Газета The New York Times у середу 29 листопада опублікувала витяги зі щоденників колишнього очільника Московської антидопінгової лабораторії Григорія Родченкова. Після Олімпіади в Сочі він втік до США і став інформатором WADA (Всесвітнього антидопінгового агентства). Саме його свідчення про те, як російська спортивна влада давала допінг російським спортсменам на Олімпіаді в Сочі у 2014 році та під час інших змагань, стали причиною відсторонення російських спортсменів від Олімпіади в Ріо у 2016 році. Росія ж стверджує, що чиновники і спецслужби в допінг-програмі не були задіяні, а Родченков діяв самостійно.
Журналісти стверджують, що щоденники Родченкова – справжні. Хімік за освітою, він постійно вів прискіпливі спостереження за своїм життям: куди ходив, що їв, а також регулярно вимірював собі тиск, і теж записував ці показники у щоденник. Він передав журналістам два своїх щоденники за 2014 і 2015 роки. Записи в них зроблені його почерком і його ручкою Waterman, повідомляє The New York Times.
Чи є в них є щось нове?
І так, і ні. Більшість записів збігаються з тим, що Родченков у 2016 році розповів газеті в скандальному інтерв'ю. І тоді, і в щоденниках він стверджує, що щонайменше 15 російських призерів Олімпіади в Сочі були частиною «допінг-програми» Росії – її курували представники російських спецслужб.
За словами Родченкова, операція з допінг-підживлення російських атлетів була масштабною і планувалася з осені 2013 року. Координував він операцію особисто з міністром спорту Віталієм Мутком і заступником міністра Юрієм Нагорних, а також з екс-заступником центру спортивної підготовки збірних команд Росії Іриною Родіонової, яка займалася підготовкою російської олімпійської збірної до Сочі.
В інтерв'ю Родченков розповідав, що він, хімік за освітою, особисто розробив «коктейль Дюшес» з препаратів (метенолон, тренболон і оксандролон), які розчинялися у віскі Glenmorangie (для чоловіків) або мартіні (для жінок). Алкоголь допомагав прискорити засвоєння стероїдів. Це він підтверджує і в щоденникових записах.
13 січня Родченков написав у щоденнику, що помічник Родіонової Олексій Кіушкін приніс йому «коктейль» за його рецептом (у конкретно цьому випадку – на основі мартіні), і він випробував його на собі. Родченков розповів журналістам, що часто випробовував на собі препарати і документував їхні ефекти. За словами Родченкова, у «Дюшесу», на 1 мілілітр алкоголю було приблизно 1 міліграм стероїдів.
Спортсменам і їхнім тренерам розроблений ним «Дюшес» передавала особисто Родіонова, пише в нотатках колишній очільник антидопінгової лабораторії.
Після того, як «Дюшес» був затверджений, Родченкову, за його словами, надіслали з Міністерства спорту Росії список спортсменів, включених в допінгову програму. В інтерв'ю він говорив, що це сталося за два тижні до початку Олімпіади в Сочі – 21 січня 2014 року.
Через тиждень, 29 січня, він пише, що двоє російських біатлоністів «попалися» на допінгу в Австрії: «Немає чіткого розуміння плану, це просто жах. Мутко хвилюється через біатлон, ситуація вийшла з-під контролю».
Тоді ж Родченков написав (одночасно скаржачись на їжу в Сочі), що виникли складнощі з доставкою з Москви раніше зібраної «чистої» сечі спортсменів, які брали участь в допінг-програмі.
1 лютого Родченков написав, що був в сочинському готелі «Азимут», де була обладнана кімната з підміною проб поруч з офіційною лабораторією. Саме туди йому привезли «чисту» сечу.
Як інформатор розповів в інтерв'ю, підміна відбувалася майже щовечора в кімнаті 124: вночі, при світлі однієї-єдиної лампи, в міні-лабораторії з заклеєними вікнами Родченков знищував «брудні» допінг-проби, замінюючи їх «чистими» аналізами. До кінця Олімпіади, за його словами, в підпільній лабораторії позбулися 100 позитивних тестів.
У стіні кімнати 124 зробили дірку: саме через неї Родченков передавав «чисті» допінг-проби до офіційної лабораторії, де працював один з його підлеглих.
«Нічого не готово!», – поскаржився 1 лютого у щоденнику Родченков. За його словами, йому самому довелося обладнати «лабораторію» і водночас розсортовувати «чисту» сечу спортсменів за алфавітом і за видами спорту.
3 лютого Родченков написав, що зустрічався з Мутко в Сочі і передав йому копію списку «Дюшес» з іменами російських спортсменів, які застосовували коктейль, і допінг-проби яких повинні були бути підмінені.
Мутко, за словами Родченкова, на цій зустрічі запропонував, щоб «лабораторія» з підміни проб працювала і після Олімпіади, що стало для хіміка цілковитою несподіванкою і розлютило його.
Реакція
Мутко, який зараз є заступником очільника уряду Росії, заявив, що у нього «немає часу зараз читати» матеріал The New York Times. На запитання, чи зустрічався він з Родченковим для розробки допінгового коктейлю, відповів, що всі його «зустрічі регламентовані».
Колишній заступник міністра спорту Юрій Нагорних також відмовився коментувати свою участь в розробці допінгового коктейлю.
Натомість голова незалежної комісії Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) і автор доповіді про держпідтримку використання допінгу в російському спорті Річард Макларен заявив, що якщо Росія буде продовжувати заперечувати, що її чиновники мали стосунок до допінг-програми в Сочі, то російські спортсмени ризикують потрапити під ще більш жорсткі санкції.
На думку Макларена, заперечуючи висновки комісії WADA (в них прямо сказано, що Кремль курував допінгову програму в Сочі), Москва веде «небезпечну гру» напередодні рішення Міжнародного олімпійського комітету про участь російської збірної в зимових іграх в Пхенчхані. Рішення МОК про це повинно бути ухвалене 5 грудня.
Позиція Росії, нагадаємо, полягає в тому, що ніякі чиновники і спецслужби в справі не були задіяні, а Родченков діяв самостійно. Зокрема «самостійно поширював препарати спортсменам і тренерам, достовірні властивості яких їм не були відомі», а пізніше знищив допінг-проби спортсменів і звинуватив Росію в реалізації якоїсь допінг-програми. Також Слідчий комітет Росії заявив, що Родченков міг підмінити допінг-тести російських спортсменів уже після свого від'їзду до США, адже нібито мав віддалений доступ до бази даних лабораторії, яку раніше очолював.
Офіційно російські чиновники всіх рівнів категорично заперечували, що будь-яким чином брали участь у допінг-програмі і підтримували її на державному рівні. Путін же пояснював виявлення допінгу в пробах російських спортсменів тим, що «російська система контролю за незастосуванням допінгу не спрацювала».
Хоча офіційно справжність щоденників Родченкова поки не підтверджена, вони можуть схилити членів МОК до того, щоб повірити саме в його версію, а не в версію Мутко, Путіна та інших російських чиновників.
****
Наразі завойованих в Сочі медалей позбулися майже всі спортсмени, яких Родченков назвав у своєму «списку Дюшес». Це, зокрема, лижники Олександр Легков, Максим Вилегжанін і Ілля Черноусов (вони завоювали весь п'єдестал у найскладнішій дистанції – 50 кілометрів вільним стилем і взяли друге місце в естафеті 4x10 кілометрів), двоє заслужених бобслея, один з яких, Олександр Зубов отримав дві золоті медалі ігор, а також скелетоніст Олександр Третьяков.
Росія таким чином втратила перше місце в медальному заліку ігор.
Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время»
