Резонансне вбивство в Одеському слідчому ізоляторі №21, коли ув’язнений зґвалтував, вбив та розчленував тіло працівниці, запустило «маховик» наслідків. Начальника СІЗО В’ячеслава Коваля усунули з посади на час розслідування. А ув’язнені скаржаться, що відразу після інциденту до них прийшли люди в масках із «режимними заходами»: виводили з камер, трощили та забирали особисті речі, декого били кийками. Місцева прокуратура назвала це «нелюдським поводженням» та почала розслідування. Родичі тих, хто продовжує сидіти в Одеському СІЗО, вже кілька разів збирались на акції протесту. У Мін’юсті побиття спростовують. Чому ж посадовці звертають увагу на проблеми слідчих ізоляторів лише після таких гучних інцидентів? І як взагалі сталось, що ув’язнений, замість того, щоби перебувати в камері, жив у господарському блоці, доглядав свиней і міг скористатись сокирою?
Керівників пенітенціарної системи України потрібно оновити на основі прозорого конкурсу. Про це генпрокурор Юрій Луценко планує просити прем’єра Володимира Гройсмана на зустрічі у понеділок.
Проте прес-секретар прем’єра Олександр Мельничук сказав Радіо Свобода, що йому поки невідомо про заплановане.
Заява генерального прокурора, що у пенітенціарній системі потрібні системні зміни – це наслідок резонансного вбивства в Одеському СІЗО 17 серпня.
39-річний злочинець, який зґвалтував, задушив та розчленував працівницю Одеського СІЗО Олену Порошенко, заманив жінку під приводом показати виводок поросят. Він доглядав за ними у господарському блоці ізолятора, і практично жив там.
У невеликому приміщенні поблизу свинарні слідчі знайшли його ліжко, особисті речі, засоби гігієни, документи та навіть брагу й шприц із наркотиками. Співкамерники розповідали, що чоловік майже не з’являвся в камері, хоча, відповідно до закону, міг перебувати на подвір’ї не більше ніж дві години на добу. Ув’язнений вже сидів раніше за умисне вбивство іншої жінки та розбій.
Хто винен?
Відразу після інциденту начальника Одеського слідчого ізолятора В'ячеслава Коваля відсторонили від посади.
Прокурор Одеської області Олег Жученко упевнений: вбивство сталось через недбальство працівників СІЗО. Адже чому рецидивісту дозволили працювати й жити там, де є доступ до сокири?
Крім того, на території ізолятора мали би функціонувати мобільні пости із черговими, які слідкували би за виконанням господарських робіт. Проте такого контролю не було.
І це лише кілька із систематичних порушень, які помічали за Одеським СІЗО, кажуть у прокуратурі. За останній місяць було зафіксовано чотири випадки, а з початку року – 20.
У Міністерстві юстиції, відомстві яке після розформування Державної пенітенціарної служби відповідає за всі СІЗО країни, провину поклали на недофінансування системи.
За словами заступника міністра Дениса Чернишова, робота в слідчому ізоляторі – дуже небезпечна та низькооплачувана. За його словами, через низькі зарплати чоловіки не хочуть йти туди працювати. І в деяких установах майже половина персоналу – жінки. І часто бракує половини колективу, сказав Чернишов.
За словами заступника міністра, бюджет системи на 2017 рік – близько 40% від необхідних потреб, а це менше ніж 4 мільярди гривень на всю пенітенціарну систему.
Водночас низка високопосадовців Мін’юсту в травні-червні 2017 року одержали зарплати, що перевищували 1 мільйон гривень. Чернишов назвав такі щедрі виплати «винагородою за виконану роботу».
Ув’язнені показують синяки на спині. Мін’юст каже: нікого не били
Проте Одеське СІЗО не сходить із шпальт преси не лише через убивство. На наступний день після вбивства, як кажуть ув’язнені, туди прийшли правоохоронці в масках та влаштували «режимні заходи» або, як це ще називали в’язні, «акти залякування».
Вони відкривали камери, передивлялись особисті речі, деякі з них псували та забирали. Ув’язнені кажуть: їх вишиковували в коридорах СІЗО, декого били палицями-кийками.
«Побиття несильні, але були. Коли повертались у камери, то хтось під гарячу руку потрапляв, комусь роздавали тумаки», – сказав один із в’язнів, який не захотів називатись.
