233 особи замість 306 українська сторона передала бойовикам. Десятки тих, хто був у списках угруповань, або відмовилися їхати на окуповані території, або уже відбули покарання і на обмін не з’явилися. Волонтери, які займаються обміном, пояснюють: люди втомилися і розчарувалися в реальності так званого «русского мира». Ба більше – вони бояться переслідувань з боку бойовиків. Експерти ж зазначають: це важливий показник того, які насправді настрої панують на окупованій території.
Я відмовляюся від обміну полоненими, оскільки тут мій дім, моя батьківщина, моя родинаВадим Кіналь
Вадима Кіналя українські правоохоронці затримали в грудні 2014 року. Слідчі встановили, що чоловік воював на боці угруповання «ДНР», а до рідного Миколаєва приїхав вербувати найманців. Суд засудив його до 8 років ув’язнення. Попри це, опинившись у «списку 306» до обміну, повертатися на окуповані території він відмовився.
«Я відмовляюся від обміну полоненими, оскільки тут мій дім, моя батьківщина, моя родина. Від самого початку я був проти цього обміну, потрапив туди випадково – помилково зробив дурницю. Я не воював, але потрапив на територію, підконтрольну «ДНР», – сказав чоловік.
Ті, хто відмовилися повертатися, бояться репресій – волонтер
Волонтерка групи «Патріот», яка була в полоні бойовиків, а зараз і сама займається обміном, Гайде Різаєва спілкувалася з тими, хто відмовився повертатися на окуповану частину Донбасу. Каже, серед них є й бойовики, які воювали проти української армії, а є і цивільні, які активно агітували за «русскую весну». Усі вони – українці з різних регіонів.
Я міняла росіянина Боднарука Олександра на бійця «Айдару». І після обміну його мама не могла його знайти, бо він утримувався у підвалах «ДНР»Гайде Різаєва
«Вони знають, що потраплять під репресії з боку цих «республік». Я міняла росіянина Боднарука Олександра, командира саперного взводу «ДНР», на бійця «Айдару». І після обміну його мама, росіянка, не могла його знайти, бо він утримувався у підвалах «міністерства держбезпеки» «ДНР», що зайвий раз говорить про те, що після повернення наші українці спокійно себе почувають, чого немає на тому боці, коли ми повертаємо туди «сепаратистів». І досі мені його доля не відома, знаю лише, що на територію Росії він не повертався», – зауважує Різаєва.
Як виявляли тих, хто не хотів повертатися?
Обміну передувала процедура верифікації – кожного, хто опинився у списку бойовиків, запитували, чи хочуть вони переїжджати на непідконтрольну територію, пояснив у коментарі Радіо Свобода керівник секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко.
Було два етапи верифікації, спочатку навіть за участі матерів і рідних, які проживали на непідконтрольній територіїБогдан Крикливенко
«Було два етапи верифікації, спочатку навіть за участі матерів і рідних, які проживали на непідконтрольній території. Вони спеціально приїжджали, щоб власною присутністю засвідчити добровільне небажання (ув’язнених – ред.) їхати на непідконтрольну територію. Це відбувалося пару місяців тому, потім був другий етап повторної верифікації, лише за участі представників уповноваженого», – каже Крикливенко.
Наразі ті, хто відмовився повертатися на окуповану частину, мають різний правовий статус: когось відпустили, а хтось досі лишається за ґратами.
Були люди, які були абсолютно вільними на момент вчорашнього дня, вони не захотіли – і не поїхалиБогдан Крикливенко
«Були люди, які були абсолютно вільними на момент учорашнього дня, деякі з них просто не виходили на зв’язок, не відповідали на телефонні дзвінки, вони були поінформовані, що їх запитує та сторона, але вони не з’явилися і це прояв їхньої позиції, вони не захотіли – і не поїхали. Є люди, які від моменту першого етапу перебувають під вартою до сьогоднішнього дня. Вони не захотіли обговорювати варіанти, їх влаштувало перебування під вартою на підконтрольній території», – зазначив Крикливенко.
Це провал російської пропаганди – Сазонов
Політичний експерт Кирило Сазонов наголошує: це важливий показник того, що насправді відбувається в угрупованнях, і того, які настрої там панують.
Ніякої ідеології там давно немає, з роботою погано, перспективи дуже сумнівні і вони розуміють, що рано чи пізно Україна повернетьсяКирило Сазонов
«Ніякої ідеології там давно немає, з роботою погано, перспективи дуже сумнівні, і вони розуміють, що рано чи пізно Україна повернеться і за гріхи доведеться відповідати. То краще вже одразу. Вони, звісно, хочуть залишитися тут. Це провал російської пропаганди, в неї не вірять навіть ті, хто клюнув на цю приманку свого часу. Це навіть провал не пропаганди, а провал реальності. Вони не можуть переконати людей, що чорне – це біле, а біле – це чорне», – каже Сазонов.
Слова експерта підтверджує Вадим Кіналь: реальність «русского мира» виявився не такою, як здавалося йому на початку війни.
«Не раджу я їхати туди нікому, нічого там хорошого немає», – сказав чоловік.
Залишилися на підконтрольній Києву території зі «списку 306» 73 людини. Як повідомили в Генпрокуратурі, 26 осіб відмовилися їхати на окуповані території вже на місці самого обміну.
