Канада додала Україну до переліку держав, яким може продавати вогнепальну зброю. А також збільшила майже на 8 мільйонів канадських доларів фінансування різноманітних гуманітарних проектів для офіційного Києва. Це події лише останнього тижня – відносини України та Канади помітно зміцнюються. Цьому сприяє також те, що зовнішньополітичне відомство Канади зараз очолює Христя Фріланд, чия матір – українка за походженням. І саме в Україні Фріланд починала свою кар’єру журналіста, працюючи на авторитетні міжнародні видання. 21 грудня вона вперше прилетіла до Києва як міністр закордонних справ Канади для переговорів про відносини країн.
Напередодні дводенного візиту до Києва Христя Фріланд заявила: хоче знайти способи краще допомагати Україні.
Та Україна вже зараз вважає Канаду одним із ключових стратегічних партнерів та союзників. І її підтримка проявляється не лише в заявах.
Скажімо, очолюване Фріланд відомство вирішило додатково виділити Україні 7,75 мільйонів канадських доларів. Ці гроші мають допомогти тим людям, які постраждали від війни на сході. І з початку збройного конфлікту Оттава виділила на гуманітарні проекти в Україні вже понад 27 мільйонів доларів.
За день до вильоту в Київ Христя Фріланд обговорювала з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном можливості миротворчої місії для України. Вони «засвідчили рішучу підтримку з боку обох країн територіальній цілісності України перед лицем російського незаконного вторгнення та окупації української території», коментувала Фріланд.
Зустріч із Тіллерсоном
Днями Канада включила Україну до контрольного переліку країн, яким може продавати чи передавати вогнепальну зброю (AFCCL). Це не означає, що Київ автоматично отримає, скажімо, «Джавеліни». Проте, якщо якийсь канадський експортер захоче, а канадський уряд погодить – ці протитанкові комплекси можуть поїхати на Донбас.
Є пожвавлення і в торгівлі. У грудні уряди Канади, Великої Британії та України домовились створити нову експортну інституцію, щоб торгувати одна з одною легше.
Зустрічі в Києві
Саме про співпрацю Фріланд говорила з президентом Петром Порошенком, прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, главою МЗС України Павлом Клімкіним та кількома членами уряду.
«Обговорили небезпечний розвиток ситуації на Донбасі, спровокований порушенням режиму припинення вогню проросійськими бойовиками, включаючи випадки обстрілів цивільних об’єктів. Окрему увагу приділили намірам Росії підірвати імплементацію Мінських домовленостей, зокрема, шляхом виходу з СЦКК», – проінформувала прес-служба Порошенка після завершення зустрічі.
А після розмови з українським колегою Фріланд та Клімкін дали спільну прес-конференцію.
Павло Клімкін відзначив, що це вперше в історії України дипломатичний діалог такого рівні між міністрами двох держав повністю ведеться українською мовою. Фріланд додала, що це ексклюзив і для канадської дипломатії.
Український міністр зауважив, що дуже цінно отримувати з Оттави підтримку на ділі, а не лише дипломатичні заяви. І пригадав, як у листопаді 2014 року зустрічав у Борисполі перший канадський літак із допомогою.
За його словами, потрібно ще поглиблювати двосторонні зв’язки. Скажімо, Клімкін і Фріланд обговорювали запровадження прямого рейсу між Україною та Канадою.
Згадали і про торгівлю, яка стає активнішою.
«Зона вільної торгівлі… Я пам’ятаю, коли велись переговори, всі казали: ми дуже далеко одне від одного знаходимось. Ну добре, буде вона працювати. Чи добре, чи не добре, подивіться: тільки за цей рік наш експорт до Канади зріс на 76%, а імпорт із Канади на 93%. Потенціал тут просто шалений», – сказав Павло Клімкін.
Христя Фріланд згадала про виділені майже 8 мільйонів канадських доларів гуманітарної допомоги.
Канада солідарна з Україною. І не тому, що у нас велика діаспора. Це ще і важливо з точки зору міжнародного праваХристя Фріланд
«Я дуже хотіла підкреслити, що ми стоїмо з вами. Канада солідарна з Україною. І не тому, що у нас велика діаспора. Це ще і важливо з точки зору міжнародного права», – сказала Фріланд.
Детальніше вона зупинилась на нюансах експорту озброєння. Включення України до переліку AFCCL – лише перший крок, каже Фріланд.
«Україна з 13 грудня є в тому списку. А що буде далі? У нас в Канаді є дуже складний процес контролю експорту зброї. Ми дуже серйозно до цього ставимось, бо це велика відповідальність нашого уряду. Я підписую всі заяви, які дозоляють експорт зброї. Треба спершу, щоби було прохання на покупку зброї, потім починається процес. Із 13 грудня ще не було прохань, процес ще не почався», – говорить Фріланд.
Україна для канадських підприємств є цікавим ринком для експорту озброєння, сказав посол України в Канаді Андрій Шевченко в коментарі Радіо Свобода.
«Ми зараз розчищаємо всі адміністративні бар’єри. У канадських компаній є інтерес. На жаль, так сталось, що ми є зараз важливим, цікавим ринком зброї і озброєнь. І це стосується не тільки України. Всі розуміють, якою загрозою є Росія. Тому ми сподіваємось, що у нас будуть реальні проекти з канадськими компаніями», – сказав Шевченко.
Підтримка у «Великій сімці»
Дуже важливо, що Канада для України – сильний союзник на міжнародній арені, і ця держава вже з 1 січня головуватиме у «Великій сімці» (G7).
І прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо вже озвучив пріоритети: інвестиції у підвищення добробуту для всіх; підготовка до робіт майбутнього; просування гендерної рівності та збільшення ролі жінок; співпраця щодо змін клімату, океанів та чистої енергії; розбудова більш мирного та безпечного світу.
Офіційна Оттава використовуватиме головування у «Великій сімці», щоби просувати і захищати інтереси України, прогнозує український дипломат Вадим Тюхан, директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України.
Проте Києву дуже важливо продемонструвати, що держава заслуговує на підтримку. Щоби лобісти українських інтересів мали своєрідні «козирі», якими переконуватимуть закордонних гравців, каже Трюхан.
Козирами має бути боротьба з корупцією. У другу чергу, це мають бути реформи, які стосуються державної служби, податкової політики, земельної реформиВадим Тюхан
«У першу чергу, цими козирами має бути боротьба з корупцією. У другу чергу, це мають бути реформи, які стосуються державної служби, податкової політики, земельної реформи. Завдання України в тому, щоби не дати жодних підстав для наших ворогів піддати сумніву спроможність України як держави боротись із викликами, які перед нею постали», – сказав дипломат у коментарі Радіо Свобода.
Раніше головним адвокатом України, щоправда, в Євросоюзі, називали Польщу. Проте останнім часом відносини Києва та Варшави стали більш напруженими. І від Польщі навіть лунали заяви, мовляв, із Бандерою українці до Євросоюзу не потраплять. На проблемних історичних моментах між Києвом та Варшавою охоче грає Росія.
Проте із Канадою подібний сценарій навряд чи можливий, каже Трюхан. У її відносинах із Україною немає темних плям, які можуть розсварити держави. Оттава першою почала надсилати амуніцію у зв’язку з подіями на Донбасі, пригадує Трюхан. Тож важливо, щоби віра в Україну збереглась і надалі.
