Доступність посилання

ТОП новини

«Українці в Європі часто добровільно беруть на себе функції представників України за кордоном» – політолог


Українська група дівчат на Міжнародному фестивалі фольклору для дітей та юнацтва «Золота рибка». Румунія, місто Тульча, 8 серпня 2016 року
Українська група дівчат на Міжнародному фестивалі фольклору для дітей та юнацтва «Золота рибка». Румунія, місто Тульча, 8 серпня 2016 року

Київ – У червні цього року український уряд ухвалив концепцію державної програми співпраці із закордонним українством на 2017-2020 роки. Серед її завдань – вдосконалити правове врегулювання співпраці між Києвом та закордонним українством, підтримати діаспорські організації за кордоном тощо.

Функції організаційного центру уряд поклав на Міністерство закордонних справ, при якому діє Національна комісія з питань закордонного українства.

Фактично мова іде про залучення діаспори у життя України, а також використання діаспори як інформаційної та культурної «армії» на протидію російській пропаганді у світі.

Президент України Петро Порошенко називає закордонне українство «впливовим учасником світових соціокультурних процесів».

«Події останніх років продемонстрували: світове українство – це також політичний суб’єкт. І коли ідеться про захист міжнародного права, коли ідеться про європейський вибір, захист державного суверенітету і право народів самим обирати свій шлях, голос закордонного українства вагомо лунає у багатьох країнах», – наголосив Порошенко у привітанні Світовому конгресові українців у серпні цього року.

Він пообіцяв, що влада надалі підтримуватиме діаспорські організації, для цього будуть реалізовані заходи у рамках програми співпраці із закордонним українством.

На сьогодні, як зазначають представники закордонних українських організацій, Київ поволі і потроху, але починає звертати увагу на їхні потреби. Принаймні активніше запрацювала створена ще у 2004 році Національна комісія з питань закордонного українства: з її ініціативи минулого року понад 200 осіб з майже тридцяти країн світу отримали статус закордонного українця. А цього року цей статус і відповідне посвідчення отримали більш як 120 осіб українського походження з десяти держав. Власники такого посвідчення не потребують офіційних запрошень для в’їзду в України, а візи (якщо потрібні) для них безкоштовні.

Міністерство освіти пропонує іноземцям українського походження навчання у вишах за тими ж умовами, що їх мають громадяни України. За повідомленням міністерської прес-служби, закордонні українці навчаються у більш як двохстах навчальних закладах, на їхнє навчання держбюджет виділяє тисячу стипендій щороку.

На сьогодні, як кажуть представники діаспорських організацій, в країнах Євросоюзу налічується близько одного мільйона українців або ж людей українського походження. Діаспора неоднорідна, її можна розділити на кілька груп, зауважує у розмові з Радіо Свобода активіст Всесвітнього руху патріотів України з Франції Володимир Когутяк.

Третя частина діаспори – люди, що їх стає все більше – це асоціації та економічні структури, тобто, це французькі фірми, головами яких стають саме українці
Володимир Когутяк

«Діаспора розділяється на три частини: перша – це старші люди старої діаспори, які приїхали сюди, в Європу, або ще маленькими, або вже народились поза Україною. Вони дуже сильно захищали і захищають Україну. Друга частина діаспори – це люди, котрі приїхали заробити кошти, їх найбільше і вони здебільшого працюють «на чорно». Третя частина діаспори – люди, що їх стає все більше – це асоціації та економічні структури, тобто, це французькі фірми, головами яких стають саме українці», – роз’яснює Когутяк.

Україна підтримує, але багато інвестицій в українські організації вкладати не може – закордонні українці

Чи достатньо цього, щоб українці, котрі живуть за кордоном, відчували причетність до України і підтримували її? За словами Когутяка, в останні роки дипломати, політики, митці з України більш активно співпрацюють з українськими спільнотами в Європі. Щоправда, наразі держава не має змоги фінансувати потужні заходи та акції діаспори, визнає активіст.

«В Україні вкрай складна економічна ситуація. Але підтримка є, посольство нам допомагає, культурний центр нам допомагає: ми там дуже часто організовуємо різні акції», – повідомив Когутяк у розмові з Радіо Свобода.

Голова Конгресу українців Естонії Віра Коник у розмові з Радіо Свобода наголошує: нині українські громади в Естонії відчувають більше підтримку з боку України, аніж у часи президентства Віктора Януковича.

Коли приїжджають до Естонії українські дипломати або якісь делегації, коли посадовці з України приїжджають, то зустрічаються з громадою українців
Віра Коник

«Ми отримали підтримку (від МЗС України – ред.) на видання науково-популярної книги «Роль українців у національно-визвольній боротьбі українського та естонського народів наприкінці 1980-х – початку 1990-х років». Коли приїжджають до Естонії українські дипломати або якісь делегації, коли посадовці з України приїжджають, то зустрічаються з громадою українців. Також вони відвідують Український культурний центр, який вважається унікальним», – каже Коник.

На її думку, нині на державному рівні Україна має «запустити» роботу культурних центрів бодай у країнах Євросоюзу, де потужно працює російська пропаганда. Не менш важливо налагоджувати співпрацю між українськими громадами в ЄС та окремими містами та областями України, котрі у рамках децентралізації отримують більше повноважень, каже Віра Коник. Як приклад вона наводить спільні акції Конгресу українців Естонії та Львівщини.

«Цього року відзначаємо 145-річчя від дня народження видатної, славетної української співачки Соломії Крушельницької. Тут нам допомагає Львівська міська рада, тому що самим нам було би доволі складно це зробити – це потребує коштів і фахівців», – зазначає Коник.

Віктор Каспрук
Віктор Каспрук

Під час війни Україна не може розпорошувати державні кошти, яких і так недостатньо, можливо, й на потужні культурологічні заходи. Але координувати і у міру можливостей допомагати українській діаспорі ми зобов’язані
Віктор Каспрук

Київський політолог Віктор Каспрук, який досліджує українську діаспору, вважає вкрай потрібним налагодити координацію між Україною, її владою та організаціями українців за кордоном – адже останні фактично виконують роль інформаційно-культурного «війська», яке веде боротьбу не лише за Україну, а й проти російської пропаганди.

«Очевидно, що під час війни Україна не може розпорошувати державні кошти, яких і так недостатньо, можливо, й на потужні культурологічні заходи. Але координувати і у міру можливостей допомагати українській діаспорі ми зобов’язані. А українці в Європі часто добровільно беруть на себе функції представників України за кордоном. Ми вже неодноразово бачили, які потужні акції організовують українці європейських країн на підтримку України. Мені здається, що у цьому випадку українські владні інституції мали би координуватись (з організаторами), щоб ці акції були узгоджені», – зазначив Каспрук в інтерв’ю для Радіо Свобода.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG