Текст довгоочікуваного президентського законопроекту про Вищий антикорупційний суд, на появі якого наполягала громадськість і міжнародні партнери, нарешті оприлюднили. Він відразу викликав критику і навіть заклики до глави держави Петра Порошенка відкликати його. Тож чи справедливі претензії?
Ідея створення Вищого антикорупційного суду тривалий час була каменем спотикання. Справа в тому, що якщо він дійсно запрацює в Україні і буде при цьому незалежним, під удар потраплять дуже багато посадовців.
На його появі наполягали українські антикорупціонери, Венеціанська комісія, МВФ, США та ЄС. А президент Петро Порошенко і його прибічники опирались і пропонували замість суду запровадити антикорупційні палати. Проти виступили також Верховний суд і Вища кваліфікаційна комісія суддів України – вони назвали його «зайвою ланкою».
Зрештою, крига скресла: з третьої спроби парламент відкликав депутатську версію законопроекту, і вже 26 грудня з’явився текст президентського.
Ключові тези президентського законопроекту:
– Претендент на посаду судді обирається на конкурсі. Ним може бути призначений громадянин України віком не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менше, ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи з досвідом роботи в науковій галузі щонайменше 7 років та з адвокатським досвідом.
– Не можуть бути призначені суддями Вищого антикорупційного суду ті, котрі десять років до призначення працювали в силових структурах, обіймали політичні посади, вчиняли корупційні правопорушення тощо.
– Рада має передбачити створення Громадської ради міжнародних експертів і дозволити їй ветувати кандидатури в антикорупційний суд.
– Вищий антикорупційний суд може розглядати справи, у яких збиток або предмет злочину становить понад 500 прожиткових мінімумів.
– Для суддів Вищого антикорупційного суду має бути передбачена цілодобова охорона.
– Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування.
Утім, майже відразу після оприлюднення тексту на його адресу почала сипатись критика.
Низка антикорупційних організацій на чолі з «Transparency International Україна» закликали Порошенка відкликати законопроект і доопрацювати його. Пояснили тим, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.
Ключові претензії:
– Для Громадської ради міжнародних експертів передбачена лише дорадча роль. Її негативний висновок щодо кандидата на посаду судді може бути проігнорований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. А Венеціанська комісія рекомендувала надати міжнародним організаціям та донорам вирішальну роль у процесі добору суддів. Іншими словами – чистота відбору суддів під сумнівом.
– Підсудність Вищого антикорупційного суду не включає всі злочини, що підслідні НАБУ, зате перебирає на себе ті, якими займається Національна поліція і Державне бюро розслідувань. Венеціанська комісія ж рекомендувала, що суд має відповідати підслідності НАБУ і САП. Варіант президента може завантажити Вищий антикорупційний суд надто великою кількістю справ.
– Текст висуває нереалістично високі вимоги до кандидатів на посаду судді: відповідні стаж, досвід у міжнародних організаціях, наукова діяльність, профільні знання. Знайти таких людей може бути дуже складно.
Із цими тезами погодилась ціла низка антикорупційних організацій: «Тransparency International Україна», «Антикорупційна реформа» РПР, «Центр протидії корупції», ACREC, Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», StateWatch, Антикорупційний штаб, Центр політико-правових реформ, «Автомайдан».
У чому проблема і що робити?
Висловився проти законопроекту і співак Святослав Вакарчук, якого багато хто (проте не він сам) називає потенційним кандидатом на наступні президентські вибори.
Якщо Порошенко не відкличе законопроект, то залишається надія на депутатів, прокоментував Радіо Свобода журналіст-розслідувач Дмитро Гнап.
«Я сподіваюсь, що у нас, все ж таки, Верховна Рада – це парламент, а не департамент Адміністрації президента. Тому є сподівання на те, що депутати при проходженні й розгляді під час слухань внесуть у нього правки, які поліпшать цей законопроект», – каже Гнап.
Проте сподівання на це невеликі, адже у Раді сформувалась пропрезидентська більшість, якій у потрібні моменти підігрує «Опозиційний блок». Тільки якась корисна правка ще може проскочити, резюмує Гнап.
Право підбору кандидатів до Антикорупційного суду варто напряму делегувати представникам Євросоюзу і США, вважає екс-голова антикорупційного парламентського комітету Єгор Соболєв.
«Ми залучили їх при підборі директора Антикорупційного бюро та Антикорупційного прокурора, і це добре спрацювало. Представників європейського та американського правосуддя було неможливо ані підкупити, ані задурити», – пише Соболєв у Facebook.
Екс-заступник генпрокурора України Віталій Касько вбачає ще один ризик: відповідно до цього проекту закону, Вищий антикорупційний суд може реально запрацювати лише навесні 2019 року.
І це за умови, що до того часу буде призначено не менше ніж 2/3 суддів від загального складу суду і не менше ніж 1/2 суддів апеляційної палати, пише він у Facebook.
«Додаємо до цього специфічні вимоги до кандидатів у судді (в сучасній Україні знайти тих, хто відповідатиме виписаним критеріям, буде важко) та нехтування рекомендаціями Венеціанської комісії щодо забезпечення вирішального впливу міжнародних організацій і країн-донорів на призначення суддів ВАкС, дивну підсудність, купу бланкетних норм, слідчих суддів у ВАкС, по суті, дорадчу роль Громадської ради міжнародних експертів та їх призначення Вищою кваліфкомісією суддів – і, мабуть, досить», – вважає Касько.
