Керівництво все більшого числа держав у світі вдається до практики маніпулювання в соціальних мережах і придушення інакомислення в інтернеті за зразком того, як це відбувається в Росії і Китаї. Про це йдеться в дослідженні міжнародної неурядової правозахисної організації Freedom House, присвяченій стану свободи слова в інтернеті, оприлюдненому 14 листопада. У дослідженні також відзначається, що останнім часом активізувалися так звані «фабрики тролів». Організації, які пишуть коментарі в соцмережах за завданням урядових структур Росії, працюють у 30 країнах. Найвідоміші тролі, мабуть, «Ольгинські». Вони є частиною російської пропагандистської машини, яка, як з’ясовується має свою давню історію.
«Понад 150 тисяч базованих у Росії інтернетних осередків, які раніше зосереджувалися на таких темах, як український конфлікт, за кілька днів до голосування (на референдумі) минулого року перемкнули увагу на «Брекзит», – пише у середу британська газета Times.
«Росія підтримувала «Брекзит» фальшивими дописами через Twitter», – повідомляє Guardian.
Британська преса виносить на перші шпальти твердження, що Росія намагалася сприяти тим силам, які агітували за вихід із Європейського союзу на референдумі у червні 2016 року.
У той час, як прем’єр-міністр Британії Тереза Мей заявляє, що Росія проводить підривну діяльність проти західних країн, дослідники виявляють докази спроб маніпулювати настроями виборців через інтернетні соціальні медіа.
Органи впливу
Якщо хтось поширює наклеп, то це вже не журналісти. Russia Today і Sputnik поширювали неправдиву інформацію і наклепЕмманюель Макрон
Британія є лише останньою в низці західних країн, які з’ясували, що стали об’єктом інформаційної війни. У травні цього року під час візиту президента Росії Володимира Путіна до Франції тільки що обраному на той час французькому президентові Емманюелю Макрону журналісти російських ЗМІ Rusha Tudey і Sputnik задали питання: чому їх не пустили у передвиборний штаб Макрона? Відповідь була короткою і жорсткою. «Якщо хтось поширює наклеп, то це вже не журналісти. Russia Today і Sputnik поширювали неправдиву інформацію і наклеп», – заявив Макрон. Він зазначив, що співробітники цих ЗМІ «вели себе як органи впливу», а не як журналісти.
Останнім часом офіційні і державні ЗМІ в Росії – це засоби впливу і пропаганди. Вони змішують правду і брехню, а іноді і просто створюють фальшиву інформацію, як про це розповідає російська служба ВВС у репортажі про те, як російські пропагандисти знімають антиукраїнські ролики у приміщенні колишньої культурної платформи «Ізоляція» у Донецьку. Але глядач вірить. Тим більше, що за очевидною брехнею не йде ніяких спростувань і вибачень.
Нинішня російська влада в цьому сенсі зовсім не винайшла нічого нового, каже відомий політолог Дмитро Орєшкін.
Радянський Союз ґрунтувався на брехні. І як тільки стало зрозуміло, що це брехня, він розпався. Нас – три покоління – тримали за ідіотівДмитро Орєшкін
«Якщо немає цієї брехні, то немає морального або будь-якого іншого обґрунтування існування цього режиму. Тому, в останні сто років Радянський Союз ґрунтувався на брехні. І як тільки стало, нарешті, зрозуміло, що це брехня, він, власне кажучи, і розпався. Як тільки Горбачов мав необережність оголосити гласність, так, власне, стало зрозуміло, що нас – три покоління – тримали за ідіотів, а ми це в тій чи іншій мірі, більше або менше брали за чисту монету», – говорить політолог.
Невивчені уроки
Незважаючи на пройдені уроки перебудови і гласності, росіяни в більшості своїй вірять тому, чим їх «годує» телевізор. А попит, як відомо, народжує пропозицію. У цьому сенсі конфлікт з Україною став тригером для запуску пропагандистської машини, вважає російський політик Володимир Мілов.
Уже чотири роки майже пройшло, як почався весь цей кошмар з Україною, російською агресією, вони дуже ефективно спрацювали, щоб населення включилося в систему «свій – чужий»Володимир Мілов
«Що стосується пропаганди, тут є дві частини історії. Вона ефективна ось у чому. Уже чотири роки майже пройшло, як почався весь цей кошмар з Україною, російською агресією, і вони дуже ефективно спрацювали на те, щоб населення включилося в систему розпізнавання «свій – чужий». Тобто ми в якійсь біді, якась дуже важка геополітична ситуація, і зараз, як вони кажуть, не на часі з’ясовувати внутрішні відносини, а треба згуртуватися. Знаєте, ось це спрацювало. Тобто така чорно-біла, бінарна система координат працює, і хоча люди там не дуже цікавляться, чи не хочуть розбиратися, але ось це «свій – чужий» у них працює, і навіть якийсь сюжет показують по телевізору про опозицію, як вона просто спілкується з іноземцями, – і ось вже починає це підозри викликати. Хоча перед цим показали сюжет, як Путін спілкується з іноземцями, і нічого, це вважається нормальним», – зазначив Мілов.
Відволікти увагу
Війну в Україні і в Сирії російська пропагандистська машина використовувала для відволікання уваги від проблем всередині країни. Втім, на думку Володимира Мілова, ці теми вже набили оскому і люди поступово усвідомлюють, що реальність далека від слів влади.
Вже нецікаво слухати про Сирію, про Україну, про Трампа, про Євросоюз. Але влада нав’язує якусь локшину на вуха, типу «життя налагоджується», хоча всі бачать, що це не такВолодимир Мілов
«Хороша новина в тому, що взагалі інтерес до зовнішньополітичних сюжетів дуже сильно впав. Тобто навіть ось лояльні Кремлю центри вивчення громадської думки показують, що там здорові 70 відсотків взагалі всім цим не цікавляться, і це доля такого досить вузького сегмента суспільства, який традиційно завжди був заточений на ці геополітичні ігрища. Величезний розрив між реальними потребами людей, тобто люди більше хочуть говорити про те, як виходити з кризи, як зробити так, щоб зарплати, пенсії, купівельна спроможність почали рости. Але влада не хоче про це говорити, вона весь час говорить про ось цей зовнішньополітичний порядок. Я бачу, що людей це дуже масово дратує, тобто вони хотіли б змінити тему. Вже нецікаво слухати про Сирію, про Україну, про Трампа, про Євросоюз. Але влада не робить кроків у бік реального обговорення чогось, вона нав’язує якусь локшину на вуха, типу «життя налагоджується», хоча всі бачать, що це не так», – каже Володимир Мілов.
Ефективний телевізор
Мем «Росія встає з колін» був нав’язаний громадянам телевізором. І поки ще працює. Хоча вже не так ефективно, як ще пару років тому. Людей, як і раніше намагаються переконати у праві сильного, вважає російський політолог Дмитро Орєшкін.
За міжнародними законами, територія Криму належить Україні, а ми сильні, ми ці закони порушили. Ось це чисте віртуальне задоволення, переважує матеріальне розчарування протягом якогось часу. Пропаганда – базова, опорна риса таких режимів, як у ПутінаВолодимир Мілов
«Ми піднялися з колін. Чому піднялися з колін? Тому що ми порушили міжнародні закони. За міжнародними законами, територія Криму належить Україні, а ми сильні, ми ці закони порушили, значить, ми самі встановлюємо собі репери. Ми не чужими, нав’язаними нам реперами користуємося, а будуємо свій закон, який, насправді, беззаконний. Ось це чисте віртуальне задоволення, воно переважує матеріальне розчарування протягом якогось часу. Тобто я хочу сказати, що пропаганда – це базова, опорна риса таких режимів, як у Путіна», – наголошує Орєшкін.
Багаті пропагандисти
В СРСР теж були свої пропагандисти, але якби ви поговорили з ними за межами телеекрану, то вони б розповіли анекдоти про владу, ту саму, яку хвалили з екранів телевізорів або в газетних передовицях. На питання, чим відрізняється від тієї нинішня ситуація, відповідає Володимир Мілов.
Ці всі пропагандисти – це дуже багаті люди, які не тільки збагатилися на виконанні брудної пропагандистської роботи, але вони все це негайно втратять, якщо у нас буде якесь інше інформаційне середовище, відкрита дискусіяВолодимир Мілов
«За радянських часів, звичайно ж, не було таких неймовірних масштабів корупції. Тобто ви повинні розуміти, що ці всі пропагандисти – це дуже багаті люди, які не тільки збагатилися ось на виконанні цієї брудної пропагандистської роботи, але вони все це негайно втратять і перетворяться на гарбуз, якщо у нас буде якесь інше інформаційне середовище, відкрита дискусія, і вся ця пропаганда просто не прокотить. Тому вони ще шкуру свою захищають. Вони захищають цей будиночок в Жайворонка з коровою і кабанчиком, вони захищають свої вілли, вони захищають свої реально багатомільйонні доходи. Там мова йде про такі гроші, що багатьом людям навіть складно собі уявити. І ось це від радянського часу сильно відрізняє всю цю справу. Тобто вони багато накрали, багато отримали доходів від держави і всяких державних монополій, вони жирують за рахунок цієї системи, для них це питання шкурних інтересів. І я думаю, там ось ці моральні аспекти йдуть на другий план, і вони, звичайно, будуть все це награбоване багатство захищати», – зазначив Мілов.
Переконливість не потрібна
Цікаво, що на відміну від радянських часів, кремлівські пропагандисти не намагаються нікого особливо переконати у правильності чи правдивості російської позиції.
«Я думаю, що фальшивки не повинні бути надзвичайно переконливими», – говорить співробітник сайту розслідувачів Bellingcat Арік Толер. «Все, що потрібно, це кілька популярних новинних вузлів... щоб запустити заголовок про відео з українською крайньою правою групою, як повідомляється, «загрозою», – зазначає Толер. Величезна більшість людей, за його словами, лише дивляться на заголовки і не побачать, що під ними, таким чином, шкода зроблена.
