Сумарний статок людей, які входять до так званого «особистого кола» президента Росії Володимира Путіна, становить 24 мільярди доларів. Про це йдеться в новому розслідуванні, опублікованому Центром з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP).
Володимир Путін любить похизуватися власною скромністю – «мільярди до труни не покладеш», сказав він одного разу, коментуючи чутки про свої надзвичайні статки. На думку авторів розслідування з OCCRP, це – лукавство: просто російський президент вважає за краще записувати свої активи на «номінальників» – людей, які часом самі не знають, якими багатствами володіють зареєстровані на їхні імена компанії. Двоє таких «номінальників», яких ще часто називають «гаманцями Путіна», – віолончеліст Сергій Ролдугін і друг дитинства Путіна Петро Колбін – добре відомі авторам численних розслідувань про активи російського президента та його найближче оточення. У новому розслідуванні окрема роль відведена ще одній такій людині – Михайлу Шеломову, синові двоюрідної сестри Путіна Любові Шеломової.
Автори доповіді OCCRP також включили до «особистого кола» російського лідера інших його родичів та великих бізнесменів, яких в засобах масової інформації неодноразово називали «друзями Путіна». До списку, зокрема, потрапили Микола і Юрій Шамалови, Ігор, Роман і Михайло Путіни, а також Борис і Аркадій Ротенберги. У розслідуванні підкреслюється, що найбільш успішні бізнеси підприємців з «особистого кола» пов'язані з великими державними підприємствами, зокрема нафтогазовими.
Про роботу над розслідуванням в інтерв'ю Радіо Свобода розповідає один з його авторів, журналіст російської «Нової газети» і регіональний директор OCCRP Роман Шлейнов.
– Пан Шеломов, далекий родич Путіна, істотно збільшив свої активи. «Нова газета» займалася цим розслідуванням з початку року, і публікація там вже вийшла. Зараз ми переклали її, щоб наші іноземні читачі зрозуміли, про що ми говоримо, і зробили детальну схему цього кола Путіна.
Окрім того, там з'явилася додаткова інформація про деяких людей з кола Путіна. Що нового стало відомо про далекого родича Володимира Володимировича Путіна Михайла Шеломова і чому ми, власне, звернули на нього увагу? Під Санкт-Петербургом з початку року йде велике будівництво гоночної траси, яка може бути вдосконалена до рівня «Формули-1». Спроектував її відомий німецький архітектор. Ця траса недешева, вона коштуватиме, як передбачається, близько 11 мільярдів рублів. Ми з'ясували, що, ймовірно, цією трасою займається російська компанія «Ігора драйв». Почали дивитися, кому вона належить, і з'ясувалося, що половина цього проекту належить фірмі Михайла Шеломова, далекого родича Путіна.
Співвласниками там є відомі люди. Один з найбільших підрядників – РЗД, чия будівельна компанія зараз і ворушить це поле, готуючи його для гоночної траси. Очолює її Володимир Васильєв, який отримує від РЗД контракти на мільярди доларів. У минулому він був партнером по полюванню пана Якуніна, друга Путіна і колишнього очільника РЗД. Іншим співвласником проекту є компанія, пов'язана з паном Ковальчуком, це теж найближча людина з оточення Путіна, співвласник банку «Росія».
Ще одна половина в цьому проекті – у пана Шеломова. Пан Шеломов, і ми дуже давно вже про це знаємо, був донедавна усього лиш головним спеціалістом в петербурзькому офісі «Совкомфлота», це дочірня фірма державної компанії «Совкомфлот», «Совкомфлот-Арктика». Я додзвонився до нього на його офісний телефон, у нього немає секретаря. Він – ввічлива людина, добре відповідає на запитання, дещо соромиться говорити з журналістами, оскільки фігура непублічна. І, власне, з розмови я зрозумів, що він не зовсім все знає про ті проекти, в яких бере участь його фірма. Що дивно, оскільки, якщо людина володіє компанією, займається бізнесом, вона, напевно, повинна знати, у що інвестує компанія, чим володіє, чим займається? І з розмови я зрозумів, що, мабуть, пан Шеломов не зовсім в курсі, що відбувається. Для початку він взагалі мене запитав: «А чому ви мені телефонуєте?» І мені довелося пояснювати йому: «Ваша компанія володіє половиною, ймовірно, такого проекту...» Він сказав: «Так-так-так! Але я про це знаю не більше за вас. Я чув про це, але не більше». Якби він щось зміг пояснити, я б зрозумів, що він цим займається, але він пояснити не може. Мабуть, це не зовсім ті проекти, які йому насправді належать. Однак ми побачили, що на ньому досить багато активів, на цій людині і на його компаніях. Ми нарахували там активів на понад півмільярда доларів: це частка в страховика «Газпрому», компанії «Согаз», частка в «Росії», «банку друзів Путіна», частка в компанії «Согаз-Нерухомість», є ще компанія, яку він отримав від Ротенбергів, у неї великі контракти з «Газпромом». Ця компанія дісталася Шеломову з активами понад 300 мільйонів доларів.
У нас, звичайно, виникає питання: що це таке? Чому людині дають такі прекрасні можливості, як це все опиняється у неї в руках? Він не може на ці запитання відповісти, він вважає за краще це все не коментувати. На наші запити в банку «Росія», в банку Ротенбергів, теж нічого не хочуть відповідати з цього приводу. «Согаз» ми запитували, там нічого теж нам не відповідають. Але ситуація потребує якогось пояснення, оскільки, якщо людина працює на посаді головного спеціаліста, не олігарх, веде скромний спосіб життя, кому належать всі ці суми, кому належать всі ці активи насправді? Є ще дві людини в оточенні Володимира Путіна, які теж не є великими підприємцями, але є власниками великих статків або через них проходять досить великі суми.
Одна людина – це пан Петро Колбін. Телеканал «Дождь» з'ясував не так давно, що це друг дитинства Володимира Путіна, а ми свого часу з'ясували, що він був третім власником і мав 10 відсотків знаменитої компанії Gunvor, яка в минулому торгувала приблизно третиною російської нафти і нафтопродуктів. Колбін був і співвласником деяких інших цікавих компаній, від яких він отримував чималі прибутки. У нього офіційний статок, він входить до списку «Форбс», – це півмільярда доларів, але тим не менш, коли ми додзвонювалися до нього (я на той момент працював в газеті «Ведомости»), він мені сказав: «Я – не такий вже і великий, вас ввели в оману, я – не великий і не бізнесмен». Це його пряма цитата. І як же це розуміти? Людина не є бізнесменом, за свідченням його друзів, веде скромний спосіб життя, зовсім не розкішний, ніяких яхт, дорогих автомобілів, нічого у нього такого немає, він – звичайна людина, в минулому працював м'ясником, а на ньому числиться такий актив. І йому дається можливість отримувати акції і продавати їх за шалені гроші. Питання: що це таке, як це можливо? Кому насправді належать ці гроші?
І третя людина відома, яка відзначилася і в «панамських файлах», – це Сергій Ролдугін, музикант, теж давній друг Володимира Путіна, хресний батько його дочки, який теж завжди говорив, що не є підприємцем. Кореспонденти «Нової газети» були свідками того, як він пояснював, що він далекий від фінансів і взагалі від бізнесу: «Ось, у мене навіть віолончель стара, я взагалі в бізнесі нічого не тямлю і не займаюся ним». Але тим не менш, через компанії, пов'язані з ним, як показують «панамські файли», пройшло близько 2 мільярдів доларів. Що це за гроші? Все це дуже цікаво і потребує якогось пояснення.
Нам поки чіткого пояснення цього всього не дають. З приводу Ролдугіна президент Путін був змушений вийти на екран і сказати, що він – звичайна людина, дійсно, його друг, але він купив музичні інструменти й імпортував їх в країну. Але на 2 мільярди доларів неможливо купити музичних інструментів. У нас весь імпорт до Росії музичних інструментів був в десятки разів меншим за цю суму, як встановила, знову ж, газета «Ведомости». Тобто логічних пояснень того, що це за гроші, кому вони насправді належать, немає. І у нас тільки одне припущення. Якщо це найближчі друзі і родичі президента, і вони володіють такими активами, їм надаються такі можливості, то це, напевно, гроші, пов'язані безпосередньо з президентом. Чому їх оформлюють на цих людей? Ну, зате Володимир Путін може завжди показувати кишені і говорити: «Дивіться, кишені порожні, у мене нічого немає, на мені нічого не числиться, у мене немає рахунків у банках, у мене немає ніякої дорогої власності...» Ну, поясніть нам тоді, кому належать насправді ці активи!
– Як автори розслідування отримали підсумкову суму статків Путіна в 24 мільярди доларів?
– Це все коло президента. Це люди, які займаються реальним бізнесом, вони входять до списку «Форбс». Ми порахували всі їхні статки і подивилися ще додатково на статки Шеломова і деяких інших людей. Там є ще, наприклад, інші люди, які не такі помітні. Той же пан Тимченко, найбагатша людина з оточення президента, давно займається бізнесом, з ним все зрозуміло. Ось нещодавно він позбувся частки в «СОГАЗ» – великому страховику «Газпрому», і кому дісталася ця частка? Він тривалий час не говорив про це взагалі. «Нова газета» наприкінці минулого – початку цього року з'ясувала, що ця частка, виявляється, дісталася дочці Тимченка. Після того, як він потрапив під санкції, частка кудись перекочувала, і ми зараз з'ясували, що ця частка у його дочки. Пан Тимченко всіляко намагався зробити так, щоб про це ніхто не дізнався, він навіть в інтерв'ю ТАСС, інформаційному російському агентству, коли його запитували про те, як живуть його діти, сказав, що дітям нічого не потрібно залишати, потрібно дати їм освіту, а далі «вони самі». Але ось ми бачимо, що, мабуть, частку в «СОГАЗ» дітям залишити можна. (Сміється.)
– Чи можна говорити про те, що ці 24 мільярди – це своєрідна верхівка айсберга? Раніше, наприклад, в ефірі BBC з посиланням на якийсь секретний звіт ЦРУ звучала цифра в 40 мільярдів доларів, цю цифру називали і деякі російські дослідники. Деякі говорять і про 200 мільярдів.
– Ми говоримо про те, що можемо підтвердити. Ми вважаємо самі, беремо те, що ми можемо довести. Я не знаю, що ще може бути, якісь прізвища можуть виявитися, і які активи у цих людей, про яких ми ще не знаємо. Я думаю, що найближчим часом знайдеться щось нове. Крім того, там же все в динаміці: деякі друзі стають родичами, як це сталося з Кирилом Шамаловим. Син президентського друга став чоловіком дочки Володимира Путіна, і одразу ж у нього утворвся статок, завдяки тому, що йому спочатку дали кредит, а потім під цей кредит дали частку в одній з найбільших хімічних компаній в Росії. Продавши цю частку, він став доларовим мільйонером. Це все в динаміці, все постійно поповнюється. І людей додається. Я думаю, що найближчим часом ми можемо дізнатися щось нове, якісь нові прізвища або щось ще про тих же людей, якісь додаткові подробиці, яких ми не знали буквально кілька днів тому.
– Ви розповідаєте про так звані «гаманці Путіна», «номінальників», на яких записана велика кількість майна і активів. Але у тих же Ротенбергів, наприклад, які присутні у вашому розслідуванні, теж, як ми знаємо, є такі «номінальники». Чи враховувалися ці активи «другого ряду» в вашому розслідуванні?
– Ні, оскільки ми знаємо, що Ротенберги – досить відоме прізвище, Ковальчуки – досить відоме прізвище, ми вже на них і не дивимося, про них вже дуже багато всього написано. Це люди, які займалися бізнесом і до Путіна. Так, їх бізнес не був таким успішним, яким він став після того, як Путін став президентом, але, тим не менш, вони займаються бізнесом, і Бог з ними. Мені цікаве зараз коло людей, походження статків яких неможливо зрозуміти логічним шляхом, і ніхто не пояснює походження їхніх грошей. Ми, власне, поки сконцентрувалися на цих трьох людях, і хотілося б подивитися, можливо, є й інші прізвища. Чому це важливо? Тому що ми бачимо, як контролюються і як переводяться гроші. Ось оточення Путіна, яке давно займається бізнесом, і вони завжди говорять: «Ні, це наші гроші, ми їх заробили. Так, ми отримуємо держконтракти, але ми ж працюємо». І незважаючи на те, що вони отримують держконтракти, вони ж дійсно виконують якісь роботи. Ковальчуки, незважаючи на те, що у них є різні преференції, тим не менш, володіють банком і якось ним керують, керують досить ефективно, судячи з усього. Але от далі йде цікава трансформація активів.
Ці люди не зовсім відповідають за свої активи, вони не можуть пояснити, що у них відбувається в бізнесі, не завжди згадують назви своїх компаній. Для мене це показник
Ці люди з оточення Путіна не є підприємцями, а є просто або родичами, або друзями, або хресними, а далі ці гроші, які вони отримали у вигляді кредитів або якось ще, трансформуються в різні проекти або просто десь осідають. Ці люди не ведуть спосіб життя мільйонерів. Тобто я припускаю, що це бізнес-оточення Путіна якимось чином виділяє ці гроші номінально на цих людей, а насправді на те, щоб Володимир Путін ними керував сам. У мене складається така картина, це моє припущення. Як це довести? Ну, ми бачимо тільки те, що ці люди не зовсім відповідають за свої активи, вони не можуть пояснити, що у них відбувається в бізнесі, не завжди згадують назви своїх компаній. Для мене це показник.
– Ви згадали слово «санкції». Чи сподіваєтеся ви, що це розслідування може призвести до якихось практичних кроків з боку влади або правоохоронних органів тих країн, які беруть участь у санкціях проти Росії?
Повинна бути якась реакція в Росії, хоча б спроба пояснити, що це за гроші
– Ви знаєте, я насамперед розраховую на те, що це призведе до якихось кроків в самій Росії. Мені нецікаво те, які санкції щодо російських чиновників висувають за кордоном, тому що це закінчується все одно тут. Ось ввели санкції проти Тимченка, і що, вони допомогли якось прояснити ситуацію? Ні, для нас вони ситуацію тільки заплутали, тому що він закриває свої фірми, позбувається своїх активів, і це робить схеми володіння всією цією власністю тільки складнішими. З'являються нові фігури, які отримують ці активи. Так, як і Ротенберги: частина активів кудись пішла, і з'ясовується, що щось дісталося дітям, а щось було «повішено» на когось ще. Це дуже цікава штука, але це тільки ускладнює життя для тих, хто спостерігає і моніторить те, що тут відбувається. Я думаю, насамперед повинна бути якась реакція в Росії, хоча б спроба пояснити, що це за гроші. Добре, ці люди володіють цими грошима, але ви хоча б проінструктуйте їх, що говорити з цього приводу. Або, врешті-решт, визнайте, що це гроші президента, нехай він дасть якесь чітке пояснення з приводу того, як вони отримані і що вони реально його. І тоді жодних секретів не залишиться, нехай це буде прозоро. Навіщо створювати такі складні конструкції? Ось про що ми говоримо. Або якщо ці гроші отримані якимось дивним чином, то потрібно якось про це відзвітувати, провести якийсь моніторинг. Неможливо далі відмовчуватися про суми, які роблять людину членом списку «Форбс», хоча це фактично номінальна фігура.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
