Гості програми «Ваша Свобода»: Олег Петренко, народний депутат України, член партії «Національний корпус»; Кирило Сазонов, блогер.
«Для желающих купить революционную трафаретную «живопись»: заходите на любой лубочный базар, там есть все варианты Леси, Вани и Тараса, любого размера и формы...». Таким чином власник магазину в центрі Києва Ігор Доценко реагував на критику щодо зникнення з фасаду цієї крамниці графіті часів Майдану. Там були Шевченко, Леся Українка та Іван Франко в образах активістів Майдану. «Не треба підносити трафаретне мистецтво в ранг творів, це типовий стріт-арт, який час від часу видаляють комунальні служби», – зауважив власник крамниці. А після того, як учора його опоненти перестали обмежуватися віртуальними діями, й вдалися до реальних, на сторінці Доценка у соцмережі з’явився допис, в якому він стверджує, що магазин три з половиною років доглядав за графіті, а зараз став заручником провокаторів, і саме вони зафарбували роботи. Хоча журналістка Тетяна Висоцька оприлюднила фото, на якому, як виглядає, саме власник крамниці спостерігає за наслідками ліквідації зображень. І це було до вчорашніх подій. У зв’язку з цим скандалом почалися розслідування правоохоронців. Ну, а тим часом блогери згадують події жовтня 2006 року, коли у центрі Києва стерли написи про Януковича, зроблені під час Помаранчевої революції. Жовтень 2006-го: початок реваншу тих, хто програв перший Майдан... Чи не свідчить цей скандал із меблевим салоном, що починають зараз стирати і Майдан №2? І не лише графіті.
Олександр Лащенко: Пане Петренко, Вам не соромно не тільки за те, що стирали оці графіті, а за реакцію опонентів, які прийшли вчора, як стверджують критики, вчинили погром? Ви ж були проти стирання цього графіті і вчора підтримали акцію.
В акції-відплати, були активісти «Національного корпусу». Ніхто цього не соромиться, і символіку на одязі ніхто не приховувавОлег Петренко
Олег Петренко: Серед активістів, які вчора були на Грушевського і брали участь в цій акції-відплати, були активісти «Національного корпусу». Це правда. І ніхто цього не соромиться, і символіку на одязі ніхто не приховував.
Нічого дивного в акції прямої дії, хто сам там проливав кровОлег Петренко
В ідеалі хочеться жити у суспільстві, де не буде потреби в подібних акціях. У кожного другого, третього активіста, які там були, різний ступінь поранення, які були отримані саме на Грушевського у 2014 році. Майдан теж був різний. Зі сцени, з піснями, співали гімн України кожної години, виступи полум’яні. І був трохи інший Майдан – бойовий, кривавий, трагічний. Коли почали рубитися на Грушевського, у тому числі й ті, хто учора був, перші кілька годин зі сцени Майдану чули, що ми «тітушки», провокатори і так далі. Але ближче до вечора зі сцени почув: там рубляться наші хлопці. Ближче до вечора вже «хлопці»! Завтра називатимуть героями. Тому нічого дивного в акції прямої дії, в реакція тих, хто сам там проливав кров.
За власниками магазину є хтось з минулої влади. У нього в печінках Майдан впродовж кількох місяців заважало бізнесуОлег Петренко
Я впевнений, що за власниками цього магазину є хтось з минулої влади. Власник магазину орендував приміщення в Національної академії наук. У ті часи в держструктури на Грушевського взяти в оренду приміщення і торгувати елітними меблями проста людина не могла. Це у будь-якому випадку була людина пов’язана з владою. І у нього в печінках весь цей Майдан – це було щось, що дратувало, що впродовж кількох місяців заважало бізнесу. Кожного дня він йшов до свого бізнесу, а це графіті йому про це нагадувало...
У Джоконди також є безліч репродукцій. Можна купити на любому базарі. Але оригінал у Луврі. Найближчим часом хто малював під нашою охороною відновить графітіОлег Петренко
У Джоконди також є безліч репродукцій. Можна купити на любому базарі. Але є оригінал у Луврі. Можна купити ці графіті (на базарі їх скільки-завгодно), але це був той самий оригінал. Його не повернеш. Найближчим часом той, хто малював ці графіті під нашою охороною (зараз вже технічні моменти вирішуються) особисто відновить ці графіті.
– Пане Сазонов, у домайданний період, у розпал Майдану будь-яка ознака проукраїнської позиції у Донецьку вартувала іноді життя деяким активістам. Правда ж?
Кирило Сазонов (переклад): Так. Хоча небезпека стала більшою з приходом так званого «русского мира». Привозили не тільки з Росії, а й з околиць Донецька, з Харцизька, з Горлівки. Вистачало у нас своїх відморозків проросійських.