Більшість із тих, із ким керівництво Одеського СІЗО дозволило журналістам поспілкуватись, казали, що не знали особисто того 39-річного вбивцю, який так жорстоко забрав життя працівниці ізолятора.
«Те, що сталось – це жахливо. Але через одного ув’язненого страждають усі. Він не має стосунку до абсолютної більшості людей тут, до 95%», – сказав чоловік із сусідньої камери.
Інцидент привернув увагу уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської. Вона через Фейсбук звернулась до генпрокурора Луценка, продемонструвавши фото одного з ув’язнених Одеського СІЗО із свіжими синяками на спині.
Зараз регіональний представник омбудсмена разом із місцевою прокуратурою працюють в Одеському СІЗО, фіксують усе, що потрібно буде для розслідування справи. За словами Богдана Крикливенка, голови секретаріату уповноваженого, про побиття заявили понад десять ув’язнених.
Керівники пенітенціарної системи зараз на них тиснуть, каже він.
«І (ув’язнені – ред.) починають потроху відмовлятись від будь-яких свідчень через погрози, обіцянки привілеїв. Але це виключно питання розслідування для слідчих обласної прокуратури Одеської області. Це прямий обов’язок уповноваженого – викрити ці факти. Але ми жодним чином не маємо права це розслідувати», – сказав Крикливенко.
Обурені і родичі тих, хто залишається сидіти в Одеському ізоляторі, і тих, хто постраждав від кийків. Вони вже двічі збирались на акції протесту, аби привернути увагу прокуратури.
Один із них – Сергій, чий брат сидить у цьому СІЗО вже два місяці.
«Цей негідник, який це зробив із дівчиною, його самі ув’язнені порвали би, розумієте? Це провина адміністрації, а не тих хлопців, які там сидять», – сказав чоловік Радіо Свобода.
У Мін’юсті ж заявляють, що обшуки були, але ув’язнених не били. «Посилити режим – не означає знущатися з людей», – коментував прес-секретар заступника голови Мін’юсту Юрій Маслак.
Реформа, яка не рухається
Пояснення Міністерства юстиції, яке повинно слідкувати за порядком у СІЗО, неприйнятні, каже екс-очільник Державної пенітенціарної служби Сергій Старенький. З одного боку, безумовно, після такого гучного убивства потрібно було провести перевірки в інших камерах та вилучити небезпечні речі, проте перевищувати повноваження і бити людей не можна. Як варіант, можна було провести цей контроль у присутності представників прокуратури чи громадських активістів, каже він.
Та і пояснення про брак грошей – відмовки, адже до біди призвело, у першу чергу, порушення законів та внутрішніх правил ізолятора, говорить Старенький.
Скажімо, заборонено розводити свиней на режимній території, особливо враховуючи, що колонія розташована у місті, а не за його межами. Не можна залучати до роботи і рецидивістів – зазвичай на таких господарських дворах працюють розконвойовані, які пройшли певну перевірку, їм залишається сидіти недовго, каже він.
«Оце нагромадження серйозних і грубих порушень, на які закривали очі (в тому числі ми бачимо і центральний апарат Міністерства юстиції), на жаль, призвело до того, що і засуджені, і співробітники цієї установи розуміють, що вони перебувають у стані повної безкарності», – каже він.
Ситуація з недотриманням закону в Одеському СІЗО – це, швидше, правило, аніж виключення. І саме такі резонансні і вражаючі вбивства привертають увагу того чи іншого закладу, проте не вирішують проблему комплексну, говорить Старенький.
Перш за все, слід сформувати державну політику: що саме держава вимагає від закладів для утримування – перевиховання, ізоляції чи, може, покарання осіб, які скоїли злочин, каже експерт.
По-друге, слід, де можна, прибрати корупційні складові, скажімо, щоб питання умовно-дострокового звільнення того чи іншого ув’язненого вирішував не начальник колонії, а незалежний орган.
Та чи не найважливіше – винні у таких випадках, який трапився в Одесі, повинні дійсно нести покарання, додає експерт. Адже навіть очільник СІЗО, де рецидивіст жив на подвір’ї і користувався сокирою, поки лише відсторонений:
«Вони кажуть: він відсторонений… Але шанс повернутись на посаду досі є», – каже Старенький.
Інспекторку Одеського СІЗО поховали у понеділок, 21 серпня.
