Зими теплішають протягом останніх 20 років, причому в Укаїні – швидше, ніж по земній кулі в середньому. Однак, хоча цей процес змінює наші звичні уявлення про зимову пору, він має й позитивні наслідки для сільського господарства. Про це в ефірі «Ранкової Свободи» розповів директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда.
– Якщо грудень 2017 року виявився найтеплішим за останні 136 років, це означає, що 136 років тому грудень був таким же теплим чи просто раніше за 136 років не фіксували погоду?
– Регулярні спостереження на території України розпочалися, наприклад, в Києві з 1881 року. Тому виходить 136 років. Але це не найтепліший грудень за цей період, він десь п’ятий за значенням температури повітря. Відхилення від норми (в Києві – ред.) склало 3,9 градуса, хоча в цілому по території України відхилення від норми в грудні склало від трьох до майже семи градусів в плюсовий бік.
Слід відзначити, що переважна більшість таких рекордно теплих місяців припадає на останні 20 років, і дуже мало таких теплих груднів було в попередні періоди. Повторюваність такого явища зросла катастрофічно порівняно з періодом, скажімо, 19-20 століть.
– А в науковців є пояснення, чому саме в останні 20 років така аномально тепла погода взимку?
– В Україні, як і в усьому світі, починаючи з 80-х років минулого століття, розпочалось відчутне зростання річної температури повітря.
Середня температура найхолодніших місяців зросла на 2-2,5 градуса
За цей період середня температура найхолодніших місяців зросла на 2-2,5 градуса. Значно скоротилась тривалість зимового періоду, сама зима стала іншою. Як правило, це нестійкий сніговий покрив, який то з’являється, то сходить.
Хоча бувають винятки і з цього правила, тому що на фоні такого глобального потепління, яке спостерігається і на регіональному рівні в Україні, можливі й інші аномалії. Наприклад, рекордне значення мінусової температури, хоча більшість рекордів, яка встановлюється протягом останніх 20 років, пов’язана з літньою температурою повітря, коли практично на всій території України вона вже сягнула 40-42 градуси тепла.
– Новий рік в Україні був без снігу, натомість бачимо інформаційні повідомлення, що США засипало снігом, у Нью-Йорку через снігопади навіть зачиняють усі школи. В Європі, зокрема Ірландія, Великобританія, Франція, потерпіли від потужного урагану в перші дні цього року. Такі аномалії взаємопов’язані?
– Звичайно, все на земній кулі пов’язано, оскільки атмосфера розвивається за своїми законами. Наприклад, проникнення холодного арктичного повітря в південні регіони, на територію Сполучених Штатів викликає аналогічну хвилю тепла на території Атлантики і в Європі. Тому все взаємопов’язано. Але, якщо говорити про багаторічний кліматичний режим, то в різних регіонах зміни відбуваються по-різному. Ну і якщо брати Північну півкулю, то є регіони, де навпаки спостерігається зниження середньої річної температури повітря і особливо в зимовий період рекордні значення по температурі повітря. Це регіони півночі Росії, але азіатської частини.
На території України середньорічна температура підвищується навіть швидше, ніж в цілому в середньому по території земної кулі
Що стосується України, то тут глобальні та регіональні тенденції майже близькі, хоча на території України середньорічна температура підвищується навіть швидше, ніж в цілому в середньому по території земної кулі.
Кількість небезпечних природних явищ, таких як урагани, страшні снігопади, паводки, дуже сильні зливи, тривалі дощі – це все вписується в теорію глобального потепління, тому що на цьому фоні розбалансовується кліматична система, стає не такою стійкою, і все частіше з’являються такі крайні, аномальні прояви погодних умов.
– Погода стає менш прогнозованою?
– Якщо брати короткострокові та середньострокові прогнози погоди, це, скажімо, до півмісяця, то навпаки, якість прогнозування суттєво покращилась за рахунок використання розрахунків за сучасними математичними моделями, які проводяться провідними метеорологічними службами світу. Від цього виграють всі без винятку.
Що стосується прогнозування на більш віддалений період, тут вже треба шукати інші підходи, тобто аналізувати тенденції, які мають місце в розвитку погодних умов протягом останніх 20-30 років. А ці тенденції дуже вперті і свідчать про те, що продовжується стрімке зростання температури.
Весна прийде раніше, ніж це було ще 30-40 років тому, але не слід виключати дуже короткочасного повернення зимового характеру погоди, пов’язаного з випадінням снігу та морозами
За будь-яких умов весна прийде раніше, ніж це було ще 30-40 років тому, але не слід виключати дуже короткочасного повернення зимового характеру погоди, пов’язаного з випадінням снігу та морозами.
– У грудні двічі рясно випадав сніг, двічі він танув. Чи були ці снігопади аномальними, зокрема, за обсягами снігу. Яка кількість опадів нині вважається нормальною для України в грудні?
– Якщо говорити про останній снігопад, який був на території шести областей України, то там кількість опадів була десь 60-80% від місячної норми, і це все випадало у вигляді мокрого снігу. В Києві випало 38 міліметрів, висота снігового покриву склала 35 сантиметрів. Тобто він не був рекордним.
– Чим сільському господарству можуть загрожувати відсутність снігу та затяжне тепло у першій половині зими?
Дякуючи аномально теплим умовам навіть пізно засіяні озимі культури продовжували вегетацію
– Як правило, ранньоосінній період в Україні майже кожного року з дефіцитом вологи. Таким чином, посіви озимих чекають дощу, а дощ приходить дуже пізно, таким чином проходять оптимальні строки сівби озимих культур і вони можуть в принципі не розвинутись до фази кущіння, щоб нормально перезимувати. Але саме дякуючи таким аномально теплим умовам, то навіть пізно засіяні озимі культури продовжували вегетацію і станом на сьогодні їхній стан задовільний і хороший в усіх практично без винятку регіонах України. В цьому є певний позитив.
Що стосується того, наскільки сільське господарство адаптується до таких умов, то, звичайно, те, що робиться в плані посіву тих культур, які мають менш короткий період вегетації, яким, можливо, вже не потрібно бути такими стійкими до вимерзання – це дає свій додатковий ефект у вигляді того, що Україна збирає хороші врожаї останніми роками, інколи навіть рекордні для цієї території.
Тобто адаптація відбувається, але не такими темпами, як би нам здавалося, оскільки тільки оптимальне розміщення посівів озимої пшениці в Україні, яке треба змінювати – в одних регіонах посіви треба скорочувати, в інших збільшувати – так от, тільки оптимальне розміщення посівів навіть без зміни технологій може дати додатково 20-30% валового збору озимої пшениці.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
