19 жовтня 22-річний житель російського Нижньокамська Ільназ Піркін наклав на себе руки, зістрибнувши з даху багатоповерхівки. Перед цим він провів майже весь день у місцевому відділку поліції, де, за словами хлопця, який записав відеозвернення перед смертю, його били і катували, змушуючи зізнатися у 47 крадіжках із автомобілів. Судмедекспертиза не знайшла на тілі Ільназа Піркіна слідів катувань чи побиття. Батьки Ільназа Піркіна не закрили очі на цю справу, а звернулися до Слідчого комітету і до правозахисників. Було порушено кримінальну справу за статтею 286 Кримінального кодексу Росії – «Перевищення посадових повноважень». Суд взяв трьох підозрюваних поліцейських під варту до 24 грудня. За даними слідства, впродовж 18-19 жовтня 2017 року троє поліцейських у будівлі нижньокамського УМВС Росії силою вимагали від 22-річного Ільназа Піркіна зізнатися в скоєнні злочину, якого він не скоював. Зараз слідство перевіряє ще кілька подібних випадків.
Незадовго до цієї трагедії Ільназ посперечався зі своїм другом Айнуром, що зможе відкрити чужий автомобіль і щось із нього вкрасти. Машина для експерименту знайшлася швидко – нею виявилася «Лада» 14-ї моделі, яку Піркін без великих зусиль відкрив. Господарі автомобіля, помітивши крадіжку, почали шукати викрадене на «Авіто» і знайшли свої речі – Айнур вирішив продати їх в Казані. Коли власники автомобіля добралися до Айнура та Ільназа, друзі не заперечували і відшкодували потерпілим усі збитки. Але це лише початок довгої історії з трагічним кінцем, за якою може ховатися цілий конвеєр тортур, налагоджений співробітниками нижньокамської поліції.
Через кілька днів після того, як Айнур та Ільназ владнали всі питання з власником автомобіля, молодих людей все одно затримала поліція. Ільназа Піркіна, за його словами, вивезли до лісу і натякали, що просто розправляться з ним, потім привезли в нижньокамське відділення внутрішніх справ, де цілий день били і катували, вибиваючи зізнання щодо 47 автомобільних крадіжок. Коли юнак підписав явку з повинною, його відпустили – але Ільназ поїхав не додому, а забрався на дах однієї з найближчих багатоповерхівок і записав на мобільний телефон кілька відеопослань. Одне з них було адресоване Айнуру, інше – із зізнаннями в коханні – батькам та дівчині. У третьому Піркін розповів про тортури, яких зазнав. Після цього він стрибнув вниз.
«Не питаючи ні імен, нічого, підійшли, просто нагнули і одягли наручники. Посадили на заднє сидіння та сіли по обидва боки. І дуже-дуже міцно мене обійняли. Я відразу запитав їх: «Ви з міліції?», – на що вони відповіли: «Ні», – розповідає хлопець у своєму відеозверненні. – Вони повезли мене до лісу. Дорогою наймолодший з них всю дорогу мене, звичайно ж, лупцював… Поїхали ми до УВС. Поставили ноги не на ширині плечей, а наскільки вони взагалі розгиналися. Протигаз дістали. Одягають на тебе протигаз, у нього така трубочка – і закривають цю трубочку, тобто доступ повітря взагалі припиняється. Його не просто мало стає, а його взагалі немає. Тримають, поки ти не впісяєшся. Били... На моєму тілі є синці, зможете знайти їх і на стегнах, і біля гомілки, і на лівій руці є».
Прямо на похоронах Ільназа Піркіна поліцейські затримали Айнура, який підмовив його відкрити чужий автомобіль. Вони намагалися змусити зізнатися в крадіжках і його, але поки молодик проходить у справі про пограбовану «Ладу» свідком.
Судмедекспертиза не знайшла на тілі Ільназа Піркіна слідів катувань чи побиття, але цьому може бути пояснення: він сам говорить на відео, що судмедексперт працював в тій же будівлі поліції, всупереч всім нормам закону. З моргу зник одяг загиблого, а його тіло видали рідним незвично швидко – того ж дня. Про «штатного судмедексперта», який працював в сусідньому кабінеті з оперуповноваженими, Радіо Свобода розповіла і ще одна людина, яка зазнала побиття в нижньокамській поліції.
Батьки Ільназа Піркіна не закрили очі на цю справу, а звернулися до Слідчого комітету і до правозахисників. Було порушено кримінальну справу за статтею 286 Кримінального кодексу Росії – «Перевищення посадових повноважень». Суд взяв трьох підозрюваних поліцейських під варту до 24 грудня. Коли представники республіканського Слідчого комітету приїхали до Нижньокамська, щоб зібрати інші докази застосування насильства до затриманих в цьому відділку поліції, до них вишикувалася черга. Зараз слідство перевіряє ще кілька подібних випадків.
Виявилося, що поліцейські тут били не тільки підозрюваних, а й потерпілих, наприклад, чоловіка-власника машини, в якій скоїв крадіжку Ільназ Піркін, – за те, що той врегулював з ним матеріальні наслідки злочину і тим самим, швидше за все, ускладнив для них отримання «галочки» в списку розкритих злочинів.
