Непокараність злочинів в Україні – одне з найбільших занепокоєнь HRW

Безкарність злочинів, пов’язаних з війною, з обох сторін конфлікту на Донбасі стала одним з найбільших занепокоєнь міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch (HRW). У новому звіті про стан із правами людини в світі, оприлюдненому 18 січня, окреме занепокоєння правозахисники висловлюють у зв’язку зі скороченням свободи преси в Україні та переслідуванням проукраїнських активістів та представників кримськотатарської громади в окупованому Росією Криму.

Конфлікт на сході України

У розділі про по Україну правозахисники говорять, що всі сторони конфлікту створювали ризик для життя людей та цивільної інфраструктури, ігноруючи таким чином Мінські угоди від 2015 року. За даними Спеціальної моніторингової місії в Україні Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), станом на середину листопада в 2017 році загинуло або було вбито щонайменше 425 цивільних осіб, що більше, ніж у попередньому році.

HRW вважає, що по обидва боки лінії розмежування на Донбасі фіксуються випадки свавільних затримань. Правозахисники вказують на «відсутність верховенства права в районах, контрольованих сепаратистами». Окремо у звіті згадується ув’язнення в Донецьку за проукраїнські погляди вченого Ігоря Козловського, а також тримання під вартою постійного автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва, яке станом на 18 січня все ще триває.

У HRW згадують також, що наприкінці 2016 року Служба безпеки України звільнила всіх осіб, «незаконно утримуваних у своїй харківській філії». «Однак керівництво СБУ продовжує відмовлятися від своєї відповідальності за таємні затримання та насильницькі зникнення», – пишуть правозахисники.

Також у HRW вказують, що «ніхто не був визнаний відповідальним за жорстоке поводження з (громадянкою України – ред.) Дарією Мастікашевою».

15 вересня HRW заявила, що Служба безпеки України протягом двох днів із тортурами утримувала без зв’язку із зовнішнім світом жінку, підозрювану в державній зраді. Як мовиться в заяві правозахисників, 29-річна Дарія Мастікашева, громадянка України, яка живе в Москві, приїздила в серпні на Дніпропетровщину до матері і сина, а коли намагалася сісти на автобус назад до Росії, її затримали представники українських сил безпеки. Як заявляють у HRW, родичі Мастікашевої заявили, що два дні не мали про неї відомостей. Згодом жінці висунули обвинувачення у державній зраді, а суд у Дніпрі вирішив помістити її під арешт.

Тоді ж адвокат Дарії Мастікашевої Валентин Рибін повідомив Радіо Свобода, що звернувся до Європейського суду з прав людини щодо незаконного затримання співробітниками СБУ своєї підзахисної і застосування тортур.

17 серпня голова СБУ Василь Грицак заявив, що служба викрила механізм російських спецслужб, через який ФСБ Росії планувала використати колишніх бійців АТО для прикриття терактів на території цієї країни. За його словами, двох підозрюваних організаторів вивезення українських бійців взяли під варту. За повідомленнями, Мастікашева є серед них.

Окремо правозахисники відзначають, що українська влада не зуміла притягнути до відповідальності винних у нападах на журналістів. А нові правила і норми продовжували зменшувати свободу вираження та зібрань.

У Криму російська влада продовжувала переслідувати проукраїнських активістів та представників кримськотатарської громади, які проводили «мирні протести проти російської окупації півострова».

Верховенство права, відповідальність за зловживання в минулому

«Правосуддя у справі зловживань, пов’язаних з конфліктом, та злочинів, скоєних під час протестів на Майдані 2014 року, що призвели до втечі представників влади та масових потрясінь в Одесі, залишається нездійсненим», – вважають правозахисники.

Як пише HRW, у вересні одеський суд виправдав групу із 19 так званих «антимайданівців», яких звинувачували в організації та участі у масових безладах, що відбулись 2 травня 2014 року в центрі Одеси, в результаті яких 48 людей загинуло і понад 200 були поранені. П’ятьох фігурантів справи звільнили одразу з зали суду.

Суд визнав недостатніми докази обвинувачення щодо участі та організації обвинувачених у масових заворушеннях, сказавши, що воно «навіть не намагалося довести їхню провину», наголошується у звіті.

