Варшава – У Польщі не вщухають пристрасті навколо змін, внесених недавно польським парламентом у закон про Інститут національної пам’яті. Ледь не щодня з’являються нові відкриті листи, нові коментарі, нові заклики. Які наслідки ці зміни матимуть для науковців, для українців у Польщі та за її межами? Кого й за що, згідно з прийнятими нововведеннями, можуть притягнути до кримінальної відповідальності польські прокурори?
Виправлення в суперечливому польському законі набули чинності буквально недавно, та в середовищах польських інтелектуалів уже лунають заяви, що вони спричинили кризу в стосунках Варшави з Ізраїлем та Україною, а навіть погіршили взаємини зі США.
Закон, згідно з яким кримінально перслідуватиметься приписування польському народові співучасті в Голокості, а також заперечення «злочинів українських націоналістів» проти громадян Польщі в 1925-1950 роках, спричинив радість у середовищах польських праворадикалів і популістів, а водночас викликав зливу критики з боку польських лібералів та інтелектуалів.
Томаш Жимковський, депутат Сейму із популістської партії Кукіз’15, гаряче підтримував ухвалення суперечливого закону, особливо в його, так би мовити, українській частині. В численних інтерв’ю, які він дає польським ЗМІ, Жимковський наголошує на тому, що його партія свідомо робила наголос в доповненнях до закону на слові «український» – український націоналізм, злочини українських націоналістів тощо.
В інтерв’ю католицькому «Радіо Марія» Жимковський наголошував, що злочини проти поляків не можна звужувати до злочинів «бандерівців», бо, мовляв, «90 відсотків цих злочинів скоїли звичайні українці».
Жимковський пояснює, які наслідки матимуть зміни внесені до закону про Інститут національної памяті: «Тепер ми можемо говорити про такий злочин як «волинська брехня», тобто якщо хтось, а у нас є такі громадяни, і тут я думаю, наприклад, про представників Об’єднання українців Польщі, які твердять, що на Волині не було жодної організованої акції, метою якої було знищення польського народу та інших народів другої Республіки Польща, натомість був сусідський конфлікт, то внаслідок ухвалення цього закону, особи, які говорять брехню, пропагують бандеризм, якимось чином перекручують історію, будуть суворо покарані польською державою, а перед тим їх будуть переслідувати і критикувати».
Про те, в який спосіб деякі польські політики збираються використосувати зміни в законі говорить інший депутат Сейму – Сильвестр Хрущ із фракції «Вільні та солідарні».
У виступі на польському публічному телебаченні він заявив, що тепер у нього є правове знаряддя для того, аби впливати на тих представників української меншості у Польщі, які нібито сповідують так званий «бандеризм».
«Якщо ми хочемо кримінально переслідувати бандеризм, прославляння бандеризму на території Польщі, то треба сказати, що до мене як депутата надійшло багато сигналів про те, що в українських закладах на території Західного Помор’я висять портрети Степана Бандери. Після підписання президентом цього закону ми будемо повідомляти про такі речі прокуратуру. Якщо хтось вішає портрети таких злочинців тут на Поморі’ї, чи деінде у Польщі, то місце таких осіб у в’язниці», – заявив Хрущ на телебаченні.
Українська меншість у Польщі стривожена такими заявами польських політиків. Лідери української громади вважають, що під приводом боротьби за історичну правду польські популісти та радикали можуть залякувати найбільш активних її членів.
Водночас українські діячі в Польщі нагадують, що польський закон про Інститут національної пам’яті можна використовувати й проти тих, хто применшуватиме злочини комунізму проти українців у Польщі. Скажімо, український діяч Степан Мігус нагадує про те, що таким злочином була операція «Вісла», або ж повоєнний концтабір «Явожно», в якому утримували багатьох українців.
Варто зазначити, що польські популісти, які наполягали на змінах у суперечливому законі, твердять, що операція «Вісла» була вимушеною, бо вона зруйнувала, так би мовити, тили відділів УПА, що діяли на території Польщі.
Здебільшого негативно зміни в польському законодавстві оцінюють польська опозиція та інтелектуали, які задіяні в польсько-українському діалозі.
Скажімо, вкрай критично дії парламенту і президента, який підписав закон, оцінив ПЕН-клуб Польщі та члени групи Польсько-українського діалогу.
Польські опозиційні політики звертають увагу на геополітичний вимір цих рішень.
Катажина Любнауер, голова опозиційної партії «Новочесна» обурилась позицією президента Польщі Анджея Дуди.
«Президент, підписуючи цей закон, піддався тискові націоналістичних середовищ, а також середовищу свого політичного табора, тобто партії «Право і справедливість». Маємо справу з законом, який спричинив велику дипломатичну кризу, адже співпраця з такими державами як США, Ізраїль, Україна – це питання нашої національної безпеки», – заявила Любнауер.
Лідер опозиційної партії додала, що вона звернулася до президента Дуди з закликом скликати Раду національної безпеки. За її словами, попри підписання суперечливого закону Польщі необхідно співпрацювати з Україною, бо в цьому випадку йдеться про національну безпеку держави на східному напрямку.
