Журналісти мають право носити травматичну зброю для самозахисту, нагадує екс-заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Григорій Мамка. Це, на його думку, актуально, тому що правоохоронна система поки що не забезпечує працівникам ЗМІ належного захисту. У свою чергу, голова НСЖУ Сергій Томіленко зазначає, що захист прав журналістів застосовується вибірково – як у справі Віталія Шабуніна.
Коментуючи розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, екс-заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції Григорій Мамка нарікає на те, що злочин дістав неправильну кваліфікацію.
Доки ми не будемо події називати своїми іменами, ми не будемо мати конкретних результатівГригорій Мамка
«Може хтось зі спеціалістів, фахівців говорити, що це кваліфікація за статтею 115 – це невірно. Це був терористичний акт. І доки ми не будемо події, які відбулися чи скоєні, називати своїми іменами, ми не будемо мати конкретних результатів», – переконаний він.
Вибух машини, внаслідок якого загинув Шеремет, становив загрозу і для сторонніх громадян, які могли опинитись поблизу, що дозволяє вважати його терористичним актом, пояснює Мамка в студії «Ранкової Свободи». Він вважає, що в такому разі розслідування мало б якісно інший характер.
Якби СБУ за перші три дні почала б збирати інформацію детально, і ми вийшли б на того злочинцяГригорій Мамка
«Якби було внесено терористичний акт, СБУ за перші три дні почала б збирати інформацію детально, і ми вийшли б на того злочинця. Злочинці, які скоїли цей злочин – вони не припиняють його скоювати. Вони продовжують», – стверджує колишній співробітник Нацполіції.
При цьому він звертає увагу на те, що темп проведення слідчих дій може грати вирішальну роль.
Максимум тиждень – це є той час, який слугує для збирання доказівГригорій Мамка
«Будь-який злочин, коли він розкривається і розслідується – три-чотири дні, максимум тиждень – це є той час, який слугує для збирання доказів. Якщо ти за тиждень не зібрав доказів, решта часу слугує на інший бік – на втрату доказів, втрату доказової бази з приводу збирання свідків, доказів матеріальних», – каже він.
Однак, крім злочинів проти журналістів, викликають питання і розслідування порушень самих журналістів. Так, Григорій Мамка згадує про редактора видання «Страна.ua» Ігоря Гужву, який зараз фігурує в кримінальній справі за звинуваченням у вимаганні і нещодавно попросив політичного притулку в Австрії.
«За півроку не розслідували кримінального провадження, де зібрані всі докази, про що сказали – то вже якась біда. Біда або з доказами, або з політикою, тобто загрались вже і політику перетворили на держслужбу. І випадково чомусь хтось не продовжив зобов’язання», – коментує Мамка.
Екс-поліцейський запевняє, що Гужві не мали права повертати паспорт, з яким він перетнув кордон.
Дайте ту особу, яка повернула Гужві паспортиГригорій Мамка
«Якщо паспорти забрав правоохоронний орган при обмеженні виїзду з території України, то дайте ту особу, яка, навіть не подовживши зобов’язання, повернула йому (Гужві – ред.) ці паспорти. І нехай вона розкаже про те, на підставі якої заяви вона їх повернула», – обурений він.
За даними Національної спілки журналістів України, 271 журналіст постраждав в період Революції гідності, каже голова НСЖУ Сергій Томіленко. Він переконаний, що правоохоронні органи не розслідують ці справи.
Раніше Томіленко також зазначав, що протягом 2017 року Спілка зафіксувала 90 випадків правопорушень проти журналістів.
Кожні чотири дні відбувається застосування сили до журналістівСергій Томіленко
«Це неприпустимо тривожна тенденція, коли кожні чотири дні відбувається застосування сили до журналістів, але при цьому ми не маємо таких гарних кейсів або прецедентів, коли нападники можуть розуміти, що їм буде відчутний дискомфорт, відчутне покарання», – коментує цю цифру журналіст.
Водночас політичний експерт Віктор Таран вважає, що вимагати публічного звітування про проміжні результати слідства від правоохоронних органів недоцільно.
«Очевидно, що процес іде, просто він іде набагато повільніше, ніж того очікує суспільство. Є суспільний інтерес, а є таємниця слідства. Ми повинні розуміти, що, якщо, наприклад, в рамках інтересів слідства буде озвучена певна інформація і потенційні злочинці дізнаються про неї, це цілком очевидно, що вони можуть замітати сліди чи кудись тікати», – обстоює свою думку Таран.
Вимагати публічного звітування про проміжні результати – це не раціональноВіктор Таран
Однак він погоджується, що громадськість повинна вимагати ефективних розслідувань.
«Звичайно, тиснути на владу, на правоохоронні органи, вимагати пошвидше – ми повинні. Тиснути так, а вимагати публічного звітування про проміжні результати – це не раціонально».
Однією з гучних справ, порушених за застосування сили проти журналіста, є справа антикорупціонера Віталія Шабуніна. Томіленко побоюється, що в разі звинувачувального вироку з’явиться прецедент, коли захист прав журналістів стане вибірковим явищем і буде застосовуватись для тиску на активістів.
Вибірково правоохоронці проводять слідчі дії, і в нас буде прецедент застосування журналістської правозахисної статті до антикорупціонераСергій Томіленко
«Звичайно, пан Віталій фактично здійснив хуліганство, він вдарив цього Філімоненка, але ми бачимо, що вибірково правоохоронці дуже оперативно, за кілька місяців, проводять певні свої слідчі дії, проводять експертизи, передають до суду, і в нас буде показовий прецедент застосування журналістської правозахисної статті до антикорупціонера», – каже голова НСЖУ.
Такі випадки, за його словами, підривають віру в те, що правоохоронна система працює над захистом журналістів.
Григорій Мамка вбачає причину такого становища в заполітизованості стосунків влади та журналістів.
Доки будуть призначення політиків на державну службу, доти будемо гратися в політикуГригорій Мамка
«Доки в нас будуть призначення політиків на державну службу, а саме – в силові відомства, і політика сплетена з законом – ми будемо тільки публічно виступати, один одного звинувачувати, а конкретних доказів і скерування за дії відповідальності до суду – ми не будемо цього робити. Ми будемо гратися в політику», – прогнозує колишній поліцейський.
Поки що він закликає працівників ЗМІ не забувати про самозахист.
Журналісти мають право тримати пристрої для відстрілу гумовими кулямиГригорій Мамка
«Вони (журналісти – ред.) мають право на підставі законодавства України тримати пристрої для відстрілу гумовими кулями. Вони мають, якщо держава не забезпечить безпеку, самі забезпечити свою безпеку. Вони мають право звертатись до адвокатських бюро і змушувати слідство розслідувати провадження через суд, через слідчого суддю», – радить Мамка.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі:
