На території Донецької та Луганської областей налічувалася велика кількість виправних установ. За інформацією Міністерства юстиції, після початку військових дій було переведено 147 осіб із території, підконтрольній нині угрупованню «ДНР», та 12 осіб із окупованого Криму на підконтрольну Україні територію. Щодо функціонування виправних установ та кількості в’язнів в ОРДЛО офіційної інформації немає. Як відбувається процес передачі в’язнів з окупованих територій? Скільки ув’язнених по Україні та як їх утримують зараз? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповів заступник міністра юстиції України, відповідальний за реалізацію реформи пенітенціарної системи Денис Чернишов.
– За 1 січня 2013 року, за даними проекту Space, який фінансується Радою Європи. Україна була на другому місці в Європі за кількістю ув’язнених на частку населення: на 100 тисяч мешканців України – 324 ув’язнених. З того часу ситуація в Україні змінилася?
– Звісно. Перша за все, була декриміналізація кодексів, по економічних статтях застосовуються штрафи, а не ув’язнення.
Ще декілька років тому у нас було понад 120 тисяч ув’язнених, зараз кількість впала до 59 тисяч, на території підконтрольній Україні. У підпорядкуванні пенітенціарної системи всього 148 установ. Близько 19 тисяч ув’язнених знаходиться в СІЗО, з них приблизно 50-60% ще не отримали рішення суду.
– А скільки в середньому людина може перебувати в СІЗО в очікуванні розгляду справи?
– До винесення рішення приблизно понад рік. Але кожний випадок унікальний, люди сиділи й 5 років, і 7 років. Тож тут не можна рахувати середнє.
– Ув’язнена людина лишається повноцінним громадянином країни, зокрема може голосувати на виборах. Якщо після «русской весны» ув’язнений не хоче перебувати в колонії на території підконтрольній Росії, він має якусь можливість бути переведеним?
За весь час на сьогодні передано 159 осіб: 147 осіб із «ДНР» і 12 осіб з Криму
– До нас доходить певна інформація щодо таких ситуацій через родичів. Було всього 10 передач ув’язнених, 9 із так званої «ДНР» і одна з Криму за таким проханням. Це кропітка робота, в її основі офіс омбудсмена. Тому що Міністерство юстиції не має права проводити переговори з неофіційними угрупованнями. За весь час на сьогодні передано 159 осіб: 147 осіб із «ДНР» і 12 осіб з Криму.
– Тобто за цим питанням потрібно звертатися не у Мін’юст, а в офіс омбудсмена?
– Так, наша частка роботи тут невелика.
На підконтрольній території утримуються особи, які проживали у Донецьку, Луганську. Їхні родичі, які мешкають там зараз, казали, що ми їх утримуємо тут насильно. Був процес верифікації цих осіб під егідою офісу омбудсмена. За участі своїх родичів та міжнародних експертів, ці ув’язнені доводили письмово та усно, що вони й надалі хочуть перебувати на підконтрольній Україні території.
– Чи є якась співпраця з російською стороною з приводу ув’язнених, можливо, обміну? Чи це лише у рамках «мінського процесу»?
– У рамках «мінського процесу» це обговорюється, а в рамках роботи офісу омбудсмена вже безпосередньо відбувається процес таких передач.
– Загальна цифра ув’язнених зараз 59 тисяч, на території підконтрольній Україні. Скільки з них засуджені до довічного ув’язнення?
– Ці дані теж мають певну динаміку. На 1 січня 2017 року 1579 осіб «довічників» по системі. До речі, ми поновили за світовими стандартами сектор для чоловіків, які на довічному ув’язненні.
Відбулося помилування першої особи, яка була на довічному ув’язненні, президент підписав указ.
Є ініціативи від громадських діячів, щоб вносити зміни в законодавство, щоб «довічники», які не лише виправилися і пройшли процес, але готові до ресоціалізації. Принаймні щоб вони мали шанс на розгляд своєї справи знову.
– Як зберегти баланс між гуманністю і невідворотністю покарання?
Показник ефективності роботи пенітенціарної системи – це зменшення рецидивів
– Сказати просто, але тим не менш пенітенціарна система має дві місії: ізоляція та ресоціалізація. Якщо особа скоїла злочин, який тягне на декілька років покарання, ми повинні розуміти, що через певну кількість років ми маємо її повернути у суспільство. Показник ефективності роботи пенітенціарної системи – це зменшення рецидивів.
– За нинішніх умов, коли й на волі важко знайти роботу, чим займаються люди у місцях позбавлення волі?
Важливо, щоб людина мала професію, щоб вона змогла влаштуватися на роботу після звільнення
– Це складова нашої співпраці з колегами по уряду. Праця – це важливий момент ресоціалізації. Нам важливо, щоб людина мала професію, щоб вона змогла влаштуватися на роботу після звільнення.
Слухач, Сєвєродонецьк: Коли покращаться умови утримання ув’язнених? Наскільки мені відомо, там навіть не виконують норми по утриманню.
Реалії, які у нас існують сьогодні, не відповідають стандартам, які прийняла Україна. Наприклад, найстаріша будівля в системі – Львівський слідчий ізолятор, побудований у 1614 році
– Безумовно, реалії, які у нас існують сьогодні, не відповідають стандартам, які прийняла Україна, ратифікувавши масу міжнародних угод. Наприклад, найстаріша будівля в системі – Львівський слідчий ізолятор, побудований у 1614 році.
У нашій системі загалом 6 тисяч будівель. Якщо перебудовувати одну будівлю в день, що неможливо, то це 16 років. Тож для того, щоб ми дійшли до виконання усіх норм, потрібно багато років. Процес вже почався і він точно завершиться, зі мною чи без мене.
Щодо інфекцій. Поки у нас буде продовжуватися барачне утримання ув’язнених, інфекції будуть розповсюджуватися.
– Масштаби зменшуються, наприклад, туберкульозного розповсюдження?
– Так. Ми співпрацюємо з Червоним Хрестом і Всесвітньою організацією охорони здоров’я, яку минулого року вперше за історію пенітенціарної системи впустили для інспекції.
– Які результати інспекції?
– Не дуже хороші, але відмічена непогана динаміка по туберкульозу та СНІДу. Про епідемію мова не йде. Ми відкрили систему для міжнародних організацій, намагаємося з ними максимально співпрацювати.
– Яка зараз ситуація зі смертністю?
– Загалом динаміка смертності не дуже хороша. Понад 400 осіб на сьогодні, за 2017 рік.
– Є інформація, що ті ж довічні ув’язнені можуть користуватися мобільними телефонами, наприклад. Це правда? Як борються з проблемою корупції?
– Сказати, що такого нема, то я б збрехав. Але як боротися з корупцією? Це завжди батіг та пряник. До нещодавна оклад молодшого інспектора у нас складав 1080 гривень на місяць. То скажіть, якщо йому дадуть 100 доларів, він буде вагатися, пронести щось чи ні? Очевидно, це риторичне питання.
– Так підняли зарплату?
– Зараз підняли до мінімум 5 тисяч для молодшого інспектора. І ми будемо працювати далі, щоб підняти їх і ототожнити з зарплатами у Нацполіції та Нацгвардії.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)
