Перевірки, фізична ідентифікація, прив’язка до місця проживання, а також обмеження пересування – це все реалії для внутрішньо переміщених осіб, що досягли пенсійного віку. Як бути тим переселенцям, які залишилися без пенсії? І чи законні рішення уряду не сплачувати пенсію тим, хто проживає на непідконтрольній території, та як подібні ситуації вирішували інші держави, що мали окуповані території?
Пенсія – це майно громадянина, тому держава не має вирішувати, хто має отримувати її, а хто ні, вважають правозахисники. Зупинення виплат людям, які проживають на окупованій території, протиправне і суперечить міжнародним нормам, наполягає координатор з адвокації Норвезької ради у справах біженців Наталя Новакова.
У 2014 році Кабмін вирішив, що ці люди не мають отримувати пенсію, хоча це неправомірноНаталя Новакова
«Якщо ми говоримо про внутрішньо-переміщених осіб, то головна проблема пенсійного забезпечення – це люди з інвалідністю, які, на жаль, мають проблеми при фізичній ідентифікації. Багато випадків, коли люди навіть не можуть організувати проїзд, щоб здійснити фізичну ідентифікацію, і не отримують пенсію, тому що не в стані пройти цю процедуру. Якщо говорити про людей, які перебувають на непідконтрольній території, то тут ситуація ще гірша. У 2014 році Кабмін вирішив, що ці люди не мають отримувати пенсію, хоча це неправомірно», – розповідає Новакова.
Люди, що виїхали на підконтрольну територію, мають проходити кілька етапів перевірки. Це – огляд їхніх побутових умов і перевірка того, що людина мешкає за місцем реєстрації; перевірка на лінії розмежування; фізична ідентифікація в «Ощадбанку»; також юдина не має перебувати на непідконтрольній території більше ніж 60 діб, бо інакше пенсію припинять виплачувати. Ті ж, хто не зміг виїхати, пенсію не отримують взагалі. Інколи це призводить до трагічних наслідків, каже Ірина Яковлєва з моніторингової місії ООН з прав людини.
Вона опинилася в один день без пенсії і вимушена була виживати буквально завдяки тим продуктам, які сусіди принесуть, або тому, що вона виростить на городі. Але вона пішла з життя, не дочекавшись виплати пенсіїІрина Яковлєва
«Я хочу розказати історії кількох людей. Жінка, яку звати Надія, померла у віці 91 рік, в травні цього року. З 2014 року вона припинила отримувати пенсію. Вона якраз із тих людей, які нікуди не виїжджали, ніде не реєструвалася. Проживала у віддаленому районі Донецька, район шахти Абакумова, біля Старомихайлівки. Вона і в центр Донецька не виїжджала багато років. Вона опинилася в один день без пенсії і вимушена була виживати буквально завдяки тим продуктам, які сусіди принесуть, або тому, що вона виростить на городі. Але вона пішла з життя, не дочекавшись виплати пенсії, без своїх боргів, але з боргом, який їй лишилася винна держава», – каже Яковлєва.
А от самі люди, що живуть на непідконтрольній території розповідають наступне.
«Мені 53 роки, я живу на тимчасово непідконтрольній території. У мене 29 років підземного стажу. Приходило повідомлення з банку, і я міг побачити, коли приходить пенсія. Одного разу не прийшла, іншого. Я звернувся до Пенсійного фонду Краматорська, а там мені сказали, що мені пенсія не дозволена, бо я не проживаю на підконтрольній території. Намагався звернутися в Пенсійний фонд, щоб поновити пенсію, але мені відмовили, сказавши, що я зобов'язаний тут проживати. Як громадянин України з українським паспортом я маю на це право, я сплачував всі податки. Відчай...Сплачуючи податки, я не можу отримувати свою пенсію», – розповів Віктор з непідконтрольної території.
Щоб уникнути таких випадків і не обтяжувати людей зайвими перевірками, Україна могла б перейняти досвід інших країн, що пережили військовий конфлікт і анексію територій – наприклад, Грузії, розповідає Радіо Донбас.Реалії представник Міністерства примирення і громадянства Грузії Петре Канава.
Пенсії – це джерело доходу для людей, що живуть в Абхазії і Південній Осетії. Її вони можуть отримати або самостійно, або за довіреністюПетре Канава
«Пенсії – це джерело доходу для людей, що живуть в Абхазії і Південній Осетії. Її вони можуть отримати або самостійно, або за довіреністю. Громадяни отримують банківську картку, на яку перераховуються гроші, щоб не доводилося зайвий раз перетинати лінію розмежування», – розповідає Канава.
Правозахисники вважають, що цей досвід був би корисним, і людина могла б не отримувати статус переселенця, а ідентифікацію проходити, наприклад, скайпом, за допомогою міжнародних організацій.
ОСТАННІЙ ЕФІР РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
