«Нормандський формат», так само як і Мінські угоди, вичерпав себе, переконаний співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко. Він пропонує долучити до переговорів внутрішньо переміщених осіб на противагу підконтрольним Росії представникам угруповань «ДНР» та «ЛНР». Політолог Костянтин Батозський із цим погоджується, проте вважає, що діалог із Росією треба продовжувати на всіх наявних майданчиках.
Рідкі зустрічі та низьку активність нормандської четвірки експерт Міжнародного центу перспективних досліджень Євген Ярошенко пов’язує з тим, що Німеччина зараз приділяє більше уваги внутрішнім процесам.
Німеччина більше переймається своїми внутрішньополітичними питаннями, ніж питаннями європейської безпекиЄвген Ярошенко
«Німеччина зараз переживає формування великої коаліції між християнськими демократами і соціал-демократами. Німеччина, яка грає ключову роль як посередник у конфлікті, більше переймається своїми внутрішньополітичними питаннями, ніж питаннями європейської безпеки. З точки зору інтересів України, якщо казати про підключення західних країн, насамперед Німеччини і Франції до врегулювання конфлікту і про посилення санаційного списку на Росію, то «нормандський формат» поки що, на щастя для нас, демонструє свою дієвість», – вважає Ярошенко.
Натомість старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко має іншу думку.
«Нормандський формат» знаходиться в стані штучної коми. Мінські угоди – ще гіршеВалерій Кравченко
«Нормандський формат» знаходиться в стані штучної коми. Мінські угоди – ще гірше. Є такий відомий жарт, що Мінські угоди, як Ленін в мавзолеї – вже померли, але ще не поховані. Те саме, на жаль, відбувається і з «нормандським форматом», – сказав він в ефірі «Ранкової Свободи».
Водночас Кравченко переконаний, що Захід не готовий відмовитись від Мінських домовленостей.
Мінські угоди – це єдиний папірець, на якому поставила свій підпис РосіяВалерій Кравченко
«Мінські угоди – це єдиний папірець, на якому поставила свій підпис Росія – саме папірець, бо це не є форматний документ, не є щось на кшталт того, що вирішує ситуацію, як, наприклад, Дейтонська угода по Боснії. Але в будь-якому разі це єдине, під чим підписалася Росія», – пояснює Кравченко.
Експерт нагадує про зустріч американського генерала, головнокомандувача Збройними силами США в Європі Кертіса Скапаротті з начальником Генерального штабу Збройних сил Росії Валерієм Герасимовим, яка, за повідомленнями в ЗМІ, відбулася в Баку в січні цього року. Він переконаний, що Україна є в центрі американсько-російських переговорів.
«Загалом американці зараз ідуть на такий діалог із росіянами. Чи є це погано для України? Хтось вважає, що це погано, тому що американці мають однозначно підтримувати лише нашу позицію, іти в блокаду, будувати якусь стіну проти Росії. Проте США сьогодні мають іншу стратегію. Вони завжди в’яжуть супротивника в діалозі», – пояснює експерт.
Всі переговори з Росією мають на меті переконати лише одну людину – її президента, нагадує політолог Костянтин Батозський. Це, на його думку, стосується, зокрема, й питання звільнення військовополонених та заручників.
«Путіну самому подобається, коли з ним, наприклад, говорить Віктор Медведчук, але це не подобається нам і не може подобатись», – зазначає він.
Криза «нормандської четвірки» та «Мінська», нагадує Батозський, спричинена тим, що ці процеси не мають нового змісту.
Важливі рішення приймаються за межами цих форматів. Той же обмін полоненими відбувся в дуже дивному форматіКостянтин Батозський
«Важливі рішення приймаються за межами цих форматів. Той же обмін полоненими відбувся в дуже дивному форматі із зовсім іншими людьми. Але це не значить, що від цих форматів треба відмовлятись, просто потрібен певний час, щоб позиція Росії змінилась, а до цього, звичайно, треба підтримувати спілкування в усіх можливих форматах», – пропонує експерт.
«ДНР» та «ЛНР» бояться ескалації з боку України – Кравченко
Раніше заступник голови спеціальної спостережної місії ОБСЄ Александр Гуґ заявляв, що сторони конфлікту лише наближаються один до одного.
Костянтин Батозський не виключає ескалації.
Коли відбувається окопна війна, на жаль, загострень неможливо уникнутиКостянтин Батозський
«Коли відбувається така окопна війна, на жаль, загострень неможливо уникнути. Пан Гуґ дав дуже правильний діагноз цій ситуації. Коли сторони стоять і майже дивляться один одному в очі – якийсь випадковий постріл, який запалює потім, провокації не виключені».
Натомість Валерій Кравченко оцінює шанси на загострення конфлікту як достатньо низькі, хоча і додає, що бойовики, які конторлюють окуповані території, до нього готуються.
Лунають побоювання з тієї сторони, що це Україна, підписавши закон про реінтеграцію, зриває Мінські угоди, провокує і готується до силового сценаріюВалерій Кравченко
«На теренах так званих «ДНР» та «ЛНР» відбувається прискорена мобілізація і загалом лунають побоювання з тієї сторони, що це Україна сьогодні, підписавши закон про реінтеграцію, зриває Мінські угоди, провокує і готується до силового сценарію вирішення цього конфлікту. Про це каже і постійний представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич», – стверджує експерт.
Він припускає, що така реакція є запобіжником, аби запобігти можливому просуванню української армії.
В цьому контексті, на думку Кравченка, важливою є підтримка Сполучених Штатів, а Україні варто внести зміни до переговорного процесу.
Давно пора включити до складу переговорників представників внутрішньо переміщених осібВалерій Кравченко
«Джавеліни», які нам дають, дають не просто для того, аби вони в нас були. Це політика стримування, і США не залишать нас у біді на самоті перед російською агресією. Друге – це переговорники в Мінську. Давно пора включити до складу переговорників представників ВПО (внутрішньо переміщених осіб) і просуватися. Якщо там виступають проксі-сили за Москву, говорять якісь люди з Донецька та Луганська, то тут мають так само говорити ці люди», – міркує експерт.
Він також зазначає, що Київ має запропонувати свій план розміщення на Донбасі міжнародної тимчасової адміністрації, до якої входитиме і військова миротворча складова.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
