Прага – Чехи в історичних других прямих виборах обирали президента країни. Активність виборців була висока: понад 60 відсотків громадян взяли участь у виборах, проте однозначно визначитись з тим, хто ж очолить Чеську Республіку в наступній п’ятирічці, чехам з першої спроби не вдалось. Ніхто із кандидатів не набрав потрібних понад 50 відсотків голосів виборців, які брали участь у голосуванні. Відтак до другого кола президентських виборів потрапили двоє: чинний президент Мілош Земан і учений-хімік, колишній голова Академії наук Чехії Їржі Драґош.
Дев’ятеро кандидатів брали участь у виборах президента Чехії, їх вікова межа була широка: від 42 до 74 років, за фахом кандидати на президентську посаду різнилися. Серед них були лікар, підприємець, економіст, екс-прем’єр, дипломат і чинний чеський президент Мілош Земан. Жінок серед кандидатів на посаду президента цього разу не було. Усі дев’ятеро кандидатів у своїй виборчій кампанії дуже відрізнялися за ставленням до вирішення головних державних і політичних проблем, зокрема і щодо міжнародної політики.
На зустрічах із виборцями однією з головних тем було ставлення чехів до біженців, зокрема обіцянка не приймати біженців за квотами ЄС, а дотримуватись власних національних інтересів, тобто захищати свій ринок праці, свою мову й традиції.
Також усі кандидати обіцяли зростання зарплат і пенсій ще цього року, а давати такі обіцянки вони собі могли дозволити. Адже Чехія сьогодні за рівнем розвитку економіки одна з найуспішніших у ЄС.
Але щодо характеру зустрічей з виборцями кандидати між собою відрізнялись. Наприклад, наймолодший серед кандидатів лікар Марек Гілшер на одному з мітингів з прапором ЄС виступав до пояса оголеним, щоб привернути увагу виборців до агресивної політики Росії й анексії Криму.
Зустрічі професора хімії Їржі Драгоша відбувались у спокійнішому ключі, їх головною темою був заклик вести чіткішу прозахідну політику, чим він вказував на проросійську інтонацію закордонної політики теперішнього президента Мілоша Земана.
На думку більшості чеських політологів, саме такий характер передвиборчої кампанії усіх дев’яти кандидатів дозволяє говорити про нинішні президентські вибори як про своєрідний референдум у ставленні громадян Чехії до свого президента.
Є сенс говорити про голосування виборців як про референдум щодо політики, чи щодо стилю виконання цієї функції, як це робив Мілош ЗеманМіхал Романцов
«У цьому є сенс. Адже якщо ми усвідомимо, що включно зі Земаном було всього дев’ятеро кандидатів на посаду президента, то з решти восьми кандидатів семеро його більш чи менш відкрито критикували. Я б сказав так: четверо з них були відкрито критичними і по суті не погоджувались ні з чим, що говорить Земан чи яким способом він свою функцію виконував. І решта, за винятком одного пана Ганніґа, мали також певні критичні застереження. З цього погляду є сенс говорити про голосування виборців як про референдум щодо політики, чи щодо стилю виконання цієї функції, як це робив Мілош Земан», – вважає чеський політолог Міхал Романцов.
Однак жоден із кандидатів на президентську посаду не був, як показують результати виборів, достатньо переконливим. Найбільше голосів – менше 39-ти відсотків набрав чинний президент Мілош Земан, але цього мало, щоб виграти вибори, все зараз залежить від того, як буде використаний виборчий потенціал Мілоша Земана, вважає політолог Міхал Романцов.
Гадаю, що для Мілоша Земана і його прихильників тих 38 відсотків голосів має бути величезним розчаруваннямМіхал Романцов
«Гадаю, що для Мілоша Земана і його прихильників тих 38 відсотків голосів має бути величезним розчаруванням, тому що і на око видно, що загальна сума тих голосів, які однозначно відмежувались від Земана, є на цей момент виразно більша. Це, звичайно, не означає, що тих голосів буде достатньо для перемоги Їржі Драгоша в другому колі. У цьому першому колі Мілош Земан виграв, та все ж виявляється, що його, так би мовити, коаліційний потенціал дуже-дуже обмежений», – каже Романцов в інтерв’ю Радіо Свобода.
Суперником Мілоша Земана в другому колі виборів буде професор Їржі Драгош, який набрав трохи більше 26 відсотків голосів. Різниця між Земаном і Драгошем становить усього лиш 12 відсотків. Її можна подолати, вважає більшість кандидатів на президентську посаду і, до речі, п’ятеро з дев’яти кандидатів уже закликали своїх виборців у другому колі виборів віддати голоси за Їржі Драгоша.
Другий тур
До другого кола, яке відбудеться 26 і 27 січня, залишилось менше двох тижнів, тепер усе залежить від того, як цей часовий період буде використаний. Свій вплив на ситуацію може мати і позиція новопризначеного прем’єра Андрея Бабіша, який уже критично висловився щодо найближчого оточення чеського президента – керівника його канцелярії Вратіслава Мінаржа й радника Мартіна Неєдлого.
На думку Міхала Романцова, президентом стане той, хто матиме переможну аргументацію в діалозі з виборцями: «Буде все залежати від того, які теми і ким будуть внесені до гри».
Якщо жодного нечесного кроку не буде, чи його вдасться вчасно ідентифікувати і виборці нечесну гру не приймуть, то мав би перемогти Їржі ДрагошМіхал Романцов
«На жаль, з тих перших прямих президентських виборів, що відбулися в 2013 році, знаємо, що Мілош Земан, чи ті, хто його підтримував, власне, грали нечесну гру, в підсумку це тоді констатував і суд, а тому існує велике побоювання, що хтось спробує тим шляхом грати знову. Та все ж якщо жодного нечесного кроку не буде, чи його вдасться вчасно ідентифікувати і виборці нечесну гру не приймуть, то мав би перемогти Їржі Драгош», – вважає Романцов.
На думку більшості західних оглядачів, друге коло президентських виборів – це не лише вибір між двома найсильнішими кандидатами на посаду президента, а вибір між Заходом і Сходом, між проросійським курсом Мілоша Земана і прозахідним політиком Їржі Драгошем.