Від парламенту цієї осені серед іншого чекають впровадження подальших етапів антикорупційних реформ. Експерти наголошують на необхідності заснувати антикорупційні суди та провести конкурс на посаду голови Державного бюро розслідувань, однак сумніваються, що на ці та інші зміни варто чекати до кінця року.
Наразі до Верховної Ради подані два законопроекти – про спеціалізований антикорупційний суд та про антикорупційну палату Верховного суду. Однак це не єдиний елемент антикорупційної реформи, який українська влада планує виконати восени. Окрім цього, планується передати слідчі функції від Генпрокуратури до новоствореного Державного бюро розслідувань, а також завершити формування керівного складу та налагодити роботу Нацагенства з повернення активів.
Секретар парламентського комітету із запобігання і протидії корупції Дмитро Добродомов сумнівається, що парламент зможе завершити роботу зі створення антикорупційного суду восени. З реалізацією інших елементів антикорупційної реформи, за його спостереженнями, теж виникають затримки.
Ми реально отримаємо антикорупційний суд лише у 2018 роціДмитро Добродомов
«Розглянувши у вересні законопроект про нього, ми реально отримаємо антикорупційний суд лише у 2018 році», – прогнозує він.
Із Державним бюро розслідувань, яке мало б перебрати функції досудового слідства у Генпрокуратури, каже чиновник, «унікальна ситуація»:
«Ми навіть змушені були продовжити прокуратурі повноваження на виконання слідчих функцій (які мають перейти до ДБР), оскільки досі не проведений конкурс (на керівні посади – ред.). Про яку роботу бюро ми можемо говорити, якщо воно досі не має голови?»
Дмитро Добродомов також додає, що Євросоюз пропонує надати більше повноважень ДБР, в тому числі й на прослуховування.
Найкращий варіант – це якщо бюро (Державне бюро розслідувань) запрацює у 2018 роціОлександр Лємєнов
Експерт антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов схиляється до думки, що склад ДБР буде укомплектований ще не скоро: «Станом на зараз бачимо: ідеального варіанту не буде. Найкращий варіант – це якщо бюро запрацює у 2018 році», – каже Лємєнов.
У владі говорять про незадовільну роботу НАЗК, один з членів якого нещодавно пішов у відставку.
Екс-директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко переконана, що влада не зацікавлена в оновленні кадрового складу держслужбовців. Вона нагадує, що під дію закону «Про очищення влади» свого часу підпало всього п’ять тисяч осіб з 700 тисяч – здебільшого керівники і їхні заступники. Водночас юристка впевнена, що корупція неможлива в органах, де керівництво її не толерує.
Якщо взяти будь-яку область: 7-8 осіб, це конклав, який повністю формує політику області і всю політику державних посадовцівТетяна Козаченко
«Якщо взяти будь-яку область: беремо прокурора, голову управління МВС, керівників судів, які є на місці, а це господарський суд, загальні суди, адміністративний суд (фактично 3-4 особи), голову адміністрації, мера, голову ради і голову СБУ. Це 7-8 осіб, і це конклав, який повністю формує політику області і всю політику державних посадовців, які є всередині цієї області», – впевнена вона. Саме тому велику перешкоду в боротьбі з корупцією Козаченко вбачає у відсутності нових людей в державному апараті.
Політичний консультант Андрій Вальчишин вважає, що корупція – лише складова частина більш глобального явища.
Ми говоримо про реванш старих підходів до управління державоюАндрій Вальчишин
«Ми зараз говоримо про реванш, який вже можна вважати доконаним фактом – реванш старих підходів до управління державою», – констатує він.
Вальчишин вбачає корінь проблеми в тому, що держслужбовці перестали остерігатися наслідків Революції гідності так, як це було попервах після зміни влади.
«Корупція – це визначний, один із найяскравіших проявів оцих старих підходів», – впевнений експерт.
Для отримання кращих результатів у боротьбі з корупцією, в Україні в найкоротші терміни необхідно створити Спеціалізований антикорупційний суд. На цьому, зокрема, наголошував міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс під час зустрічі з представниками Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, повідомляє прес-служба НАБУ.
Із цим згоден і позафракційний народний депутат Юрій Дерев’янко. Він називає НАБУ головним органом, який захищає демократичні процеси від наступу старих корупційних механізмів. На думку парламентаря, антикорупційні палати при звичайних судах – це недостатня підтримка НАБУ і потрібні незалежні антикорупційні суди.
«Це одразу розв’яже руки і доведе до кінця велику кількість справ, які НАБУ сьогодні передають у звичайні суди, де вони (справи) успішно блокуються», – сподівається Дерев’янко.
Діяльність Національного агентства із запобігання корупції депутат оцінює як неефективну, і причина в цьому, на його думку, у тому, що членів НАЗК обирали за квотами партій «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт». Втім, частину провини він покладає й на Кабінет міністрів.
Уряд не забезпечив надання НАЗК необхідних інструментів та доступу до автоматичних ресурсівЮрій Дерев’янко
«Уряд, зі свого боку, не забезпечив надання НАЗК необхідних інструментів, зокрема автоматичної перевірки та доступу до всіх без виключення автоматичних ресурсів, які давали б змогу НАЗК об’єктивно швидко працювати. Тому що з 21 реєстру сьогодні тільки до 9 доступ в автоматичному режимі», – пояснює він. У таких умовах завдання з перевірки 1 мільйона 100 тисяч електронних декларацій силами 50 співробітників агентства депутат вважає нереальним.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
