Львів – За понад три роки бойових дій на Донбасі народились сотні солдатських пісень, які бійці співають на передовій, у військових частинах, полігонах. Близько півтора року у Львові українські бійці, музиканти, продюсери, звукорежисери працювали над проектом «Пісні війни». У ньому разом заспівали вояки і співаки. 14 фронтових пісень, написаних бійцями, увійдуть у диск, який побачить світ 14 жовтня – у День захисника України.
Сьогодні в руках у Ігоря Шолтиса – аерозольна фарба. Він малює мурал на одній зі стін у Львові. Героєм зображення став сам, цілком несподівано для себе. Ігор разом із батьком і братом був у Самообороні Майдану. А через два роки воював уже у складі добровольчого «Батальйону ОУН» під псевдо «Шульц». Тоді 19-річний молодий чоловік перервав навчання у Польщі, де здобував фах політолога, і пішов воювати.
У лави добробату вступив у липні 2015 року. Батькам довго компостував мізки, що мушу там бути, що там чиїсь батьки, брати, сини. Поїхав у ПіскиІгор Шолтис
«У лави добробату вступив у липні 2015 року, знав, що цей батальйон – лише на передовій. Я вирішив, що маю розпочати свій шлях. Батькам довго компостував мізки, що мушу там бути, що там чиїсь батьки, брати, сини, що я бачу це своєю справою. Але, як люблячі батьки, вони мене відмовляли. Я сказав, що відбуваю на вишкіл, пробувши вишкіл, сказав, що їду помічником волонтерів, що це далеко від зони бойових дій. І, власне, поїхав у Піски. Я розумів, що це – наша земля», – каже Ігор Шолтис.
13 вересня 2015 року в селі Піски, поблизу Донецького аеропорту, чоловік пішов у розвідку. Ігор разом із чотирма побратимами підірвався на міні. Всі отримали важкі травми. В Ігоря були поранені ноги і руки. Боєць переніс кілька складних операцій. Довготривалому лікуванню і реабілітації в Україні та Канаді допомагала творчість. Він захоплювався з дитинства реп-культурою і танцями. Ігор Шолтис пише пісні. Коли почались бойові дії на Донбасі, тематика змінилась, і пише лише українською.
Реп колись міг написати російською. Але після Революції гідності вирішив, що це не моє. Пишу лише українськоюІгор Шолтис
«Пісня «Мій дім» була написана ще до того, як я відбув на передову, я її написав влітку 2014 року. Реп колись міг написати російською, були такі тенденції, тренд. Але після Революції гідності вирішив, що це не моє – російськомовне. Пишу лише українською. Після поранення вже писав пісні про батальйон, про добровольців, але вже під гітару.
«Мій дім» репова композиція. Намагався вкласти у цій пісні такий зміст, що, окрім нас, ніхто не захистить наш дім. Це був заклик до молодих хлопців бути активними у всіх сферах життя, щоб збудувати наш дім», – говорить Ігор Шолтис.
Ігор заспівав у проекті «Пісні війни» свою пісню «Мій дім» разом із львівським співаком Тарасом Гавриком.
Саме хлопці, які пройшли війну, як ніхто, мають право писати про війнуТарас Гаврик
«Коли почув версію пісні Ігоря, то був навіть здивований. Я знав, що він – репер, але не міг собі уявити, що такі хлопці, як він, стали на захист країни, і від нього залежить доля країни. Я переосмислив своє ставлення до ідей. Саме хлопці, які пройшли війну, як ніхто, мають право писати про війну. Реп – то його ідея. Це – музика протесту, соціальна музика, в якій більше слів і можна вкласти багато змісту», – зауважує співак.
Бійці розповіли про себе
Кожна пісня проекту – окрема історія кожного з 14 бійців, які взяли участь у ньому. Заспівали разом із вояками українські виконавці Анастасія Приходько, Павло Табаков, сестри Тельнюк, Арсен Мірзоян, Сергій Василюк, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя, Сергій «Фома» Фоменко із групи «Мандри», вокальна формація «Піккардійська терція». Всі ті українські співаки, які їздять з концертами до бійців на Донбас.
