Надрукувати втрачену кінцівку: як хірурги рятують військових у США?

Американські хірурги повертають до життя найбільш важких поранених українських військових. А все тому, що в США, де про реабілітацію ветеранів стали серйозно замислюватися ще з часів війни у В’єтнамі, просто врятувати життя недостатньо. Важливо вилікувати і фізично, і морально. Журналісти проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» побували там, де медицина межує з науковою фантастикою.

Його тут називають просто Саша. Вимовити українське прізвище Косолапов для місцевих лікарів – завдання майже неможливе. Утім, сам Сашко каже: що таке «неможливо» тут, в одному з найкращих американських військових шпиталів, здається, навіть не знають.

Це зараз він робить вправи на час. Насправді кожен, хто приходить сюди вперше, ледь на ногах стоїть на ногах. Ось і Сашко два роки тому міг хіба що моргати очима. У бою підірвався на міні. Серйозні поранення. Одна нога була практично відірваною.

​

«Моя нога трималась на невеликому клаптику шкіри. Там нічого не було цілого – ні кісток, ні м’язів, ні судин, нічого», – розповідає український військовий Олександр Косолапов.

Спочатку його врятували українські лікарі у Львові. А два роки тому Олександр потрапив до групи з одинадцяти важкопоранених військових, лікування яких американські лікарі погодилися продовжити у своїх шпиталях. Так почалося знайомство Олександра з медициною, яка часом межує з науковою фантастикою.

«Повели на рентген, тут рентген-відділення займає таку ж територію, як один корпус львівського шпиталю. А тут тільки це лише одне відділення!», – каже Олександр.

Це лише здається, що шпиталь порожній. Американське Міноборони має жорсткі правила – крім нашого героя і його лікаря, в кадр не може потрапити ніхто з військових. Лікар Саші розповідає: він не випише пацієнта, поки не поверне його до повноцінного самостійного життя.

«Щоб могли самі за собою доглядати, щоб, вийшовши зі шпиталю, здатні були самостійно робити все, що і раніше. І щоб повністю інтегрувалися в суспільство – загалом могли жити звичайним повсякденним життям. Щодня роблячи те, що я або ви робимо», – пояснює лікар медичного центру Walter Reed Джо Баткес.

Надрукувати орган – звичайна справа для американських лікарів

Ультрасучасні шпиталі і реабілітаційні центри – це лише вершина айсберга гігантської американської машини, що працює на військових. Її заклали ще після В’єтнаму. За шпиталями стоять ще більш сучасні дослідницькі центри і лабораторії, де майбутнє настало вже зараз.

Здавалося б, звичайний 3D-принтер. До такої новинки звикли і в Україні. Тільки конкретно цей принтер може надрукувати, приміром, людське вухо.

«Дивіться, близько другої години ми почали друкувати. Щоб надрукувати все вухо, необхідно близько 4,5-5 годин», – демонструє технологію співробітник Інституту регенеративної медицини Профула Чандра.

Тут поставили собі, здавалося б, нереальну мету – навчитися друкувати людські органи. У першу чергу – для американських солдатів, які постраждали на війні. Комп’ютер сканує тіло та старі фотографії і потім друкує новий орган – такий самий, як раніше.

«Знаєте, ми робимо так багато всього, використовуючи тканини і стовбурові клітини для відновлення органів, які пацієнти втрачають під час травми. І один з наших головних напрямків – звичайно ж, допомога воїнам, ми багато працюємо для цього», – розповідає директор Інститут регенеративної медицини Ентоні Атала.

Зустрітися з доктором Аталою – величезна честь. Найбільш обговорюваний в науковому світі вчений, графік якого по хвилинах розписаний на півроку вперед.

Спочатку тут розробили методику вирощування очей, вух і навіть печінки. Але вирощувати органи – довго і дорого. Так з’явилася ідея використовувати 3D-принтер.

«Знаєте, ми вже пересаджували тканини і органи пацієнтам, але робили це все вручну. І зараз стратегія – зрозуміти, як би ми могли спростити цю технологію, використовуючи принтери. Що вони дають, так це автоматизацію процесу, ми можемо виготовити так багато органів одночасно. Ось на чому ми зараз сфокусовані», – пояснює Ентоні Атала.

Уже зараз працює принтер, що друкує шкіру. Ніяких болючих пересадок – принтер здатний просто на пошкоджену руку надрукувати новий шар шкіри.

У науковому світі вважають, що за 5-7 років на світ чекає бум 3D-друку органів. А поки це – нереально дорогі дослідження. І величезні бюджети. Тільки лабораторії доктора Атали Пентагон виділив 75 мільйонів доларів.

А це значить, рано чи пізно новітні розробки опиняться тут – у центрі, де проходять реабілітацію американські військові. І де отримали шанс на друге життя кілька українських бійців.

Українські лікарі вражають американських колег

Але надмірне захоплення передовими технологіями має і зворотну сторону медалі, розповідає Сашко. Американські лікарі були здивовані роботою лікарів українських, які без суперсучасного обладнання не лише рятують, а й часто теж творять дива.

«Коли постало питання врятувати моє життя, зберегти ногу, це все зробили у Львові. І коли я приїхав сюди і місцеві лікарі побачили, у якому стані я приїхав, вони були в захваті від того, що зробили – це правда – велика подяка лікарям у Львові», – ділиться Олександр.

Тут, каже Олександр, ніхто б і не намагався врятувати його відірвану ногу. Просто б замінили на – так, сучасний, так, технологічний, але – все ж протез.

А ось як не просто рятувати бійців, а й повертати їх готовими до життя поза лікарняними стінами, фізично і морально – про це в Україні поки думають мало, хоча цього варто було б повчитися в американців, вважає чоловік. Однак за два роки, проведені в цьому шпиталі, він зустрів лише одного українського чиновника.

ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: