Компанія, імовірно, пов’язана з минулою владою, захопила комунальне приміщення у центрі Києва, використовуючи схеми суборенди, та прикриваючись переселенцями з Донбасу, повідомляє Печерська райдержадміністрація Києва. Її представники спільно з поліцією та ветеранськими організаціями виселили з приміщення підприємців–суборендаторів та опечатали його, а родину переселенців – залишили доти, доки влада не забезпечить її іншим житлом. Представник орендатора, зі свого боку, назвав виселення незаконним, і заявив про намір судитися з владою. Експерти наголошують, що використання теми переселенців – для заволодіння майном і коштами – стало поширеним методом як для бізнесу, так і для влади. Тим часом, новим орендатором частини будівлі на Печерську, за результатами конкурсу, стало об’єднання «Восток-SOS».
Кілька машин поліції, відеокамери, іскри від автогена, суперечки і штовханина: так виглядав 4 жовтня двір на вулиці Предславинська, 12 у Печерському районі Києва. Тут на цокольному поверсі – офісні будівлі комунальної форми власності, попереднього орендатора яких у 2014 році виселили за рішенням суду. Утім, перед цим орендатор, ПАТ «Іва», встиг надати ці приміщення у суборенду, підприємцю Сергію Лещуку, який, у свою чергу, надав у суборенду окремі офіси кільком компаніям, під магазини, клуби, майстерні та хостел.
Представники Печерської РДА увійшли до будівлі за рішенням суду, під охороною поліції та за допомогою комунальників, які зрізали броньовані двері.
Утім, за дверима їх зустріли не озброєні спортивні молодики, яких бачили тут раніше, а одна перелякана жінка у хатньому одязі, а за її спиною – приміщення без ремонту. Наталія, так вона назвалася, з родиною переїхала з зони бойових дій на Донбасі, а приміщення їй, за її словами, тимчасово надав його орендатор.
Невдовзі до поліції та місцевої влади вийшов і сам орендатор – приватний підприємець Сергій Лещук. За його словами, він орендує комунальне приміщення в іншої компанії, а вторгнення до нього представників балансоутримувача, тобто Печерської РДА, вважає незаконним.
«На яких підставах ви сюди заходите? Покажіть мені склад комісії районної адміністрації та ваші довіреності (на право представляти інтереси власника). Мене мали повідомити про рішення суду в законний спосіб», – обурюється суборендатор.
Після тривалої суперечки підприємець показав документи на суборенду будівлі спершу поліцейським, тоді – місцевій владі. Він намагався не впустити посадовців досередини, але зрештою вони разом з поліцією та українськими ветеранами добровольчих батальйонів зайшли до будівлі одразу з кількох входів.
Усередині – швейна майстерня, клуб анонімних алкоголіків від однієї з релігійних конфесій, кілька офісів та сервісних центрів, магазин сантехніки, конференц-зал та хостел. В одній з кімнат – журналісти та поліцейські побачили рослини, імовірно схожі на коноплю, які просушувалися на розстеленому папері.
Орендатор, імовірно пов’язаний з попередньою владою Києва, передавав окремі приміщення у суборенду, попри те, що втратив на це право на них у суді, орендну плату районній адміністрації не вносив, натомість збирав за офіси у центрі Києва значні кошти з суборендаторів, пояснюють і представники районної влади та комунальних підприємств.
Виконувач обов’язків директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району» Сергій Лавриненко на прохання Радіо Свобода пояснив нинішній статус та подальшу долю цього приміщення.
Приміщення були вільні, але зараз ми знову бачимо тут аферистичні діїСергій Лавриненко
«Ми бачимо, як підприємство ПАТ «Іва», яке вже не є законним орендарем, незаконним шляхом передає приміщення суборендарям. Компанія програла суд у 2014 році, у 2015-му – її звідси виселили, будівлю опечатали. Приміщення були вільні, але зараз ми знову бачимо тут аферистичні дії. Ми опечатаємо, зачинимо двері, залишимо охорону, щоб сторонні не потрапили. Ті ж приміщення, щодо яких відбувся конкурс оренди, ми надамо новому орендареві та забезпечимо цим надходження до бюджету», – зазначив Лавриненко.
Зі свого боку, суборендатор будівлі Сергій Лещук називає себе сумлінним користувачем приміщення, а дії районної влади називає незаконними. Так, за його словами, його як суборендатора мали попередити і про суд щодо цієї будівлі, і окремо – офіційно надати рішення суду. Проте після отримання рішення і копії листів від районної влади про судовий розгляд – підприємець не змінив своєї думки.
На конкурсі щодо оренди частини поверху в будинку на Предславинській, 12, виграв благодійний фонд «Восток-SOS». Це підтвердив співкоординатор фонду Костянтин Реуцький.
Ми на конкурсі набули права орендувати ці приміщення – але в’їхати до них ми не можемоКостянтин Реуцький
«Весь цокольний поверх – власність Печерського району. Але вони незаконно здаються невідомими людьми іншим невідомим людям. Ми на конкурсі набули права орендувати ці приміщення – але в’їхати до них ми не можемо», – зізнається волонтер.
Переселенцям варто з’ясовувати, хто власник приміщення, яке їм надали у користування та укладати з ним угоду – правник
Що ж до переселенки Наталії, яку підприємець поселив до спірного приміщення, то на місце прибули представники Мінсоцполітики та запропонували їй допомогу. Сергій Лавриненко запевнив, що родина вже погодилася переселитися до тимчасового житла з усіма зручностями у місті Кропивницький.
Сама ж Наталія пояснила Радіо Свобода, що ще не погодилася, бо має обговорити ситуацію з родиною.
Якщо там будуть умови – нормальне місто, щоб діти ходили до школи, була робота для мене й чоловіка – тоді я згодна переїхати
«Ми не погодилися остаточно, ми подумаємо і обговоримо в родині це питання. Якщо там будуть умови – нормальне місто, щоб діти ходили до школи, була робота для мене й чоловіка – тоді я згодна переїхати», – зауважила вона.
Використання вимушених переселенців з Донбасу як ширми для заволодіння майном і коштами стало проблемою загальнонаціонального масштабу, стверджує юрист, керівник Луганської правозахисної групи Наталія Целовальніченко. За її словами, можновладці та ділки при цьому потребами самих переселенців не переймаються.
Бачимо, як суми, виділені міжнародними організаціями на переселенців, потрапляють не за призначенням; як ремонтують гуртожитки, а тоді не селять у них переселенців – з різних причинНаталія Целовальніченко
«Всі проблеми починаються «з голови». Так, ми бачимо, як суми, виділені міжнародними організаціями на переселенців, потрапляють не за призначенням; як ремонтують гуртожитки, а тоді не селять у них переселенців – з різних причин. Як захиститися? Переселенцям варто з’ясовувати, хто власник приміщення, яке їм надали у користування. Укладати угоду, реєструвати нове місце проживання, як це має право робити внутрішньо переміщена особа. І звісно, переселенців не можна викидати на вулицю: саме місцева влада є відповідальною за те, щоб забезпечити їх тимчасовим житлом», – наголошує Целовальніченко.
За даними Державної міграційної служби, з зони українсько-російського конфлікту на Донбасі з 2014 року виїхали на підконтрольні території понад 1,7 мільйона вимушених переселенців. Більшість із них мешкає у тимчасовому житлі, яке винаймає, або яке надали волонтери чи органи місцевого самоврядування.