Перші арешти Мюллера: що далі?

У понеділок колишньому раднику президента США Дональда Трампа Полу Манафорту і його партнеру Ріку Гейтсу висунули звинувачення за 12-ма пунктами. Серед них, згідно з обвинувальним висновком, – змова проти США, змова з метою відмивання грошей, діяльність в якості іноземного агента без необхідної реєстрації, а також ненадання звітів про рахунки в іноземних банках.

Відповідно до документа, Пол Манафорт і Рік Гейтс отримали «десятки мільйонів доларів» завдяки роботі в Україні. Вони з 2006-го до «щонайменше 2016 року» здійснювали без необхідної реєстрації діяльність «агентів уряду України, «Партії регіонів», Януковича і «Опозиційного блоку». Гроші відмивалися через «десятки американських та іноземних юридичних осіб», зареєстрованих на Кіпрі, Сейшелах, в Сент-Вінсенті і Гренадинах, щоб приховувати платежі від влади США. З цих доходів екс-радник Трампа не заплатив податки. За інформацією американської преси, компанія Lucicle Consultants, яка базується на Кіпрі, перерахувала до 2,5 мільйонів доларів, зокрема на особисті рахунки Манафорта. Усього через рахунки в офшорах, що належать Манафорту і Гейтсу, пройшло понад 75 мільйонів доларів.

Звинувачення на адресу Манафорта і Гейтса були висунуті колишнім директором ФБР Робертом Мюллером, який з травня поточного року очолює розслідування зв’язків Дональда Трампа і його команди з Росією, а також втручання Москви у вибори США 2016 року.

Тим часом радник з міжнародних справ Трампа Джордж Пападопулос зізнався, що дав неправдиві свідчення про свої контакти з Росією. Як повідомляє «Голос Америки», Пападопулос, згідно з його свідченнями в рамках кримінального розслідування, сказав на допиті в ФБР 27 січня, що він контактував з іноземним професором, який мав «досить тісні зв’язки» з російським чиновником, до того, як став працювати в передвиборчому штабі Трампа, а його контакти з «якоюсь російською громадянкою» мали незначний характер. У прокуратурі обидві ці заяви називають помилковими.

Водночас Дональд Трамп опублікував серію Twitter-повідомлень, в яких негативно відгукувався про розслідування, що триває. Зокрема, він продовжує звинувачувати в зв’язках з Росією «демократів і Клінтон» та закликає своїх прихильників «зробити щось». Спеціальний радник Білого дому Тай Кобб, в свою чергу, заявив, що «коментарі президента не пов’язані з діяльністю спеціального прокурора, з яким він продовжує співпрацювати».

Колишній старший співробітник ЦРУ з майже 30-річним досвідом роботи в розвідці Джон Сайфер упевнений: судячи з наявної інформації, команда Мюллера має набагато більше інформації, ніж нині відомо пресі.

«Арешт Пападопулоса вказує, що особи, які займаються передвиборчою кампанією Дональда Трампа, були інформовані про те, що Росія пропонувала компроматну інформацію на Гілларі Клінтон задовго до знаменитої наради в червні 2016 року. Я не думаю, що Пападопулос є ключовою фігурою в можливій змові між командою Трампа і Росією, але він очевидно був метою вербування російських спецслужб. Майже все, що випливає з наданої ФБР інформації, виглядає, як класичне вербування. Справжні дипломати не діють так, як люди, які спілкувалися з паном Пападопулосом», – зазначає ветеран розвідки.

«Особисто я підозрюю, що росіяни, ймовірно, давно придивлялися до нього. Їм хотілося завербувати його з метою довгострокового входження в Адміністрацію Трампа або Республіканську партію. Мені здається, що обвинувальний акт щодо Манафорта також передбачає, що команда Мюллера може володіти додатковою інформацією. У будь-якому випадку, нам не слід наразі очікувати звинувачень у шпигунстві. Проте перераховані звинувачення були цілком передбачувані на той випадок, якщо команда Мюллера підозрює його в «змові». Якщо ж враховувати, що ця людина така близька до президента, то вже той факт, що йому висунули звинувачення, ймовірно, означає більш серйозні речі, ніж ті, що ми бачили в тексті обвинувального висновку», – додає Джон Сайфер.

Такої ж точки зору дотримується і канадський аналітик, консультант з питань оборони і редактор сайту Defence Report Стюарт Вебб.

«Ніколи ще людям, настільки близьким до президента, обвинувачення не було висунуте так швидко. Тим самим спецпрокурор Мюллер посилає сигнал іншим, хто, можливо, також брав участь в ймовірній змові, що розслідування має конкретні наслідки. Найбільш небажаним фактором для адміністрації Трампа і Манафорта тут, мабуть, було визнання провини радником з міжнародних справ Джорджем Пападопулосом. Деякі ЗМІ вже натякають на те, що Пападопулос, можливо, і був інформатором ФБР», – каже Вебб.

При цьому аналітик припускає, що в разі, якби президент Трамп не звільнив директора ФБР Джеймса Комі в травні поточного року, він би міг запобігти певній шкоді для своєї адміністрації, а у слідства, можливо, не було б потреби робити такий різкий перший крок.

«Це було б поступове, спокійне розслідування. Не варто забувати, що в серпні в будинку Манафорта вже відбувалися обшуки, що саме по собі здавалося досить незвичайним. Очевидно, що Мюллер твердо має намір продовжувати слідство. Незалежно від того, чи призведе воно в підсумку до імпічменту Трампа чи ні, довгостроковий ефект від розслідування полягає в тому, що зв’язок Силіконової долини і Капітолійського пагорба тепер буде постійним, незалежно від того, чи виллється він у посилення регулювання або лобіювання. Розкривши механізм впливу російських фейкових новин на американські соціальні мережі, слідство відкрило «ящик Пандори», що вимагає тепер вжиття якихось заходів», – розмірковує канадський експерт.

Спецагент у відставці з 27-річним досвідом роботи в ФБР Ендрю Брінгюель поки не поспішає робити якихось прогнозів, однак зазначає, що висунуті звинувачення доводять об’єктивність ФБР (велика частина співробітників якого, згідно з інформацією, що публікується в статистиці, є республіканцями).

«Бюро довело, що є агентством, яке не мотивоване політикою, а керується важливістю закону для громадянського суспільства. У разі, коли є докази злочинної діяльності, вам краще звернути на них увагу незалежно від партійної приналежності», – каже Брінгюель.

Гленн Карл, який служив в ЦРУ протягом 23 років як заступник офіцера, відповідального за транснаціональні загрози, впевнений: ерозія американської демократії, породжена діями російської розвідки і кампанією Дональда Трампа, а також першим роком його президентства, є найбільшою загрозою для Сполучених Штатів з 1861 року.

«Нарешті американська правова система зробила перший крок щодо безпрецедентних ворожих дій російської розвідки проти США. Однак Трамп, його оточення і їхні російські «союзники» вже щосили намагаються продовжувати змінювати суспільні настрої, відповідно до старих російських прийомів дезінформації, «фальшивих новин» і спотворення реальності. Я не вперше повторюю: вразливість і чутливість Дональда Трампа до маніпулювання з боку російської розвідки очевидна та неспростовна для будь-якої компетентної спецслужби, а дії Росії, спрямовані на підрив американської демократії, завдають незаперечної шкоди американським міжнародним інтересам», – переконаний ветеран розвідки.

Гленн Карл зазначає також, що, на його думку, багаторічна діяльність Пола Манафорта з відмивання грошей в Україні була б неможлива без допомоги російських олігархів, спецслужб і особистого дозволу Володимира Путіна.

«Зізнання Джорджа Пападопулуса в його, фактично, посередницьких діях, стало ще більш яскравим доказом зв’язку російської розвідки і команди Дональда Трампа та підривних дій в Росії щодо американської демократії, яка відображалася і у впливі на виборчий процес, і у впливі на сприйняття пересічного американця. У світі розвідки, як і в юридичній сфері, і в міжнародній політиці, такі дії називаються зрадою, діями ворожої розвідки, можливо, навіть, casus belli», – переконаний Гленн Карл.

Відомий американський коментатор, письменник, колишній дипломат і аналітик розвідки Джеймс Бруно, в свою чергу, побоюється реакції Кремля на нещодавні арешти у Вашингтоні.

Коментуючи те, що сталося, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков знову відкинув заяви про те, що Москва втрутилася в президентські вибори в США, назвавши їх «безпідставними, недоведеними звинуваченнями проти нашої країни.

«Які зараз насправді настрої в Кремлі? Зараз Мюллер і його команда розкривають більш точну інформацію про втручання Росії і її можливу змову з представниками Республіканської партії. Коли ще більше доказів втручання Москви спливе на поверхню, як на це відреагує Путін, особливо в тому разі, якщо Конгрес у відповідь схвалить ще більше санкцій щодо Росії? Важливо уважно стежити за цим. Будучи схильним до ризику, російський президент може дати зухвалу відповідь на можливі нові санкції США. Вашингтон повинен враховувати таку можливість і підготуватися до неї», – попереджає Джеймс Бруно.