Сестри Галина і Леся Тельнюк дуже часто бувають у зоні бойових дій. Не лише своїми піснями дарують настрій воякам, але й спілкуються з ними. І кожна поїздка, каже Галина Тельнюк, завершується проханням від бійців написати для них таку пісню, «людську чоловічу пісню», щоб можна було співати під гітару. Тому таким важливим є проект «Пісні війні», де лише україномовні пісні.
«Ось історія з буденного життя. Прийшов із фронту чоловік. На всю вулицю грала музика «Десятый наш десантный батальйон». І коли ми запитали, чому так пізно музика, а вони п’яні. А вони кажуть: «А що нам слухати, в нас немає інших пісень, нам потрібні такі пісні. А дайте нам пісню, яку ми будемо слухати про себе, про нас самих». Тому що, фактично, є якісь вигадані схеми, за які вони повинні, начебто вмирати… Ніхто не буде вмирати за штучну схему, кожен буде вмирати за свою дитину, свою дружину, за свою любов, своє серце і свої власні переконання», – зауважила Галина Тельнюк.
Власне правду, написану простими словами, сестри Тельнюк почули у пісні «Мені тебе не вистачає», слова до якої написав на фронті актор, режисер боєць Роман Семисал, а музику – Леся Тельнюк. Роман Семисал у проекті «Пісні війни» заспівав пісню разом із сестрами Тельнюк.
Це поле культурної свободи і любові, де люди можуть користуватися цими засобами – українською мовою, українською піснеюГалина Тельнюк
«Це дуже прості слова. Кожен проговорив їх у своєму житті неодноразово до своєї коханої людини, дитина до мами, мати до сина... Тобто ось це поле культурної свободи і любові, де люди можуть бути в цьому, спокійно користуватися цими засобами – українською мовою, українською піснею. Таких пісень дуже мало і вони дуже мало пропагуються», – продовжила Галина Тельнюк.
«Війна – це страшенне зло»
Вірш «Мені тебе не вистачає» Роман Семисал написав під час першого артилерійського обстрілу, коли служив у 24-й окремій механізованій бригаді. «І будь-яке патріотичне роздуте почуття, будь-яке геройство, будь-які «шапкозакидацькі настрої» миттєво з нас вилетіли… Реалії на війні дуже страшні», наголосив автор пісні.
Пісні у проекті записані на професійній студії. Оскільки для його ініціаторів було важливо створити якісний продукт, щоб пісні звучали в теле- і радіоефірі, але передусім звертали увагу на зміст і щирість.
«Про війну потрібно говорити правду або нічого», – зазначає Роман Семисал. Поезія в окопах не лише йому допомагала осмислити війну, але словом хотів донести до людей правду, без жодного прикрашання.
Я проти героїзму на війні, я за професіоналізм, за холодний розрахунок, за новітні технології. Треба нам залучати новітнє озброєння, добре тренуватися, щоб було якомога менше втратРоман Семисал
«Прикрашати – зайве, роздувати, героїзувати не можна – це спотворює уявлення про війну. Все одно війна – це страшенне зло... Більше того, я проти героїзму на війні, я за професіоналізм, за холодний розрахунок, за новітні технології. Тому що годі «геройствувати». Треба нам залучати передові технології, новітнє озброєння, треба добре тренуватися, щоб було якомога менше втрат», – говорить доброволець Роман Семисал.
Пісня також зброя у зоні бойових дій, не менш потужніша, зазначають учасники проекту. Бо несуть емоцію, смисли, психологічно підтримують вояків.
Дуже важлива мова, дуже важливі речі, про які ми співаємо, які є батьківщиною вже по сутіЛеся Тельнюк
«Тому важливо емоційно і психологічно налаштовувати наших воїнів на правильну хвилю. Ця хвиля, по-перше, буде тоді, коли буде створене таке культурне поле, коли воїни будуть відчувати, що це культурне поле їхньої країни… І тут дуже важлива мова, дуже важливі речі, про які ми співаємо, які є батьківщиною вже по суті», – наголосила співачка Леся Тельнюк
Проект «Пісні війни» надихнув бійців писати солдатські пісні, деякі з яких вже стали «народними». А львівського художника Тараса Маляра попросили створити мурал. Почав малювати воїна, який захищає Україну разом із Кримом і Донбасом, і вирішив прообразом взяти реального воїна Ігоря Шолтиса.
