У зоні бойових дій на Донбасі набуло чинності чергове перемир’я. Воно розпочалося з півночі 25 серпня і назване «шкільним», оскільки приурочене до початку навчального року. Це вже 16-й за рахунком режим припинення вогню на всій території бойових дій, не враховуючи локальних, які оголошували для проведення ремонтних робіт. Українська сторона уже заявила, що підтримувані Росією бойовики не дотримуються його. Про порушення перемир’я заявили і представники угруповань, що діють на окупованій частині Донбасу. Для чого оголошувати чергове перемир’я, якщо воно, як і попередні, не дотримується? Про це Радіо Свобода запитало співдиректора програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника.
– Ви абсолютно правильно охарактеризували це перемир’я як чергове. Навряд чи цього разу буде якийсь прорив чи щодо рівня дотримання, чи щодо термінів дотримання цього перемир’я. Стосовно доцільності, то, думаю, що така ініціатива, якщо вона має шанс, що буде якийсь період, коли припиниться стрілянина, коли перестануть гинути люди, то це варто робити. Але ми також не можемо бути надто наївними, маючи досвід більше ніж 3 років не лише конфлікту, а і подібних ініціатив.
Є дуже показовим, скільки разів це перемир’я дотримувалося. Слід згадати вересень 2015 року. Тоді дійсно було кілька тижнів тиші, і це було пов’язано з тим, що, по-перше, Путін збирався їхати на Генасамблею ООН. А по-друге, Росія готувала початок компанії у Сирії. Тож у Москві сподівалися, що Росія зможе змінити зовнішньополітичний імідж. У цьому контексті і було ухвалене рішення про припинення стрілянини на Донбасі.
– А чи можна було б зробити це перемир’я дієвим на нинішніх умов?
Головна вина щодо порушення перемир’я лежить на російській стороні
– Головна вина щодо порушення перемир’я лежить на російській стороні. Не на сепаратистах, а саме на російській стороні, на тих, хто великою мірою має контроль над їхніми діями, хто постачає їм боєприпаси, паливно-мастильні матеріали. Тобто той, хто дає команду і дає можливість.
Україна абсолютно щиро зацікавлена у тому, щоб уникнути звинувачень. І якщо українська сторона зацікавлена у припиненні вогню, то інша сторона такої зацікавленості не має.
Про новий режим тиші, який почав діяти з півночі 25 серпня напередодні початку нового навчального року, днями домовилися учасники Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі.
Про перемир’я у зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують одна одну у провокаціях.
