Найнижчі зарплати в Європі та зневіра у перспективах України змушує дедалі більшу кількість українців покидати батьківщину у пошуках роботи за кордоном. Про те, з якими проблемами вони стикаються за межами України, про перспективи їхнього повернення та про те, хто і як захищає права працівників-мігрантів, говоримо з експертами з цих питань з України та інших країн Європи, які нещодавно побували у Празі на міжнародній конференції, присвяченій проблемам робітників-мігрантів.
В Україні є рекордно низькі зарплати – в перерахунку на євро, середня зарплата в Україні – 190 євро на місяць, менше, ніж у Молдові, Грузії чи Вірменії. В той час як у сусідній Польщі – майже 750, у Німеччині 2270. Але, незважаючи на різке падіння економіки, в Україні рівень споживання впав набагато менше – фахівці пояснюють це тим, що кожен сьомий українець нині працює за кордоном. А за даними на 2015 рік українці, які працюють за кордоном, переслали додому майже 3 мільярди доларів. Як стверджують дані соціологічної групи «Рейтинг», можливості працевлаштування за кордоном шукають 44% українців.
Найбільше українців за останній час переїхало на роботу до Польщі, яка видає тимчасові документи на працевлаштування, що є чинними протягом півроку в рамках одного року. Польські політики навіть заявляли про «мільйон біженців» із України, сплутавши їх із тимчасовими робітниками.
За словами голови фундації «Наш вибір» Мирослави Керик, оскільки дозволи на роботу тимчасові, то одночасно в Польщі може перебувати до 500 тисяч українських робітників, адже отримати такий дозвіл через легальні і нелегальні шляхи є дуже просто. Але, як би не було, кількість українців, які приїжджають до Польщі у пошуках роботи, помітно збільшилася.
«Однозначно збільшилася кількість мігрантів, розширилася географія, якщо раніше це була лише Західна Україна, то тепер це вже і Центральна і Східна Україна. Міграція помолодшала – приїжджають молоді люди, молоді подружжя, які планують або жити в Польщі, або їхати далі», – пояснює зміни експерт.
Ключовою проблемою нових мігрантів Мирослава Керик називає необізнаність з законодавством країни, а відповідно – вразливість для різного роду шахраїв, до яких українські трудові мігранти звертаються по допомогу. При цьому, за словами глави фундації, що займається передусім розвитком культурних, освітніх та економічних зв’язків, найбільше потерпають від шахраїв новоприбульці зі сходу.
Люди зі Східної України, переважно шукають роботу через агентство. Вони можуть і не знати про те, що вони купують фальшиві дозволи на роботуМирослава Керик
«Якщо люди із Західної України вже мають досвід, мають мережу, і знають, до кого не звертатися, бо тебе можуть обдурити, то люди зі Східної України, переважно шукають роботу через агентство, зокрема в перший раз. Вони можуть і не знати про те, що вони купують фальшиві дозволи на роботу і приїжджають до Польщі і з’ясовують, що вони не мають роботи, не мають грошей і не мають куди звернутися», – зазначає Мирослава Керик.
Потрібно говорити про права мігрантів – Хомцій
На думку Ярини Хомцій із благодійного фонду «Запорука», питання юридичної грамотності мігрантів є занедбане в Україні вже протягом двох десятиліть, відколи почалася трудова міграція до Європи.
Замість того, щоб говорити про права мігрантів, ми говоримо про те, як вони їдуть легально чи нелегальноЯрина Хомцій
«Замість того, щоб говорити про права мігрантів, ми говоримо про те, як вони їдуть легально чи нелегально. Бо вже дуже багато є механізмів, як поїхати врегульованим чином», – говорить фахівець, але відсутність інформаційної кампанії призводить до того, що у свідомості більшості людей, що шукають некваліфікованої тимчасової роботи за кордоном, є лише один спосіб пошуку роботи – нелегальний.
За словами Ольги Вільхової з Головного управління Держпраці у Львівській області, таку інформацію можна знайти не лише у недержавних організаціях, але і в державній службі.
«Хоча служба зайнятості займається зайнятістю на території України, але я думаю, що наші фахівці також консультують у питанні захисту прав наших працівників за кордоном», – говорить Ольга Вільхова. Ідеально, на її думку було б, коли б офіційні двосторонні консультаційні центри з питань зайнятості та міграції існували б прямо на кордоні, але навіть у нинішній ситуації люди, які планують працювати за кордоном, можуть звернутися і до державних служб зайнятості і до Міністерства соціального захисту, щоб отримати консультації.
Чимала частка українців, що пропрацювали за кордоном по 10-15 років, планують повернутися в Україну. Але часто вони стикаються з ситуацією, коли вони не можуть розраховувати на пенсію ані від України, бо не сплачували у пенсійний фонд, ані від тієї країни, де працювали всі ці роки, бо відсутнє відповідне законодавство, або ж відсутній механізм його реалізації. Як говорить Ярина Хомцій, є лише лічені країни, з якими Україна має пенсійні угоди, це переважно країни колишнього Радянського Союзу та Польща, Чехія, Іспанія, Португалія, Словаччина та країни Балтії.
Однак, українські працівники, які працювали у Греції чи Італії, де також зосереджена велика кількість українських мігрантів, досі лише з важкими зусиллями могли отримати зароблені ними гроші на пенсії. За словами Ярини Хомцій, певних зрушень вдалося досягнути в Італії. Спільно з італійськими партнерами, фундація «Запорука» допомагає українським мігрантам, які працювали в Італії, отримати свої пенсійні внески на території України.
«Попри те, що такої угоди між Україною та Італією немає, право на таку пенсію передбачене італійським законодавством. Переговори про пенсійну угоду між цими двома країнами ведуться приблизно з 2004 року, але італійці не поспішають, бо набагато більше українців працює в Італії, ніж італійців в Україні, тож італійська влада неохоче іде на підписання такої угоди», – зауважує Ярина Хомцій.
Експерти, які були запрошені до Праги, також звернули увагу на те, що в українському суспільстві питання трудової міграції заступили набагато болючіші теми, як війна та внутрішні переселенці, в той час як саме проблема виїзду з країни заради пошуку роботи лише посилилася.
«Не було жодного великого проекту»
Львівська дослідниця трудової міграції Вікторія Володько, соціолог та авторка понад 20 публікацій, присвячених проблемам сучасної трудової міграції, зазначає, що і влада, і суспільство приділяють цій проблемі значно менше уваги.
Є багато проектів, присвячених допомозі внутрішньо переміщеним особам, але майже нічого немає для трудових мігрантівВікторія Володько
«Наскільки мені відомо, у Львові протягом останніх років не було жодного великого проекту, який було б пов’язано з трудовими мігрантами. Є багато проектів, присвячених допомозі внутрішньо переміщеним особам, але майже нічого немає для трудових мігрантів», – говорить дослідниця.
Вона наголошує, що в Україні зараз є два основних чинники, які підштовхують міграцію – низькі зарплати та війна, бо крім людей, які шукають за кордоном роботи, є і такі, які уникають призову до армії. На думку дослідниці, багато людей зможуть повернутися в Україну, якщо стабілізується політична та економічна ситуація та з’являться нові можливості для розвитку – економічного розвитку країни та особистого розвитку людини.
