Дві новини, які стались цими днями у православному середовищі України та Росії, матимуть значення, яке виходитиме за рамки пересічних новин. Йдеться про внесення до статуту Російської православної церкви окремого розділу про «самоврядування» і «особливий статус» Української православної церкви (Московського патріархату) в РПЦ, який вирізняє її від інших православних церков, що мають самоврядність чи автономію в РПЦ. Також резонанс викликав і лист предстоятеля УПЦ Київського патріархату Філарета до патріарха РПЦ Кирила з пропозицією відновити молитовну єдність, а фактично визнати автокефалію УПЦ.
РПЦ винесла самоврядний статус УПЦ (Московського патріархату) в окремий розділ свого статуту – таке рішення було ухвалене на Архієрейському соборі, що відбувався в Москві.
Речники РПЦ пояснюють, що зміни суто технічні і що «поправки, по суті, зафіксували те, що й так існувало на практиці».
Про такі зміни собор попросив предстоятель УПЦ (МП) митрополит Київський та всієї України Онуфрій. Тепер у статуті РПЦ зафіксовано, що центр управління УПЦ розташований у Києві.
А окрема згадка про «особливий статус» УПЦ (МП), за словами Онуфрія, потрібен «для уникнення спекуляцій, спрямованих на підрив авторитету Української церкви в очах мільйонів українців» через «спроби дискредитувати УПЦ в очах українського суспільства, спекулюючи її, як вони стверджують, «несамостійним» статусом».
Тепер у статуті також записано, що на канонічній території УПЦ не матиме силу вищий церковний суд РПЦ, а лише власний суд.
На думку українських релігійних експертів, зокрема Людмили Филипович, ставлення до УПЦ (МП) в українському суспільстві «вкрай складне». Вона сказала журналістам, що УПЦ (МП) перебуває в ізоляції і відійшла від суспільно-політичного життя країни, замкнулась у своїх храмах і почастішали переходи цілих парафій з УПЦ (МП) до Київського патріархату.
У рішеннях собору у Москві міститься принаймні шість позицій, які посилюють контроль Московської патріархії над УПЦ (МП)Віктор Єленський
Також, кажуть релігієзнавці, на рішення собору РПЦ щодо статусу могли мати вплив і два законопроекти, що цього року були зареєстровані у Верховній Раді – вони пропонують запровадити особливий статус для церков, зареєстрованих у «державі-агресорі», і дати вірянам право на вільну зміну підпорядкованості релігійним центрам.
«Там (у рішеннях собору у Москві – ред.) міститься принаймні шість позицій, які посилюють контроль Московської патріархії над УПЦ (МП). Це робилося для того, щоб включити в статут один-єдиний пункт про те, що центр управління Українською православною церквою є місто Київ», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода депутат українського парламенту, релігієзнавець Віктор Єленський.
В разі, якщо Верховна Рада України прийме законопроект, яким встановлюються особливі відносини між церквами, чиї центри розташовані в країні-агресорі, щоб вони (УПЦ МП) могли аргументувати, що наш центр розташований в місті КиєвіВіктор Єленський
«Це зроблено для того, щоб у разі, якщо Верховна Рада України прийме законопроект, яким встановлюються особливі відносини між церквами, чиї центри розташовані в країні-агресорі, щоб вони (УПЦ МП) могли аргументувати, що наш центр розташований у місті Києві», – пояснив Єленський.
Лист патріарха Філарета
Широкого розголосу набув і лист предстоятеля УПЦ КП патріарха Філарета до предстоятеля РПЦ патріарха Кирила.
Лист написаний у середині листопада, і в ньому патріарх Філарет закликав «відновити молитовне спілкування» і скасувати рішення про церковні відлучення й покарання.
Філарет був митрополитом Київськими і всієї України до 1992 року, коли він і його прихильники утворили Українську православну церкву Київського патріархату. Московський патріархат відлучив Філарета від своєї церкви, а потім і піддав анафемі як «розкольника».
За повідомленнями, звернення патріарха Філарета заслухали нині на Архієрейському соборі у Москві, який завершується 2 грудня. За інформацією від РПЦ, для проведення подальших переговорів собор заснував комісію, яку очолив голова синодального відділу зовнішніх зв’язків митрополит Волоколамський Іларіон.
Ні про яке покаяння не може бути й мовиЄвстратій (Зоря)
Речник УПЦ КП Євстратій (Зоря) у відповідь на це написав у Фейсбуці, розмістивши лист патріарха Філарета, що УПЦ КП готова до діалогу з РПЦ лише на тему визнання Москвою автокефалії Української церкви, і «ні про яке покаяння не може бути й мови».
УПЦ КП повідомила, що патріарх Філарет написав свого листа на прохання РПЦ і посередником у цьому була зарубіжна РПЦ.
Ми не хочемо ворогувати не лише з Московським патріархатом, а хочемо жити в мирі і злагоді з усіма православними церквамиПатріарх Філарет
На прес-конференції першого грудня у Києві, яку відвідали багато журналістів, патріарх Філарет пояснив мотиви, які спонукали його написати листа до РПЦ.
«Звичайно, ми не хочемо ворогувати не лише з Московським патріархатом, а хочемо жити в мирі й злагоді з усіма православними церквами, і не тільки з православними церквами», – сказав патріарх Філарет.
«Так ось, коли до мене звернулися про примирення, так я і пішов на те, щоб ми примирились, але обговорювали питання про автокефалію. А вийшло зовсім інакше. Вийшло так, що нас тепер знову хочуть закликати на переговори до повернення до Московського патріархату, – сказав Філарет. – Так ось я хочу заявити… Московському патріарху і російському єпископату: ніколи Українська церква не повернеться до Московського патріархату. Тому що в нас є своя держава».
