Україна приєдналась до статуту Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA). Відповідний закон підтримала Верховна Рада. Відтак Україна отримає не лише дешеві кредити під 1-2% річних до 20 років, але й матиме доступ до новітніх досліджень та найкращого світового досвіду, як використовувати «зелену» енергетику. Для порівняння, в Україні з природних джерел отримують 1% енергії, тоді як у Європі ця частка складає майже третину. Втім, деякі українці вирішили не чекати рішень влади і вже перейшли на «зелені» джерела тепла і світла. Більше того, держава за це ще й доплачує.
Павло Банников ще сім років тому визначився: і від холоду не потерпатиме, і не переплачуватиме. Тож сьогодні він власник на перший погляд чудернацького, але при тому енергоефективного будинку, який обійшовся йому приблизно у 5 тисяч доларів.
«Нора – кругла, гніздо – кругле. Природа сама вибирає форму. Куля – це ідеальна форма: її обдуває вітер. Він не зупиняється, не давить, її обходить вода. Це ідеальна форма», – розповідає господар.
Замість традиційного фундаменту, тут мішки з цементом і піском (з часом вони перетворилися просто на камінь), каркас – дерев'яний, стіни – 15 сантиметрів соломи. Вона має унікальні властивості, – каже Павло, бо добре береже тепло.
«Для того, щоб зробити стіну, для того, щоб вона гріла як 15 сантиметрів соломи, її треба зробити півтора метри цегли», – порівнює Павло Банніков.
Та й миші в такій стіні, за словами господаря, не заводяться, бо солома з вівса дуже жорстка. Зігріває будинок одна-єдина пічка, зроблена власноруч. Теж енергоефективна.
«Спалюються не тільки дрова, спалюється й паливневий газ, виділений із дров. Потім тут є акумулююча система, вона акумулює все тепло всередині, а потім поступово віддає», – пояснює Павло.
Дрова підкидає раз на добу, бо більше і не треба. Витрати на таке опалення вражають.
«Якщо брати обрізками, то це десь 900, 1200 гривень за зиму», – каже він.
Приблизно такий самий за площею будинок, як у Павла на Тернопільщині, в Олега Павловського у Запоріжжі.
«Минулого року до лютого 18 кубів дров спалив. Це жах, звичайно», – пригадує Олег Павловський.
18 кубів дров – це приблизно 15 тисяч гривень. Господарів такі цифри не влаштовували, тож почали шукати вихід і знайшли: змайстрували сонячні колектори.
«Це пивні банки. Там донця у них вирізаються, склеюються і збирається ось така батарея. І ось у верхню банку потім гаряче повітря збирається і заходить у будинок. Простіше не буває. Коли яскраве чисте сонце, то до 95 градусів може повітря подавати. Потужність виходить до 2 кіловат – я отримую просто від банок, від сонця», – пояснює власник.
А коли сонця недостатньо, найскрутніші місяці – листопад та грудень, для підстраховки є пічка. Але тепер, дякуючи геліоколектору, Олег витрачає на опалення у 18 разів менше!
У жителів багатоповерхівок можливостей для маневру небагато. Майже весь старий житловий фонд опалюється централізовано. Є гроші чи ні, чи дійсно в квартирі комфортна температура, чи батареї ледь теплі, – маєш платити. У середньому за однокімнатну оселю цієї зими доведеться викласти 1500 гривень, за двокімнатну – 2300 гривень, трикімнатна обійдеться у 3200 гривень.
Стільки, а то й більше, платили і жителі ОСББ «Китайська стіна» – таку назву дали самі мешканці найбільшого будинку в Івано-Франківську. Та тепер майже всі перейшли на автономне опалення. Закон дозволяє від'єднатися від мережі лише цілим будинком, паперова колотнеча розтягується на півроку, та й така незалежність коштує грошей.
«З документацією на двокімнатну квартиру – це десь в районі 25-26 тисяч. На трикімнатну – до 28», – розповідає голова ОСББ Оксана Іванюк.
Та, попри всі витрати, суми у платіжках тепер геть інші.
«У мене двокімнатна квартира, то ми в найбільш холодний період споживаємо до 100 кубів газу. Це 700 гривень. А аналогічна квартира в січні за тепло мала 2600», – розповідає жінка.
Лідія Храбатин все життя працювала в тепломережах, вона розуміє, які там є проблеми і чому високі ціни. Своїм газовим котлом не натішиться.
«І от за жовтень я використала всього-на-всього 90 кубів газу. Коли тепло, я викручую котел, коли холодно, я вмикаю», – радіє жінка.
Ефективно та ощадно може працювати котел і в приватному будинку. Але якщо котел цей твердопаливний. У Володимира Рябого великий будинок на 500 квадратів і якщо його опалювати газом, за нинішніх цін вийде понад 8 тисяч гривень на місяць. Але «правильний» котел – «правильні» витрати.
«Оце те, що в нас горить у котлі. Мішок тирси коштує на сьогоднішній день 5 гривень. Чотири мішки – і на добу на мою хату вистачає. Декілька дровиняк ще треба кинути – це нехай ще 10-15 гривень. Все», – підраховує Володимир.
Виходить десь 35 гривень за добу, в тисячу на місяць укладаються. І це опалення плюс гаряча вода практично в необмеженій кількості. У парі з котлом працює теплоакумулятор. У ньому постійно тонна гарячої води. Одна біда – система недешева.
«Вона коштує десь в районі 40 тисяч гривень на сьогоднішній день. І плюс теплоакумулятор. Він теж трошки коштує. Але за сезон воно відбивається, якщо опалювати велику площу», – зауважує Володимир Рябий.
Справжній ажіотаж довкола сонячних панелей. Вони дозволяють не просто економити, але й заробляти. Мережеві сонячні станції влітку виробляють енергії набагато більше, ніж потрібно будинку. І цю електроенергію готова купувати держава – по 18 євроцентів за кіловат.
«Десять кіловат електроенергії в годину. Наприклад, з тим, що в мене є багато приладів, які працюють на електриці, тобто насоси-пилососи, максимум я можу спожити 10 кіловат у день. За годину влітку я можу згенерувати стільки енергії, що можу користуватися нею цілий день», – каже власник сонячної електростанції В’ячеслав Загурський.
Будівництво такої мережевої станції коштує близько 10 тисяч доларів. Господар повертає гроші протягом 7-8 років. Далі – чистий прибуток.
«Близько 10-го числа кожного місяця зі мною розраховується держава. За рік, я підрахував, виходить десь півтори тисячі євро прибутку», – додає В’ячеслав.
За законом власну мережеву електростанцію кожний українець має право установити до 2019 року. А далі на ринку залишаться тільки ті, хто встиг ускочити в останній вагон. Це, звісно, якщо нічого не зміниться. І держава й надалі буде готова купувати «зелену енергію».
Цей матеріал підготовлено спеціально для програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та каналу «112 Україна». Дивіться її щонеділі о 18:00 на телеканалі «112 Україна».
