1 жовтня у Каталонії пройшов референдум за незалежність цього регіону від Іспанії. Іспанська влада, застосовуючи силу, перешкоджала його проведенню, а після закінчення референдуму оголосила його результати незаконними. Внаслідок сутичок постраждали сотні людей. Наразі тривають дискусії і стосовно сліду Росії у цих подіях.
Світова преса аналізує різні аспекти каталонського референдуму. Іспанська газета El País розповідає про те, як Росія використовує референдум у Каталонії у боротьбі проти Брюсселя. В іншій статті El País розповідає про те, як саме проросійські медіа агентства змальовують події в Каталонії. Британське видання Financial Times розмірковує над символічною значимістю референдуму. Міжнародне новинне агентство Bloomberg вважає, що Іспанія може звинувачувати лише себе у тому, що Каталонія чинить спротив. Міжнародне новинне агентство Reuters звертає увагу на те, що референдум за незалежність Каталонії показав певний поділ і серед іспанської поліції.
Іспанська газета El País розповідає про те, як Росія використовує референдум у Каталонії у боротьбі проти Брюсселя. Автор статті Пілар Бонет зазначає, що «офіційні російські ЗМІ говорять про Каталонію, але насправді вони «стріляють» у Брюссель, використовуючи референдум у якості боєприпасів». Державні ЗМІ у Росії звертають увагу на те, що референдум за незалежність Каталонії – лише одна з численних проблем Європи, «а також доказ неефективності та невдачі європейського проекту та, як наслідок, усіх західних проектів», – йдеться у статті.
Та це лише частина загальних зусиль Кремля, які розпочалися ще у 2013 році з метою показати Європу у якості корумпованого, нестабільного проекту, пояснює Бонет. Ці ж самі зусилля стосуються й новин із України, Франції або Німеччини або таких тем як імміграція, мовиться у статті.
Автор посилається на слова директора радіо «Ехо Москви» Олексія Венедиктова, який вважає, що «Путін розуміє, що підтримка ультра-правих рухів, націоналістів та сепаратистів, наприклад в Каталонії, послаблює і руйнує єдність Європи, завдяки якій існують санкції щодо Росії».
Російське телебачення використовує певні асоціації для того, щоб впливати на глядачів. Наприклад, використання сили іспанською поліцією під час референдуму воно порівняло із діями колишнього іспанського диктатора Франсіска Франко, мовиться у статті.
В іншій статті El País розповідає про те, як проросійські медіа-агентства змальовують події в Каталонії. Прокремлівські ЗМІ працюють «на повній швидкості, щоб прирівняти каталонську кризу до кримського або курдського конфлікту в очах громадської думки», – пояснює автор статті Девід Аландете.
Проросійські новинні агенції стверджують, що Мадрид відправив війська до Барселони, і попереджають про неминучу громадянську війну, йдеться у статті. Посилаючись на слова аналітика Бретта Шаффера, видання зазначає, що зусилля Кремля зовсім не означають, що Москва підтримує незалежність Каталонії. Основною метою є саме створення хаосу, йдеться у статті.
Серед прикладів автор наводить статтю російської «Правди», в якій зазначається, що референдум у Каталонії стане прецедентом в ЄС, подібним до Криму, зазначає автор. Іншим прикладом є твіттер-акаунт Voice of Europe, який агресивно просуває голос Кремля. Останніми днями він поширив багато історій, які наголошують на тому, що каталонський конфлікт руйнує ЄС, зазначає видання.
Британське видання Financial Times зазначає, що насилля проти виборців з боку поліції має важливіше значення, ніж може здатися. «Багато хто з каталонців вважає, що явка та результат мають менше значення, ніж сама символіка події, а ступінь насилля й надалі служитиме для того, щоб посилювати сепаратистські почуття», – зазначає автор статті Ян Монт.
Для деяких мешканців Каталонії зіткнення із поліцією стало поворотним моментом, «коли мотузка була нарешті відрізана», – мовиться у статті.
Сама картина насильницьких дій з боку поліції нагадала багатьом каталонцям часи супротиву діям диктатора Франсіска Франко, зазначає видання. Деякі протестувальники навіть зауважили, що радіють тому, що сталося, адже це стане початком незалежності Каталонії, мовиться у статті.
Автор також зазначає, що сам Мадрид мало що отримав на заміну – «за даними уряду Каталонії, оприлюдненими раніше, 95 відсотків кабін для голосування в регіоні були відкритими, незважаючи на зусилля поліції їх зачинити».
Міжнародне новинне агентство Bloomberg вважає, що Іспанія може звинувачувати лише себе у тому, що Каталонія чинить спротив. Автор статті Тереза Рафаель порівнює слова прем’єр-міністра Іспанії Мар’яно Рахойя про те, що ніякого референдуму в Каталонії не відбулося, із речником Кремля, який намагається ігнорувати сепаратистські повстання, наприклад, в Чечні.
Протистояння поліції із каталонцями лише додасть олії в вогонь сепаратистських настроїв, вважає автор.
«Каталонці можуть не мати бажання використати зброю проти іспанського уряду, але це не означає їхньої лояльності. Після насилля емоційний зв’язок з рештою країни буде для багатьох розірваний», – зауважує Рафаель.
Низька явка на референдум мало що означає, адже лідери Каталонії отримали саме те, чого вони хотіли – «перемогу у суді громадської думки і широке міжнародне засудження Мадрида».
Міжнародне новинне агентство Reuters пише про те, що референдум за незалежність Каталонії показав певний поділ і серед іспанської поліції. Автор статті Ангус Бервік зазначає, що поки іспанська поліція перешкоджала голосуванню каталонців на референдумі, «власні поліцейські сили регіону поставилися до багатьох виборців набагато м’якше».
Місцева каталонська поліція особливо не намагалася перекрити доступ до голосування людей, хоча й мала наказ, зауважує автор.
Фотогалерея: Як Іспанія переживала референдум за незалежність Каталонії
«Згідно з заявою Верховного суду, у неділю місцеві суди отримали декілька скарг на каталонську поліцію зі звинуваченнями у їхній бездіяльності та за відсутність успіху в закритті виборчих дільниць, незважаючи на вирок суду», – зазначає видання.