У справі розслідування дій колишніх членів підрозділу «Беркут» на Майдані 2014 року повідомляється, що декілька звинувачених втекли, інші багаторазово не з’являлися до суду. П’ятеро колишніх «беркутівців» перебувають під судом у Києві. На свободі перебуває один з активістів Майдану, на якого також було відкрито провадження.

Київський суд засудив 7 квітня сімох членів колишнього поліцейського батальйону «Торнадо» на термін від 8 до 10 років за катування та зґвалтування цивільних. Один з засуджених отримав 11 років ув’язнення. Ще четверо отримали умовне покарання.

Свобода вираження та ЗМІ

Уряд здійснив кілька кроків, які, на думку правозахисників, обмежили свободу вираження та свободу ЗМІ, пояснюючи їх протидією російській військові агресії та антиукраїнській пропаганді.

Серед таких дій HRW називає вимогу закону про звітування про доходи з боку антикорупційних активістів, яка прирівнює їх до державних службовців за цими вимогами. Пізніше президент Петро Порошенко змінив ці положення, замінивши їх іншою складною процедурою звітності.

Також правозахисники згадують про заборону російських соціальних мереж в Україні, популярного порталу Yandex тощо.

Крім того, згадують правозахисники і про виправдання журналіста Руслана Коцаби, якого звинувачували у зраді на підставі його закликів бойкотувати призов до армії. У час написання звіту тривала повторна судова справа.

HRW нагадав про те, що «уряд не робив змістовних спроб розслідування діяльності проурядового сайту «Миротворець», який оприлюднив особисті дані сотень журналістів», які працювали на територіях, які контролювали сепаратисти. Деякі урядовці навіть публічно підтримали дії «Миротворця», зауважують правозахисники.

Справа вбивства відомого журналіста Павла Шеремета залишається нерозкритою з 2016 року, так само як і напад на офіси телекомпанії «Інтер», яку вважають проросійською. Вони також залишаються нерозслідуваними, мовиться у звіті HRW.

Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність

Україна здійснила кілька важливих кроків щодо поширення захисту та включення до суспільства представників сексуальних меншин. У лютому Міністерство охорони здоров’я запропонувало медичний формуляр для пацієнтів, які обирають сімейного лікаря. У цьому формулярі трансгендерні люди визнаються і він дозволяє обрати, чи слід вказати їхню стать.

У HRW зазначають, що хоча правоохоронці і охороняли безпеку людей, що брали участь у «Маршах рівності» у червні та липні 2017 року, побутова гомофобія та інші форми дискримінації сексуальних меншин залишаються щоденною справою.

Паліативна медицина

Правозахисники зазначають, що хоча відбулася зміна щодо дозволу використовувати оральні препарати морфіну для знеболювання у пацієнтів, хворих на рак, медичні працівники не отримали достатньої підготовки і часто відмовляють пацієнтам у допомозі.

Крим

У Криму російська влада переслідує проукраїнських активістів та кримськотатарську громаду за їхню мирну протидію окупації півострова.

«Криза з правами людини в Криму, що почалася з часу російської окупації півострова в 2014 році, зберігалася. Російська влада ретельно придушувала громадську критику дій Росії та здійснює кримінальне переслідування людей за критику окупації. Більшість незалежних ЗМІ та правозахисники були змушені втекти. Небагато з тих, хто залишається (на півострові – ред.), відчували посилення тиску з боку влади», – вказують у Human Rights Watch.

Правозахисники нагадують про окремі випадки порушень. Серед них – переслідування учасників одиничних пікетів проти репресій, а також лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, яких згодом передали Україні за посередництва Туреччини; затримання адвокатів Миколи Полозова та Еміля Курбедінова, які захищають інтереси переслідуваних активістів; засудження журналіста Миколи Семени за статті, що критикують російську окупацію.

«Кількість учнів у Криму в класах з українською мовою навчання впала з 13 тисяч 599 в 2013 році до 371 в 2016 році, повідомляє неурядова організація «Кримська правозахисна група». Місцеві правоохоронні органи залякують проукраїнських активістів, скасовуючи мирні культурні та політичні акції. Один з небагатьох активістів, які залишалися, Леонід Кузьмін, виїхав з Криму в серпні», – вказано у звіті.