Він вирішив засвідчити той факт, що зазнав побиття, тому що розумів, що не зможе домогтися правди, і після цього вчинив самогубство. Ця ситуація схожа і на ще одну нижньокамську справу. Схоже, що побиття тут були поставлені на потікАндрій Сучков
«На сьогоднішній момент складається така картина: людина потрапила до відділку поліції, де зазнала жорстокого побиття, в результаті якого її змусили зізнатися в тому, що та зробила низку інших злочинів, – говорить юрист правозахисної організації «Зона права» Андрій Сучков, який представляє в цій справі інтереси потерпілих. – Він вирішив засвідчити той факт, що зазнав побиття, тому що розумів, що не зможе домогтися правди, і після цього вчинив самогубство… Ще один факт: мені зателефонувала дружина людини, у якої нібито пограбував машину загиблий. Вона повідомила, що її чоловіка також привезли до цього відділку поліції, де протримали добу і жорстоко побили. Ця ситуація схожа і на ще одну нижньокамську справу, якою я давно займаюся, справу Ільдара Камалієва. Там людину після виходу з відділку поліції обстежив експерт, який, як не дивно, працює в тому ж відділку поліції. Він при явних ознаках тілесних ушкоджень склав акт про те, що тілесних ушкоджень немає. Так само і з цією людиною, у якої Піркін нібито вкрав речі з автомобіля: її після побиття обстежив експерт, який жодним чином не може перебувати в штаті поліції. Схоже, що побиття тут були поставлені на потік».
Мама Ільназа Піркіна Гюзель поки ледь може говорити про свого сина. Два роки тому він після закінчення медичного коледжу влаштувався працювати медбратом, відслужив в армії, збирався отримати вищу освіту. З дівчиною, про яку він говорить на своєму останньому відео, Ільназ зустрічався вже третій рік.
Натомість про історію з автомобільною крадіжкою охоче розповідає ще одна жителька Нижньокамська, Вероніка. Її чоловік Володимир був у товариських стосунках з господарем машини, з якої Ільназ Піркін викрав речі, Миколою. Володимир і Микола, «наші хлопчики», як називає їх Вероніка, також зазнали побиття в поліції Нижньокамська.
У відділку нашим хлопчикам погрожували, говорили, що жити їм не дадуть в цьому місті, «зараз ми вам підкинемо наркотики в машину», «прийдемо до вас у будинок і рознесемо все до плінтусів»
«Числа 25-го ми сиділи ввечері вдома, вже спати збиралися. Стукіт у двері. Відкриваємо, два молодики – на порозі. Представляються карним розшуком, кажуть, збирайтеся, поїдемо до відділку поліції. Я запитала: «На якій підставі ви забираєте мого чоловіка?», – розповідає Вероніка. – Вони відповіли: «Він сам у відділку про все дізнається». Нічого не пояснили, тільки грубо відповіли, щоб я сказала чоловікові швидше одягатися. Забрали його о 8-й вечора. До першої години ночі я постійно йому телефонувала, але він не брав слухавки. О першій годині ночі він уже сам зателефонував і сказав, що скоро прийде, що з ним все нормально і щоб я не переймалася. Він приїхав, ми вже лягли, і тут я дивлюся, у нього на шиї червона пляма якась, навіть швидше як подряпина. Я йому кажу: «Це що таке?» Він: «Нічого такого». Я йому: «Ану розповідай всю правду!» І він почав все розповідати. Його били, били, а потім він почув, як один співробітник каже іншому, що зараз якийсь чоловік прийде, і мого чоловіка треба вмити. Йому прямо водою з чайника всю кров змили, але вона все одно йшла. Його підняли з другого поверху на третій, відвели в туалет, він там ще раз умився. Привели його назад до кабінету. Прийшов, каже він, якийсь чоловік, з лінійкою, і йде до мене. Я, каже, думаю: що він буде з цією лінійкою зі мною робити? Знову бити чи ще щось? Він уже наляканий був. Чоловік цей сказав йому зняти верхній одяг і запитав: «Тебе били?» Я, каже мій чоловік, сказав, що не били, бо були сильні погрози з боку співробітників поліції. Дали йому якийсь папір підписати, він підписав, і його повели в 313-й кабінет, на 3-й поверх. Він зайшов і побачив там свого друга Миколу, з яким вони їздили, у якого вкрали обладнання з машини. Його, виявляється, теж там били і чого тільки не говорили. Потім ми дізналися, що оперативники Ільназа цього скрутили біля будинку, відвезли в ліс, били там. У відділку нашим хлопчикам погрожували, говорили, що жити їм не дадуть в цьому місті, «зараз ми вам підкинемо наркотики в машину», «прийдемо до вас у будинок і рознесемо все до плінтусів». Хотіли, щоб наші хлопчики взяли на себе провину в тому, що вони погрожували Айнуру, хоча такого взагалі не було».
Окрім справ Ільназа Піркіна та Ільдара Камалієва, про яку згадує адвокат Андрій Сучков, Слідчий комітет може тепер повернутися до розслідування інших резонансних справ про можливі катування в поліції Нижньокамська.
Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
