення житлом, питання стратегічних комунікацій та державної спеціальної служби транспорту.
Ці групи розробляють підзаконні нормативні акти та готують відповідні зміни до закону.
До компетенції робочих груп у тому числі належатиме розробка положень про об’єднаний штаб, якими будуть визначені обов’язки головнокомандувача. Можливо, нові положення міститимуть нововведення щодо перетину фізичними особами контрольних пунктів в’їзду-виїзду на лінії розмежування, а також умов роботи журналістів у зоні проведення операції об’єднаних сил.
Військова прокуратура належно контролює злочинність серед військових
Міністерство оборони не вважає, що обмеження прав і свобод, про які говорять критики закону, нівелює його вирішальне значення.
Так, відповідно до документа, об’єднані сили матимуть усі повноваження, які мали учасники антитерористичної операції (застосування зброї у разі крайньої необхідності, перевірка документів, встановлення особи, особистий огляд громадян та їхнього майна, тимчасове обмеження руху транспортних засобів та пішоходів).
Натомість з’являються два нових пункти: об’єднані сили отримали право входити, проникати в житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать громадянам чи на території підприємств та організацій, а також використовувати із службовою метою засобів зв’язку і транспортні засоби, в тому числі спеціальні, які належать громадянам за їхньою згодою, за винятком дипломатичних, консульських представництв іноземних держав.
У Міноборони уточнюють: твердження про входження у житлові приміщення – не означає їх займання, а лише з метою затримання учасників незаконних військових формувань, припинення злочинів, вилучення зброї чи боєприпасів. У тому випадку, коли військові займають будь-які приміщення, попередньо укладаються відповідні договори.
Полковник Юрій Бобров наголосив, що ці положення містилися в окремих указах раніше, але тепер стосуватимуться усіх суб’єктів об’єднаних сил.
Представник Міноборони висловив переконання, що військовослужбовці не зловживатимуть цими нововведеннями.
«Діє військова прокуратура, яка здійснює процесуальне керівництво за кримінальними справами, які ведуть органи національної поліції стосовно злочинів, які вчинили військові. Система дозволяє більш чітко відслідковувати злочинні прояви, ніж на решті території України. Здійснюється постійний контроль», – зазначили в Міноборони.
Прикінцеві положення закону передбачають внесення змін до Цивільного процесуального кодексу, законів «Про статус ветеранів війни», «Про місцеве самоврядування». «Про правовий режим воєнного стану», «Про військово-цивільні адміністрації», «Про боротьбу з тероризмом», «Про судовий збір» та загалом 78 нормативно-правових актів.
Кандидат на посаду командувача об’єднаними силами визначений
Новопризначений головнокомандувач об’єднаних сил здійснюватиме керівництво силами та засобами суб’єктів, що беруть участь у заходах через об’єднаний оперативний штаб.
За словами Боброва, кандидатура на посаду головнокомандувача об’єднаних сил вже визначена, однак його ім’я буде відоме після призначення президентом.
Це бойовий генерал, який керує військовими формування з 2014 року і успішно виконує бойові завдання
«Це бойовий генерал, який керує військовими формування з 2014 року і успішно виконує бойові завдання, які на нього покладені», – зазначив полковник.
Юрій Бобров також наголосив, що поняття про межі та перелік тимчасово окупованих територій визначаються президентом України за поданням Міністерства оборони на основі пропозицій Генштабу збройних сил.
Положення про об’єднаний штаб розробляють і зараз відбувається погодження їх структурними підрозділами Міноборони та Генштабу.
Командувач об’єднаних сил буде підпорядковуватися головнокомандувачу та начальнику генерального штабу. Керувати операцією буде Генеральний штаб.
Полковник Юрій Бобров також зазначив, що зазначені норми нового закону та постанова Кабінету міністрів від 14 лютого №68 унеможливили би кримінальну відповідальність прикордонника Сергія Колмогорова, якби були ухвалені раніше.
На даний час, кажуть в Міноборони, такі військовослужбовці будуть захищені.
