Прокачування газу «Північним потоком» зупинене з 11 по 22 вересня через щорічний плановий ремонт. Російський «Газпром» надіслав «Нафтогазу України» збільшену заявку на транспортування газу до Європи. У «Нафтогазі» кажуть: українська ГТС здатна і готова замінити потужності «Північного потоку», хоча такі коливання й непередбачені контрактом. Наскільки важливою українська газотранспортна система є для транзиту газу до Європи, і чи російська сторона залишається залежною від неї попри будівництво обхідних маршрутів?
Технологічний стан української ГТС нічим не гірший, ніж у Польщі, Угорщині чи Словаччині, і набагато кращий, ніж у РосіїВолодимир Омельченко
Українська газотранспортна система наразі перебуває у доброму стані. «Вона має профіцит потужності, – каже Радіо Свобода директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Омельченко. – Навіть коли у 2014 році сепаратисти підірвали деякі газопроводи, вона все-одно функціонувала. Вона дуже стресостійка. Технологічний стан української ГТС нічим не гірший, ніж у Польщі, Угорщині чи Словаччині, і набагато кращий, ніж у Росії».
Українська ГТС залишається важливою як для ЄС, так і для Росії попри все, зазначає Омельченко. Більше того, вона залишатиметься важливою навіть у разі реалізації проекту «Північний потік-2».
«Українська газотранспортна система залишиться на порядок надійнішою, ніж «Північний потік» і «Північний потік-2», які постійно зупинятимуться на ремонти і не матимуть відповідних підземних сховищ газу, тому й не можуть стовідсотково забезпечити надійність і безпеку поставок у піковий період», – вважає Володимир Омельченко.
Сьогодні і у майбутньому жодна ГТС не може створити конкуренцію українськійВолодимир Омельченко
І Євросоюз, і Росія ще тривалий час залишатимуться залежними від української ГТС. «Сьогодні і у майбутньому жодна ГТС не може створити конкуренцію українській», – говорить український експерт.
Українська безальтернатива «Газпрому»
Південь Європи повністю залежить від того, скільки газу «Газпром» прокачуватиме через УкраїнуМихайло Крутихін
Про важливість української ГТС для Москви говорить й аналітик російської дослідницької компанії RusEnergy Михайло Крутихін. Вона буде важливою і після 2019 року, коли сплине дія транзитної угоди між «Газпромом» і «Нафтогазом, каже він.
Нові короткотермінові і спотові контракти «Газпрому» дуже сильно зав’язані на «Баумгартен», тобто, на український маршрутМихайло Крутихін
«До цього часу «Газпром» не зможе знайти, як альтернативним чином задовольнити своїх споживачів в Італії, Греції, на Балканах... Південь Європи повністю залежить від того, скільки газу «Газпром» прокачуватиме через Україну. Крім того, «Газпром» буде широко використовувати український маршрут, щоб продавати газ через хаб «Баумгартен» в Австрії. Це найкоротший маршрут, щоб торгувати на спотовому ринку і за короткотерміновими контрактами», – каже Крутихін.
«Упродовж останніх місяців прокачування російського газу через Україну лише збільшилося, попри те, що «Газпром» мав можливість збільшити прокачування газу до Німеччини газогоном Opal, чого раніше не міг зробити через адміністративні перепони. Але нові короткотермінові і спотові контракти «Газпрому» дуже сильно зав’язані на «Баумгартен», тобто, на український маршрут», – вважає Михайло Крутихін.
Українська газотранспортна система експлуатується понад 40 років і є однією з найпотужніших у світі. Її пропускна здатність на вході сягає майже 288 мільярдів кубів газу на рік, на виході – 179, 143 із яких йде до Європи. До української ГТС також входять 13 підземних газосховищ (одне в анексованому Криму). Вона тісно пов’язана із системами газогонів Росії, Білорусі, Польщі, Румунії, Молдови, Угорщини і Словаччини, через які інтегрована у загальноєвропейську газову мережу.
Газопровід «Північний потік» був запущений наприкінці 2011 року. Він з’єднує Росію і Німеччину і йде дном Балтійського моря. Протяжність газогону –1224 кілометри. Він – найдовший у світі і дорогий в обслуговуванні. Пропускна здатність двох ниток «Північного потоку» – 55 мільярдів кубів на рік. Участь у цьому проекті беруть Росія, Німеччина, Нідерланди і Франція. Але головний лобіст – Москва, яка прагне послабити роль української ГТС і самого Києва, як одного з головних транзитерів газу до Європи.
Київ був проти «Північного потоку». Українська сторона також протестує проти посилення його потужностей, так званого проекту «Північний потік-2». У Москві ж заявлють: Україна є ненадійним транзитером газу до Європи. Цей проект лобіюють і деякі європейські, зокрема німецькі компанії.
