Ужгород – Новий Закон про освіту, зокрема стаття 7, в якій йдеться про навчання мовами нацменшин, схвилювала не тільки уряди сусідніх країн – Угорщини та Румунії. Із критикою виступило і керівництво Закарпатської області. Представник Кабінету міністрів Угорщини Янош Арпад Потапі заявив, що новий Закон про освіту обмежує права 150-тисячної угорської меншини в Україні, залишаючи можливість вивчати рідну мову тільки у молодших класах. «Ніж у спину» – так охарактеризували крок українських парламентарів угорські урядовці. Натомість в експертному середовищі кажуть, що новий закон допоможе нацменшинам краще вивчити українську мову та здобути кращу освіту.
Відразу за угорцями відреагувало обласне керівництво Закарпаття. Голова облдержадміністрації Геннадій Москаль зазначив, що новий закон нібито суперечить Європейській хартії регіональних мов, закону «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами.
Ярослав Галас, речник голови Закарпатської ОДА, озвучує офіційну позицію місцевої влади і пояснює, чому Геннадій Москаль критикує новий закон.
«Таке формулювання дійсно зачіпає і звужує раніше надані права нацменшин, які проживають на Закарпатті, – каже Галас і зауважує, що абсолютно більшість депутатів, яка голосувала за ухвалення цього закону, є вихідцями з мононаціональних областей.
«Ми розуміємо, що Закон цей у першу чергу направлений проти російської мови, бо вона домінує в столиці, східних районах. А на Закарпатті він б’є по нацменшинах. Голова ОДА вважає, що найкращих вихід з цієї ситуації, – це внести правку, що дія Закону не поширюється на мови країн ЄС. Бо цей закон спрямований на захист українсько мови, але в першу чергу проти російської. Він не спрямований на захист від 150 тисяч угорців чи кількох десятків тисяч румунів, які також живуть і в Чернівецькій області, чи проти Одеської області, де живуть і молдавани, і гагаузи. Зараз вийшло так: те, що намагається зробити Росія вже кілька років, – посварити Україну з сусідами, робить сама Україна силами парламенту», – зазначає Галас.
Йосип Борто, перший заступник голови Закарпатської облради, керівник Закарпатської обласної організації «КМКС» Партія угорців України» сам закінчив угорськомовну школу, але вже в університеті вчився російсько та українською. Каже, що новий Закон про освіту у цілому прогресивний, передбачає надання більшої автономії установам освіти, увагу від суспільства до галузі освіти та освітян, якби не стаття про мову навчання нацменшин.
Новий закон передбачає, що поступово вводиться навчання тільки державною мовоюЙосип Борто
«У 7-й статті сильно обмежуються права всіх нацменшин на навчання рідною мовою. Діюча Конституція та закони України гарантують право нацменшин на навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти, починаючи з садка і закінчуючи вишами. А новий закон передбачає, що поступово вводиться навчання тільки державною мовою. Ми вважаємо, що це великий крок назад. Ні за часів незалежності, ні в радянські часи таких обмежень не було. Порушуються ті міжнародні договори, які Україна підписала і ратифікувала за останні роки. Це може погіршити сусідські відносити, дестабілізувати ситуацію в окремих районах України, що не бажано», – висловлює думку Йосип Борто.
На його думку, саме цю частину в законі треба залишити у попередній редакції, або внести зміни, враховуючи норми Конституції. «Краще діяти вмотивовано, так, щоб зацікавити у школах з іншою мовою навчання вивчати державну мову. Я особисто і угорці неодноразово дали пропозиції, як це зробити», – додає Йосип Борто.
Це більші шанси отримати достойну освіту і стати спеціалістом в Україні – Бабіля
Соцмережі, в яких активно обговорюється новий закон, поділилися на два табори: частина користувачів вважає, що нововведення не сприятимуть збереженню мов нацменшин, інша частина, – що навпаки, допоможуть нацменшинам краще вивчити українську та інтегруватися в українське середовище.
Святослав Бабіля, координатор громадського спостереження за ЗНО в Закарпатській області Громадянської мережі «Опора», апелює до офіційних даних по ЗНО різних років. Експерт звертає увагу на те, що випускники шкіл з навчанням мов нацменшин мають нижчі результати по багатьох предметах.
«Якщо проаналізувати результати ЗНО, посилаючись на сайт Центру оцінювання якості освіти, результати у середньому нижчі, ніж в інших україномовних закладах. Наприклад, візьмемо Берегівський угорськомовний та Великоберезнянський район, який вважається біднішим і менш забезпеченим. 26% не складають ЗНО у Берегівському районі і тільки 13% у Великоберезнянському. Менше, ніж 120 балів набрали 2 % у Великоберезнянському і 31% у Берегівському районах», – коментує Святослав Бабіля.
Нововведення щодо мови навчання скоріше поліпшать шанси з угорських шкіл України отримати достойну освіту і стати спеціалістом в УкраїніСвятослав Бабіля
«Не йдеться про предмет українська мова чи історія. Візьмемо математику, біологію, хімію, результати ЗНО гірші в угорськомовному районі. Логічний висновок: шанси вступити на держзамовлення в українські виші в угорців нижчі у принципі. Бо вони отримують нижчі бали на ЗНО і, таким чином, не зможуть отримати вищу освіту в Україні, відповідно не зможуть будувати кар’єру. Тому ця проблема якраз потребує нагального вирішення. Нововведення щодо мови навчання скоріше поліпшать шанси з угорських шкіл України отримати достойну освіту і стати спеціалістом в Україні», – зазначає Бабіля.
Експерт переконаний, що українська мова не заважатиме зберегти угорцям чи іншим нацменшинам свою ідентичність, а шанси випускників шкіл нацменшин на вищу освіту будуть такі ж, як і в інших українців.
Ужгородка Габріела Руденко чудово володіє українською та угорською. «Я з угорськомовної родини, але більш інтегрованої в українське суспільство, вочевидь саме тому мене дали навчатися в українську школу. Звісно, це мені допомогло здобути вищу освіту в україномовному виші, але угорську мову я дещо призабула, бо більше у побуті та житті використовую українську. Хоча в дитинстві я найкраще у нашій родині володіла угорською.
Рената Мойш-Шіман має румунське коріння, працює на держслужбі та успішно використовує знання з обидвох мов. Дівчина теж вчилася в українській школі, закінчувала університет у Тернополі. «Прикро, коли чуєш, що родичі не зможуть вчитися мовою, якою володіють і говорили предки при різних владах. Я особисто навчалась українською, але володію румунською. Якщо не вчити, мова забудеться однозначно», – каже вона.
На Закарпатті діє 118 шкіл, де навчання здійснюється мовами нацменшин. Із них, 99 державних та 5 приватних – угорською мовою, 14 – румунською, одна – словацькою та шість російською. Всього на Закарпатті діє 657 шкіл.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова
