Учасники програми «Ваша Свобода»: Ганна Гопко, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справа; Мирослава Гонгадзе, шеф-редактор української служби «Голосу Америки».
Президент України Петро Порошенко у штаб-квартирі ООН. Головна тема, яку порушив президент Петро Порошенко під час свого виступу в ООН – це миротворці для Донбасу. Одна з нагальних політичних тем останнього періоду. Чого ж очікувати від перебування Петра Порошенка у Нью-Йорку, від зустрічі з президентом США Дональдом Трампом?
Віталій Портников: Пані Гопко, наскільки ця ініціатива Петра Порошенка може бути сприйнята не просто західними союзниками України, але й російською стороною, так щоб дійти до якогось реального змісту?
Ганна Гопко: Ми почули бачення російської сторони, яке абсолютно не співпадає з національними інтересами України. Мотивація України і Росії є абсолютно протилежною. Україна хоче через інструмент миротворчої місії врегулювати чи в мирний, дипломатичний спосіб конфлікт на сході України. Росія ж прагне «замороження» і повного контролю через тимчасово окуповані території Донбасу над усією Україною.
Дуже багато буде залежати від позиції наших західних партнерів. Я дуже сподіваюся, що ті заяви, які вже звучали, зокрема від канцлера Ангели Меркель на підтримку української концепції, що миротворча місія має покривати всю територію окупованого Донбасу, включаючи кордон, жодного із представників російської сторони, на чому ми наполягаємо. Єдине, що було сказано з російської сторони, що вона має бути націлена на деескалацію конфлікту, на припинення обстрілів перед тим, як ця місія могла би почати працювати.
У понеділок-вівторок ми матимемо можливість заслухати міністра Клімкіна, а також заступника голови Адміністрації президента у парламенті Єлісєєва, де за результатами візиту почуємо певну нові інформацію, які подальші кроки миротворчої місії, про що було домовлено, і щодо законопроекту про реінтеграцію Донбасу, щоб зрозуміти, яка наша стратегія і перспектива мирного врегулювання.
– Пані Гонгадзе, зустріч президентів України і США відбувається у незвичному форматі. Це така колективна зустріч із керівниками країн, які, на думку США, або зазнали якоїсь агресії, або є стратегічно важливими з точки зору вирішення конфліктів, які є у світі. Наскільки українському президенту потрібно бути саме в такій групі лідерів – поруч із президентом Туреччини, Афганістану? Наскільки це демонструє певні сигнали з боку американської адміністрації або, навпаки, робить нас такою зоною кризи?
Найбільшою дискусією буде щодо того, чи можлива миротворча місія ООН на Донбасі, а хто буде визнаний стороною конфлікту. Росія буде визнана, то її військові не можуть бути частиною місіїМирослава Гонгадзе
Мирослава Гонгадзе: Ми і залишаємося зоною кризи. Йде війна. І не можна уникати проблеми. Ми зараз, як і Афганістан, потребуємо допомоги в контексті залагодження конфлікту і відбудови регіону. Треба розуміти, що зараз Росія змінює свою тактику. Сьогодні найбільшою дискусією буде не щодо того, чи можлива, чи неможлива миротворча місія ООН на Донбасі, а хто буде визнаний стороною конфлікту. Якщо Росія буде визнана стороною конфлікту, то її військові не можуть бути частиною миротворчої місії. Якщо ж цього не станеться, то Росія вимагатиме стати частиною миротворчої місії, чого Україна не може допустити.
Битва лише попереду. Якщо рішення буде ухвалене, миротворці зможуть прийти в Україну лише через 6 місяцівМирослава Гонгадзе
Інше питання – яким чином буде ухвалюватися це рішення? Це буде рішення Радбезу ООН, де Росія має право вето на будь-яке рішення. Ця битва лише попереду. Сьогодні Україна лише задекларувала свою позицію. Навіть якщо рішення буде ухвалене, миротворці зможуть прийти в Україну лише через 6 місяців після того. І питання залишається про фінансування місії.
США готові тиснути. Також очікуємо рішення щодо надання Україні оборонної зброїГанна Гопко
Ганна Гопко: Ми бачимо, що більш проактивна, більш відповідальна позиція адміністрації Трампа у допомозі Україні врегулювати конфлікт (залучення Курта Волкера, візити влітку держсекретаря Тіллерсона, міністра оборони США Меттіса), якої ми не бачили за часів Обами. Пакет санкцій, які ухвалив Конгрес, а Трамп підписав – це так само ті інструменти, де США показують, що готові тиснути. Також очікуємо рішення щодо надання Україні оборонної зброї.
Найближчим часом побачимо, чи Росія йтиме на «абхазький сценарій», чи готова поступово здавати інтересиГанна Гопко
Очевидно, що до моменту президентських виборів в Росії Путін намагатиметься зберігати своє обличчя, маску і не йти на конкретні поступки. Але все рівно найближчим часом побачимо, чи Росія йтиме на «абхазький сценарій» на українському Донбасі (визнання через «референдум», в інший спосіб «незалежності» так званих «республік» і розширювати їх коло), чи Росія готова буде у різний спосіб, поступово здавати свої інтереси, але теж не простою ціною для України.
– Курт Волкер, спецпредставник США по врегулюванню на Донбасі, говорить, що миротворці можуть стати пасткою для України. Чи є позиція США стосовно миротворців, чи є вона консолідованою?
Мирослава Гонгадзе: Пастка залишається. Я думаю, що Курт Волкер має на увазі питання російської участі у цьому процесі, що процес дуже довгий, і Україна не має часу на такий довготривалий процес, і не треба фокусуватися на одній цій ініціативі...
Україна в якійсь мірі втратила свій шанс, не визнавши цієї території окупованою. Треба терміново окупацію оформитиМирослава Гонгадзе
Щодо реінтеграції, то це надзвичайно складний процес. Я розмовляла з представниками ОБСЄ, які працюють і працювали на Донбасі понад 2 роки. Вони кажуть, реінтеграція Донбасу займе багато років і дуже-дуже багато коштів. Це буде тягнути Україну і не буде давати можливості розвиватися економічно швидко. Я думаю, що, можливо, Україна в якійсь мірі втратила свій шанс, не визнавши цієї території законом окупованою. Треба терміново вирішувати, яким чином цю окупацію оформити, визнавати і шукати шлях цієї інтеграції. Треба пам’ятати, що будь-який американський чи західний дипломат стоїть на стороні України, як, наприклад, США, але вони захищають власні державні інтереси. Треба, щоб українська дипломатія була проактивною у цьому питанні.
