Росія запропонувала свій варіант миротворчої місії на сході України, бо готова до переговорів після трьох років війни. Про це в ексклюзивному інтерв’ю «Голосу Америки» заявив спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер.
– Нещодавно ви взяли участь в зустрічі Дональда Трампа з Петром Порошенком, який повідомив, що йшлося про вирішення кризи на Донбасі, а також про можливу миротворчу місію, чи є чітке розуміння між країнами стосовно цілей та шляхів припинення війни?
– Вважаю, що основоположні цілі політики США є чіткими, як і цілі України, і полягають у відновленні суверенітету та територіальної цілісності України, а також на гарантування безпеки всіх громадян. Вважаю, що це чітко зрозуміло. Коли ми говоримо про присутність миротворців, то те, що запропонувала Росія в ООН, є дуже вузькою концепцією і стосується лише присутності миротворців на лінії вогню. Це насправді ще більше розділить країну. Це – неприйнятно для будь-кого, так територію не поновити. З іншого боку, якщо ми зможемо встановити і розширити цю концепцію, охопити всю спірну територію, передбачити стримування важкої зброї та встановити контроль за українсько-російським кордоном зі сторони України, то це стане багатообіцяючою ініціативою. Обидва уряди зараз вже розглядають можливість розширити концепцію, щоб перетворити її на таку, яка буде справді значущою та корисною.
– Росія входить до Ради безпеки ООН, як ви плануєте подолати вето Росії, якщо вони не погодяться на формат місії?
– Я виходжу з того, що Росія б нічого не пропонувала, якби вона не була готова до переговорів з цього приводу. Вони три роки з цього питання нічого не робили. Раніше вони не пропонували ввести миротворчу місію – тільки пару тижнів тому вони говорили, що жодним чином не хотіли б бачити ООН. В тому й то факт, що те, що вони відкрили цю розмову, як на мене, означає, що вони готові це обговорювати. Зрештою, це зводиться до рішення Росії – чи хочуть вони розв’язати кризу в Україні, вивести свої сили й поновити територіальну цілісність України, чи вони не хочуть цього робити. Якщо вони хочуть вперто стояти на своєму, створити ще одну Абхазію, вони зможуть це зробити, однак для Росії це буде дуже витратна пропозиція.
– Ви вже зустрічалися з росіянами, європейцями. Якою є Ваша оцінка ситуації, ми, очевидно, сьогодні маємо справу зі зміною тактики Росії? Чого вони прагнуть?
– На мою думку, тут є декілька речей. По-перше: Росія справді прагнула впливати на уряд у Києві, вона хотіла мати проросійський уряд, насправді, провівши вторгнення чи окупацію частини України, вони втратили прихильність населення до Росії. Зараз Україна є більш об’єднаною, більш національною, більш антиросійською, більш прозахідною, аніж будь-коли. По-друге: вони вважали, що можуть створити ще один заморожений конфлікт на кшталт Абхазії чи Південної Осетії, і зможуть домогтися свого, однак зараз вони починають розуміти, що це не йде їм на користь. А навпаки – може їм багато коштувати. Якщо подивитись наперед, можливо, вони сподівались, що будуть зняті санкції, однак цього не станеться. Насправді санкції лише посилились. Можливо, вони думали, що зможуть заховатися за так званими сепаратистами і говорити, що Росія тут ні до чого. У це теж ніхто не вірить. Можливо, вони думали, що зможуть повернути американсько-російські відносини до нормального, на їхню думку, стану. Цього теж не сталося. Отже, їхні витрати зростають, навіть просто фінансові витрати, пов’язані з утриманням Донбасу, і вони з цього нічого не отримають. Тому це щонайменше відкриває шлях до того, що Росія спробує змінити тактику.
– Ви зустрічалися з Владиславом Сурковим, чи відчули якусь зміну поглядів чи готовність до серйозних переговорів?
– По-перше, хочу зазначити, що він дуже розумні і дуже здібна людина, яка однозначно має політичні зв’язки із Кремлем, та і сама є політичним діячем окремо від міністерства. Я не думаю, що він отримує ті чи інші вказівки.
– Але він фактично був «архітектором цього конфлікту»…
– Думаю, головний тут – Путін. Вважаю, що це важливо зрозуміти. Роль же Суркова у тому, щоб представити варіанти. Під час нашої зустрічі у серпні ми погодились, що статус -кво не влаштовує нікого – ні Росію, ні Україну, ні населення Донбасу. Тому ми маємо шукати можливості для чогось кращого.
