Чинний склад НАЗК політично залежний – Юрчишин

Національне агентство з питань запобігання корупції спільно з експертами програми «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні» представило 85 рекомендацій щодо покращення власної роботи. Зокрема закликають надати НАЗК доступ до всіх державних реєстрів, якого наразі немає. Однак, як зазначають експерти, проблеми Агентства не обмежуються лише технічними перешкодами: так, на думку експерта «Реанімаційного пакету реформ» Олександра Лємєнова, в НАЗК свідомо набирають лояльних до влади людей, що не дозволяє говорити про незалежність цього органу.

Виконавчий директор Transparency International Украна Ярослав Юрчишин наголошує на тому, що перевірка не була ініціативою власне Національного агентства з питань запобігання корупції – за його словами, аудит ініціював Громадський люстраційний комітет, аби пересвідчитись, що система працює адекватно, адже НАЗК наразі навіть немає доступу до безпосереднього керівництва нею:

«Фактично адміністративно НАЗК особисто не може здійснювати керівництво системою, система перебуває під адміністративним та управлінським контролем українського спецзв'язку (Державне підприємство спеціального зв’язку – ред.). Це фактично обмежує можливість втілення всіх цих рекомендацій», – пояснює він.

Відсутність доступу, вибірковість і політична залежність?

Однією з головних проблем системи перевірки електронних декларацій Юрчишин називає те, що в НАЗК немає доступу до всіх необхідних джерел:

«Наприклад, до бази платників податків доступ надає Державна фіскальна служба за рішенням Кабінету міністрів. Має бути рішення Кабміну або керівників ДФС і НАЗК для того, щоб дати доступ НАЗК до оперативної машини, тобто щоб можна було машиною зчитувати без звернення працівника ДФС».

Але цим проблеми агентства не вичерпуються: так, на переконання представника Transparency International, база електронних декларацій використовується вибірково.

«Є справи, які не розглядаються, інші справи, політично вмотивовані, розглядаються достатньо швидко – згадаємо ту ж справу (колишньої очільниці Одеської таможні Юлії – ред.) Марушевської. Це показує, що непрофесійний і політично залежний склад НАЗК – а що він такий, зараз дискусії серед експертів фактично немає – навіть за найбільш якісних технічних умов буде використовувати базу електронного декларування вибірково», – переконує Юрчишин. Таке становище, на його думку, дискредитує систему е-декларування набагато більше, ніж технічні несправності.

Щодо складу НАЗК із Юрчишиним погоджується Олександр Лємєнов, експерт «Реанімаційного пакету реформ»:

«Дійсно, витискають людей, які тим чи іншим чином не працюють в фарватері того бачення, що має керівництво держави на Банковій», – заявив він в ефірі «Ранкової Свободи». Порівняно з цим, переконаний він, технічні проблеми другорядні, хоч і важливі.

«Хто може пояснити, як може працювати перевірка, якщо в НАЗК, по-перше, вручну перевіряють (електронні декларації – ред.), по-друге, в них є доступ до двох третин всіх реєстрів? Майже до всіх реєстрів з боку Мін’юсту вони не мають доступу. Якщо говорити в цифрах – це 11-12 реєстрів з 19», – стверджує експерт.

Як змінити ситуацію?

Втім, на його переконання, навіть за наявності технічних несправностей перевірку можна було б проводити за наявності політичної волі вищого керівництва держави.

«Призначають людей, які не мають не те що темних, а сірих плям на репутації, людей, до яких публічно важко щось закинути, тому що вони ніколи ніде не світилися, але в той же час ми розуміємо, що існує певна афіліація з адміністрацією президента», – переконаний Лємєнов.

Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортнік називає НАЗК найслабшою ланкою в антикорупційних інституціях України. До рекомендацій по вдосконаленню декларування експерт ставиться скептично – вважає, що жодних змін чекати не варто, допоки не зміниться особовий склад НАЗК.

«Щоб достеменно щось змінилося, корінним чином потрібно переобрати всіх членів НАЗК, збільшувати кадрову потужність цього органу, чисельність персоналу, вносити відповідні зміни до законодавства стосовно подальшого унезалежнення цього органу від політичних і адміністративних впливів», – перелічує Бортнік.

Олександр Лємєнов, у свою чергу, висловлює переконання, що починати треба ще з конкурсної комісії, яка відповідає за відбір людей до НАЗК.

«Міжнародні організації, громадськість пропонують включити до складу конкурсної комісії незалежних експертів з міжнародним досвідом, з величезною репутацією. Як наслідок, влада буде пручатися саме цьому розвитку подій. Якщо ми хочемо дійсно перезапустити НАЗК, то почати власне з переформатування складу конкурсної комісії», – впевнений він.

Ярослав Юрчишин наводить приклади успішного залучення іноземних спеціалістів до українських реформ – таких як італійський прокурор Джованні Кеслер, який був долучений до конкурсу на посаду голови НАБУ.

«Як показує практика, залучення якісних професіоналів дає гарантію того, що комісія буде більш ефективна», – впевнений Юрчишин, хоч і визнає, що навіть на якісно сформовану конкурсну комісію буде чинитися тиск. Цьому, на переконання експерта, має зарадити система стримувань і противаг, якої поки що нема.

Представники НАЗК не коментували ці заяви. Раніше голова установи Наталя Корчак заявляла, що роботу Агентства умисне дискредитують. Це було пов'язано із кількаденними збоями в роботі електронного реєстру декларацій в березні цього року. Зі свого боку, НАЗК поклало відповідальність за них на системного адміністратора – державне підприємство «Українські спеціалізовані системи».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі