В окопах готуються до зими – заморозки цього року прийшли несподівано, і бійцям доводиться швидко утеплятися. На південних ділянках фронту перемир’я не дотримується, так само як і в районі Авдіївки – стрілецька зброя, автоматичні гранатомети і кулемети використовуються, як тільки починає сідати сонце. Тому на приморському напрямку так званої антитерористичної операції вздовж річки Кальміус військові продовжують окопуватися.
«Тут 700 метрів до сепаратистів. Їхні позиції можна легко побачити в тій лісопосадці. Інколи чуємо, як вони лаються, коли вітер в наш бік», – розповідають Радіо Свобода військові. Перед нами відкрита ділянка поля –бойовики облаштували позиції в невеличкому лісу неподалік від окопів, куди ми приїхали.
У відповідь на запитання про дотримання перемир’я бійці кажуть те саме, що і на інших ділянках фронту – стрілецьку зброю застосовують активно, інколи стріляють з автоматичних і реактивних гранатометів.
«Бувають такі «замєси», а буває, мовчать і мовчать. Стріляють мінометами, «васільками». Вдень вихід міни не почути, можна почути, лише коли «прилітає». А вночі можна побачити яскравий спалах, і одразу туди відповідаємо», – говорить молодший сержант Сергій Гуцалюк. В Одесі він багато років займався громадською діяльністю, а тепер служить на передовій. Спочатку був на Луганщині, тепер стоїть за кілька десятків кілометрів від Маріуполя.
Серйозним викликом стала пожежа на позиціях – у дні найбільшої серпневої спеки напередодні Дня Незалежності бойовики почали обстрілювати траншеї запалювальними кулями. Зайнялася спочатку трава, а потім і дерева.
«Вони вичекали момент, коли вітер був у наш бік, і почали стріляти. Згоріла вогнева точка, боєць наш зазнав опіків спини сильних. Але боєкомплект врятували і кулемет», – розповідає Сергій.
Разом із Сергієм на позиції служить ще один одесит Олександр. До війни прапорщик Збройних сил України був будівельником, і в окопах його навички виявилися необхідними. Під керівництвом Олександра перекривають додатковими зрубами бліндажі і прокладають у них вентиляцію. Він облаштовує зимову кухню і навіть працює над створенням душу.
«Як зайшли на ті позиції, то поглибили їх на два штики десь. Збільшили вогневі бруствери. На підлогу у траншеях поклали трапи з дерева – щоб під час дощів можна було нормально пересуватися по позиціях» – Олександр показує траншеї, над якими вони працювали всім взводом. Одне з головних досягнень – це зливова система в окопах. Таким чином бійцям не доведеться бігати в окопах по коліно в воді.
Будівельні матеріали на позиції постачає і Міністерство оборони, яке забезпечує бійців лісом-кругляком для бліндажів, і волонтери. Вони привозять цвяхи, плівку, брезент і маскувальні сітки. Волонтери досі працюють швидше, аніж офіційні служби.
Під час перемир’я бойовики також укріплюють свої позиції – солдати бачили, як їм також привозять ліс-кругляк, бачили, як уздовж позицій їздить важка техніка. Капітальні укріплення тут нібито не будують – роботи будівельної техніки бійці в останні півтора місяця не чули. Проте самі до зими готуються всерйоз – наскільки можливо, укріплюють і утеплюють окопи, де їм доведеться чекати на теплу пору року.
