Чотири роки після Майдану. Стівен Пайфер про виклики для України і шляхи їх подолання

Нині Україна опинилася перед двома викликами – протистояння російській агресії і завершення втілення реформ, вважає колишній посол США в Україні Стівен Пайфер.

Наприкінці лютого 2014 року, після демонстрацій, які тривали 3 місяці на майдані Незалежності в Києві, тодішній президент Віктор Янукович утік з української столиці, ставши на шлях, який остаточно повів його в Росію. Буквально 4 роки тому, 22 лютого, Верховна Рада призначила в. о. президента і прем’єр-міністра, які відразу оголосили про намір втілювати реформи і наблизити Україну до Європи.

Через чотири роки Україна перебуває у стані реальної війни з Росією. Росія захопила Крим і веде конфлікт на українському Донбасі, у результаті якого загинуло понад 10 тисяч людей. Хоча президент Петро Порошенко і його уряд запровадили серйозні реформи, останнім часом процес значно сповільнився. Чимало українців, зокрема, розчаровані тим, що в сфері боротьби з корупцією не зроблено більше.

Так пише колишній посол США в Україні Стівен Пайфер у статті для видання Brookings.

Нині Україна опинилася перед двома викликами, вважає експерт, – протистояння російській агресії і завершення втілення реформ, що приведе Україну до стандартів ЄС і привабить іноземних інвесторів для зростання економіки. Для досягнення успіху в цьому Київ не може зосереджуватися тільки на російській загрозі. Він має подолати обидва виклики, радить колишній посол США в Україні.

Із втечею Януковича з Києва «зелені чоловічки» взялися за окупацію Криму. Через кілька днів Росія нелегально анексувала український півострів. Відтак російська розвідка і військові надали керівництво, фінансування, боєприпаси та важку зброю і, в деяких випадках, відправили підрозділи регулярної армії для започаткування і підтримки сепаратистського конфлікту на Донбасі.

Понад 10 тисяч людей загинуло в Східній Україні, і війна триває, заявив Стівен Пайфер.

Найбільш обнадійливим розвитком подій останніх місяців автор вважає можливість, що Кремль розгляне розгортання міжнародних миротворчих сил для сприяння вирішенню конфлікту. Таке завдання вимагатиме достатньої кількості миротворців і конкретний мандат. Така місія може створити умови для виконання політичних аспектів, на які сторони погодилися в Мінську. Хоча миротворчі сили можуть стартувати вздовж лінії зіткнення, вони повинні швидко розміщуватися по цілому Донбасі, включно з російсько-українським прикордонним регіоном. Сили, які застрягли б на лінії розмежування, лише перетворили б «киплячий конфлікт у заморожений конфлікт», пише Пайфер.

Чи Кремль і президент Путін погодяться на такі миротворчі сили, залишається під сумнівом. Увага Москви тепер прикута до запланованих на 18 березня президентських виборів, і позиція Росії стане ясною вже після голосування.

Сповільнення реформ

У 2014–15 роках президент України Петро Порошенко і його перший уряд запровадили низку поважних реформ. Темп втілення реформ, однак, сповільнився у 2016 році і поки що стоїть на місці. Через те, що Україна не вправилася із земельною реформою та гармонізацією цін на газ, вже протягом 10 місяців із програми МВФ не виділено жодних коштів Україні. Чиновники МВФ тепер особливо звертають увагу на потребу ефективніших заходів для подолання корупції, яка далі охоплює чимало аспектів українського життя. Вони, зокрема, фокусуються на встановленні спеціального суду для розгляду корупційних справ.

Неясно, коли саме програма МВФ знову запрацює. Оскільки президентські та парламентські вибори заплановані на 2019 рік, людей непокоїть можливість, що Порошенко знову відкладе реформи.

Це навряд чи найрозумніший політичний курс. Результати опитувань вказують на зростання незадоволення громадськості відсутністю дій щодо викорінення корупції та нездатності приборкати політичний вплив олігархів.

Сповільнення темпу запровадження реформ також викликало розчарування серед західних партнерів України. Вони почали публічно висловлювати свою стурбованість. Європейський союз пішов слідом за МВФ і утримав свою допомогу з огляду на нездатність Києва просуватися вперед.

Саме це виклики, перед якими стоїть сьогодні Порошенко. Він має продовжувати свої зусилля щодо протидії російській агресії, водночас запроваджуючи додаткові реформи. Останнім часом він приділяє більше уваги і часу першому виклику. Він не повинен, однак, використовувати конфлікт з Росією як виправдання. Він мусить посилити свої заходи для запровадження реформ.

Захід має його в цьому непохитно заохочувати. Впродовж 26 років із часу відновлення незалежності країни українські лідери демонстрували здатність уникати катастрофи, але не поставили країну на шлях успіху. Український народ заслуговує більшого, якщо хоче реалізувати потенціал Майдану. Захід також повинен вимагати більше: успішна Україна, пише Стівен Пайфер, сприятиме більш стабільній Європі.