Менше від двох місяців залишається до президентських виборів у Росії. І хоча кількість зареєстрованих кандидатів наближається до 50, ніхто не сумнівається, що це буде голосування за чергові повноваження нинішнього президента Росії Володимира Путіна. Отже, головна інтрига не в тому, хто переможе, а в тому, що буде далі. Чи спробує оновлений режим заради свого виживання «закрутити гайки», чи захоче показати себе миролюбнішим? Дискусія на цю тему відбувалася в Празі в стінах інформаційного центру парламенту Чехії.
Російські соціологи фіксують запит на зміни в російському суспільстві, адже життєві стандарти падають, і тієї стабільності, що була колись, уже немає. Забезпечити покращення без змін новий режим уже не зможе, вважають усі експерти, які брали участь у дискусії в Празі. Питання лише в тому, якими будуть ці зміни.
Жорсткі й раптові зміни…
Російський професор і політичний експерт Юрій Федоров вважає, що все йде до режиму «жорсткої руки», фактично спроб встановлення фашистського режиму, на що також є попит серед населення Росії, але не серед еліт.
Будь-яка «фашистизація» режиму означатиме кадрові чисткиЮрій Федоров
«Будь-яка «фашистизація» режиму означатиме кадрові чистки, значну заміну бюрократичного апарату і дуже сумна доля тих, кого з цього апарату приберуть», – говорить Юрій Федоров, політичний експерт і автор нової книги «Росія між фашизмом та розпадом», презентація якої відбулася у Празі.
Спроба запровадити тоталітарне правління може викликати повстання еліт, вважає російський дослідник. Це можна помітити вже тепер, після оприлюднення у США «Кремлівського списку» людей, наближених до президента Путіна, які є опорою його режиму.
Для України посилення режиму після виборів у Росії є не менш небезпечним, ніж, можливий розпад цієї держави, вважають українські експерти з питань безпеки.
Путін призвів до того, що Росія піде в бік тоталітаризму, чи навіть фашизму, або, намагаючись встановити більш жорсткий режим, піде по шляху дезінтеграціїМихайло Самусь
«Звичайно, те, що Путін призвів до того, що Росія піде в бік тоталітаризму чи навіть фашизму, або, намагаючись встановити суворіший режим, піде по шляху дезінтеграції, – для України це негативний сценарій. Хтось би міг сказати, що це суперово, що вони почнуть розвалюватись, скажуть: нарешті вони від нас відстануть. Але насправді, це буде величезною проблемою, тому що ми сусідня держава, тому що міграційні потоки, криміналітет, інші проблеми відразу будуть впливати на Україну», – говорить Михайло Самусь, заступник директора Центру досліджень армії конверсії та роззброєнь, що й видав книжку російського дослідника.
…чи вдавання змін
Проте не всі експерти переконані, що за умов нинішнього контролю над російським суспільством, Кремлю потрібно буде вдаватися до якихось небезпечних для себе та ще й раптових змін. Цілком можливим є сценарій поступової деградації режиму, коли Путін буде намагатися покращити стосунки із Заходом, вдаючи миролюбні наміри заради зняття санкцій.
Повернення до більш прагматичного клептократичного режиму не провіщає нічого доброго для звичайних росіян, але може принести поліпшення у міжнародних відносинах, бо війна – це погано для бізнесуМарк Ґалеотті
«Чому ми взагалі припускаємо, що щось буде змінюватися? Це не є справжні вибори. Йдеться про багаторічний процес. Путін точно шукає якогось виходу, шукає наступника, але це, на мою думку, буде означати лише повернення до більш прагматичного клептократичного режиму. Це, звичайно, не провіщає нічого доброго для звичайних росіян, але це може принести деякі поліпшення у міжнародних відносинах, бо, будьмо реалістами, війна – це погано для бізнесу», – зауважує британський фахівець з питань міжнародної безпеки Марк Ґалеотті, який нині працює ву Чеському інституті міжнародних відносин у Празі.
Але навіть такий поміркований сценарій змін не несе нічого доброго сусідам Росії, вважає інший празький дослідник. На думку чеського політолога з кафедри Східноєвропейських досліджень Карлового університету Яна Шира, нинішній режим у Кремлі модернізувати неможливо, а отже, Москва, яка втрачає свою економічну й політичну вагу, зможе конкурувати зі супротивниками лише тоді, коли послабить їх зсередини.
А це означає, що Росія далі підсилюватиме розкол у суспільстві своїх найближчих західних сусідів. І тут вона вже досягла чималих успіхів, посприявши радикалізації суспільства Чехії, Польщі, Угорщини, наголошує Шир. Як приклад він наводить перебіг і результати нещодавніх президентських виборів у Чехії, на яких знову переміг прихильник Кремля Мілош Земан. Ці вибори викликали небувале розпалювання пристрастей та ціннісний розкол у суспільстві. Коли російський президент знову підтвердить свій мандат, Східну Європу чекатиме лише посилення цих негативних тенденцій, вважає дослідник.
Колись маргінальні – елементи стали частиною мейнстрімового дискурсуЯн Шир
«Найбільша зміна полягає у радикалізації й розщепленні поглядів, у поляризації суспільства, що й уможливлює те, що ці, колись маргінальні, елементи стали частиною мейнстрімового дискурсу», – висловлює свої побоювання чеський політолог із кафедри Східноєвропейських досліджень Карлового університету Ян Шир.
За всіх сценаріїв, навіть помірковано-оптимістичних, експерти чекають позитивних змін у політиці Москви лише від наступника Путіна, якщо він колись з’явиться.
