Кожен 20-й українець готовий продати голос і лише кожен 7-й знає, що за це можуть посадити (опитування)

Кожен двадцятий українець готовий продати свій голос. Про це свідчать результати опитування, яке провела компанія GfK Ukraine. Головні причини – скрутний матеріальний стан, зневіра і відчуття безкарності. Експерти зауважують: насправді цей відсоток є значно вищим. І додають: проблема підкупу виборців лишається однією з головних в Україні.

79% українців запевняють, що ні вони, ні члени їхньої родини не готові продати свій голос під час виборів. А 6%, тобто приблизно кожен двадцятий житель України, зізнаються, що готові проголосувати «як треба» за певну винагороду. Такими є результати опитування, яке провела компанія GfK Ukraine на замовлення Ради Європи.

«На півночі і в центрі відсоток тих, хто особисто погодилися б продати свій голос, дещо вищий, ніж загалом по Україні – 9% і 12% відповідно», – констатує старша дослідниця GfK Ukraine Тетяна Костюченко.

Бідність, зневіра в чесності виборів та безкарність – такі головні причини називають опитувані.

«Незадовільне матеріальне становище – так вважають дві третини опитаних. А на друге місце половина опитаних поставила зневіру в результатах будь-яких виборів і намагання хоча б щось отримати в результаті виборів. На третьому місці – відсутність покарання за подібні порушення, так вважає кожен п’ятий опитаний», – каже Костюченко.

Українці не лише не бачать конкретних прикладів покарання за продаж голосів, але й не знають про те, що такі санкції передбачені. Лише 14% українців знають, що за продаж голосу існує кримінальна відповідальність.

У рейтингу найбільш поширених виборчих порушень підкуп виборців – на другому місці. З цим стикнулиcя 13% виборців під час виборів із 2014 року.

До виборців – із «дитмайданчиками, пофарбованими під’їздами і тротуарами»

Підкуп виборців лишається найбільш гострою проблемою для України, констатує голова Комітету виборців України Олексій Кошель. При цьому доволі поширеним є непрямий підкуп. Кандидати йдуть до виборців із «дитмайданчиками, пофарбованими під’їздами, тротуарами, лавочками», каже експерт.

Серед причин експерт називає недосконалість чинного законодавства. І головне, наголошує експерт, політики штучно створюють «паралельну реальність», перетворюючи «виборчі злочини» в норму.

«За останнє десятиліття політики фактично сформулювали паралельну реальність і факти непрямого підкупу стали нормою. Тобто, виборці приймають передвиборчі подарунки у форматі благоустрою, послуг дозвілля і туризму, не розуміючи, що це є виборчі злочини, що за них передбачена в тому числі і кримінальна відповідальність. Посилювати відповідальність далі немає куди, там передбачено по 6-8 років в’язниці, це досить багато», – каже Кошель.

Навіть у міжвиборчий період політики продовжують займатися підкупом виборців, зазначає Кошель: «Це мені нагадує риболовлю: коли рибалка спочатку підсипає приманку, а далі ловить рибу у величезній кількості. На сьогодні законодавство навіть легалізувало процес непрямого підкупу. Я маю на увазі субвенції на розвиток регіонів. А депутати-мажоритарники звітують перед своїми виборцями за лобіювання коштів із державного бюджету, контроль за їх використанням».

Тому шанс на впровадження виборчої реформи є мізерним, резюмує експерт. Каже: саме підкупи є головним аргументом на користь пропорційної виборчої системи в Україні.

Згідно з опитуванням, дві третини українців вважають, що подарункові продуктові набори є неприйнятними. При цьому 64% українців сказали, що це не вплинуло б на їхнє волевиявлення, засумнівалася б чи голосувати за такого кандидата четверта частина опитаних. Водночас встановлення дитячого майданчика кандидатом є неприйнятним лише для 19%. Повідомляти ж про порушення під час виборів в правоохоронні органи готові 16% опитаних.

Цей відсоток сягає рівня 2010 року – Айвазовська

Відсоток громадян, які готові продати свій голос, є таким самим, як і під час місцевих виборів у 2010 році, констатує координатор виборчих програм мережі «Опора» Ольга Айвазовська. Цей поріг не змінюється, і з цим треба працювати, каже експерт.

«Щодо готовності продати голос, для центральної і північної України є абсолютно логічним показником. Будь-яка кампанія направлена на те, щоб працювати електоральною групою, яка не визначилася. У нас є схід, є захід, де більш-менш сформовані електоральні пласти, підтримка тих чи інших своїх партій і кандидатів. І є, на жаль, центральна Україна, яка після того, як перестала бути червоним поясом, комуністичним, постійно піддається агресії з боку суб’єктів виборчого процесу. І так само північ», – зазначає Айвазовська.

​Змінити ситуацію можна, якщо будуть конкретні приклади відповідальності за «виборчі злочини». Натомість в Україні поки їх бракує.

«У 2015 році під час місцевих виборів до Чернівецької міської ради троє студентів отримали обвинувальні вироки за організацію підкупу виборців. Зараз, на жаль, кандидат, в інтересах якого це здійснювалося, через рік повернувся до міста, отримав представницький мандат і далі працює в органі місцевого самоврядування в міській раді», – зазначає Айвазовська.

Вибори треба проводити вдвічі частіше

«Гречкосійство» в Україні лишається поширеною проблемою, однак це можна змінити, вважає депутат 5-7-го скликань Верховної Ради Андрій Сенченко. За його словами, виховати виборця і очистити владу можна, якщо проводити вибори частіше.

«Україні у найближчі щонайменше 10 років треба проводити вибори вдвічі частіше, ніж це передбачено в Конституції. І президентські, і парламентські. Крадійкувата, неефективна влада обходиться країні дорожче, ніж будь-які вибори. Нам потрібна селекція в політичному класі», – зауважив в ефірі Радіо Свобода Сенченко.

За результатами виборів 2014-2017 років Національна поліція України відкрила понад тисячу кримінальних проваджень щодо порушення виборчого законодавства, із них до суду скерували 95 справ, повідомив заступник начальника Головного слідчого управління поліції Руслан Дударець. Натомість у Комітеті виборців України результат роботи поліції з виборчими порушеннями вважають «вкрай низьким».

29 жовтня в Україні відбудуться вибори до 202 об’єднаних територіальних громад. Загалом у них участь зможуть взяти 1 мільйон 360 тисяч осіб.