Найсмішніше, якби не Майдан, власник вже давно не був би власником чи орендарем. Давно магазин належав би якомусь Саші Януковичу. У центрі міста людина не може мати у власності магазин, якщо не «велика і шанована». Відповів на це невдячністюКирило Сазонов
Щодо цього епізоду, то найсмішніше, якби не було Майдану, то цей власник вже давно не був би власником чи орендарем магазину. Вже давно цей магазин належав би якомусь Саші Януковичу або ж наближеним до нього. У центрі міста людина не може мати у власності магазин, якщо не «велика і шанована». Він відповів на це невдячністю. Хоча самі методи мені теж не подобаються. Я вважаю, що ми обов’язково відійдемо від таких акцій прямої дії, попрямуємо до цивілізації, до чесних судів, до чесних правоохоронців. Шлях довгий, але зобов’язані його пройти.
– Ще під час першого Майдану, коли Віктор Ющенко намагався просто мітинг провести у Донецьку, його зустріли, як «нациста». Мені здається, що вже з 2003 року було видно, що була-яка символіка має величезне значення. Зараз це триває?
Символіка надважлива. Не дарма у Донецьку з’являються впродовж ночі написи «За Україну !», лайливі слова про ПутінаКирило Сазонов
Кирило Сазонов: Безумовно, символіка надважлива. Не дарма у Донецьку з’являються впродовж ночі, не зважаючи на так звану комендантську годину, написи «За Україну!», лайливі слова про Путіна. Люди все рівно якось намагаються опиратися. На жаль, їх мало. На жаль, коли це було принциповим, вони виявилися неорганізованими і неозброєними.
– Не повториться зараз жовтень 2006 року, коли тоді віце-прем’єр Клюєв наказав стерти всі написи у «Головпоштамту» проти тоді нової-старої влади? Чи не є те, що зараз відбувається у Києві, першою ознакою реваншу колишніх?
Реванш повсюди. Низка політсил не гидують брати гроші у Москви. Регіони підняли голову. Регіонали – це логіка кримінальників – не бояться, нападають. Це дуже небезпечноКирило Сазонов
Кирило Сазонов: Мова про реванш повсюди. Низка політсил не гидують брати гроші у Москви, не гребують тим, що повторюють російські гасла. Регіони вже підняли голову, не бояться ходити містом, вони активно відстоюють «особливий статус» Донбасу, примирення з Росією за будь-яку ціну, хоча говорять про примирення з Донецьком, бо говорять, що у нас «громадянська війна». Вони вже не бояться. А регіонали – це логіка кримінальників – коли вони не бояться, нападають. Це насправді дуже небезпечно.
Цю заразу надскладно вивести. Росія нас у спокої не залишила і не залишить ніколиКирило Сазонов
Єдине, що якийсь оптимізм дає, що Порошенко, Гройсман, Яценюк трішки розумніші, ніж Ющенко і Тимошенко – не дозволять штовхнути Україну у гризню проукраїнських сил і дати шанс на реванш проросійський. Це виходило і в багатьох європейських країнах. І в тій же ж Грузії. Проросійські сили після війни через один період все рівно повертаються. Цю заразу надскладно вивести. Росія нас у спокої не залишила і не залишить ніколи. Їм потрібен контроль над Україною. Не потрібен був, а потрібен зараз. Ми будемо перетинати межу, заходити у глухий кут, помилятися, творити собі кумирів, розчаровуватися в них, проклинати хороших людей, славити поганих, але йтимемо вперед, повертаючись на свою дорогу.
Реванш підігрівається, фінансується ззовні. Не буває, що агресивні імперії відмовляться від своїх планівОлег Петренко
Олег Петренко: Тут мова навіть не йде про внутрішній реванш, який був актуальний після першого Майдану. Цей реванш підігрівається, фінансується ззовні. І колосальні ресурси кидаються. Ніколи не буває, що такі агресивні імперії, як Російська Федерація, відмовляться від своїх планів. Можуть бути ситуативні маневри, але від глобальних планів – ні...
Зараз піднімають голови, як Доценко, внесок тих, хто зі сцени Майдану прийшов до влади. Влада не зробила ставку на народ, а на політику «договорняків»Олег Петренко
Одні хлопці рубилися, а інші виступали зі сцени. Хто рубився на Грушевського, так і залишилися пересічними українцями, небайдужими, активістами, пішли добровольцями на війну у 2014-у. А хто був на сцені, пішли до влади. Те, що зараз піднімають голови, у цьому якраз і є внесок тих, хто зі сцени Майдану прийшов до влади. Гірка правда життя, що для багатьох громадян України є вже розчарування певне. Влада, яка прийшла з Майдану, не зробила ставку на народ, а зробила ставку стратегічно на політику «договорняків».
