Доступність посилання

ТОП новини

Три запитання Мартіну Сайдіку: про «хлібне перемир’я» на Донбасі, обмін полоненими та «Малоросію»


19 липня у Мінську відбувся черговий раунд переговорів щодо Донбасу. Кореспондент Радіо Свобода поспілкувався зі спецпредставником чинного голови ОБСЄ на переговорах у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі Мартіном Сайдіком.

– Переговори щодо обміну полоненими у зв’язку з конфліктом на Донбасі тривають вже дуже довго. Чи Ви бачите якусь перспективу в них, тому що щоразу на них виникає щось нове і не видно якоїсь можливості дочекатися цього обміну?

Я вважаю, що проводиться гарна робота у цьому напрямку

– Я не згоден в вами. Я думаю, і щоразу я вам кажу, що йде цей дуже складний процес затвердження списків. Навпаки, я вважаю, що проводиться гарна робота у цьому напрямку. І я, чесно кажучи, позитивно дивлюся на розвиток праці у цій галузі останнім часом. Дякуючи, в тому числі, і залученню до переговорів Валерії Лутковської (уповноваженої Верховної Ради України з прав людини – ред.).

– Чи у Вас є своя особиста думка щодо озвученої 18 липня ватажком угруповання «ДНР» Олександром Захарченком ідеї створення «держави» «Малоросія», окрім офіційної заяви чинного голови ОБСЄ Себастьяна Курца, яку Ви сьогодні оголосили на переговорах у Мінську?

– Вибачайте, це ж – наш міністр закордонних справ Австрії. І ви думаєте, що я маю щось додати до цього?

-- Але ж під час переговорів Ви щось казали з цього приводу, чи висловлювалися суто дипломатично?

– Так, дипломатично, це було саме так.

– Оцініть будь ласка, як діє «хлібне перемир’я», оголошене місяць тому на лінії зіткнення на Донбасі на час жнив, бо стріляють же й далі?

Зупинення вогню, де воно необхідне, діє

– Чесно кажучи, там є гарячі точки: Попасна, Першотравневе, Маріуполь, Світлодарський трикутник… А лінія зіткнення – це більше ніж 400 кілометрів. І уздовж цієї лінії з обох сторін є поля, і там працюють люди. І там діє, якщо можна так сказати, зупинення вогню. Я вважаю, що це важливо. Так, є проблема, що ці поля заміновані. На жаль, там бувають і випадки, коли люди ступають на міни, як це було минулого тижня, коли підірвався трактор. Це сумна подія. Але тим не менше я вважаю, що це зупинення вогню, де воно необхідне, діє.

Ватажки угруповань «ДНР» та «ЛНР» – Олександр Захарченко (ліворуч) та Ігор Плотницький
Ватажки угруповань «ДНР» та «ЛНР» – Олександр Захарченко (ліворуч) та Ігор Плотницький

Голова ОБСЄ: «Мене непокоїть «провокаційна риторика з Донецька»

Під час засідання Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу 19 липня представник Росії Борис Гризлов підтвердив свою заяву, яку зробив за день до цього, щодо «Малоросії», коли сказав, що заяви з боку бойовиків про створення «держави» «Малоросії» «не вписуються в Мінський процес».

«Найімовірніше, ця пропозиція має стосунок до інформаційної війни і не є предметом реальної політики», – сказав він, коментуючи зроблену в понеділок заяву ватажка незаконного збройного сепаратистського угруповання «ДНР», підтримуваного Росією, Олександра Захарченка про «Малоросії».

Представники України на засіданні у Мінську процитували президента України Петра Порошенка та заявили, що розмови про «Малоросію» не відповідають основам Мінського процесу та не сприяють врегулюванню ситуації на Донбасі.

Представники окупованих районів Донецької та Луганської областей на засіданні у Мінську також підтвердили свої раніше озвучені позиції – зокрема угруповання «ЛНР» відмежувалося від слів Захарченка про «Малоросію».

Я наполегливо закликаю сторони утриматися від будь-яких конфронтаційних заяв, що ставлять під загрозу імплементацію Мінських угод і заперечують суверенітет та територіальну цілісність України
Себастьян Курц

Чинний голова ОБСЄ – міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц заявив, що його непокоїть «провокаційна риторика з Донецька»: «Я наполегливо закликаю сторони утриматися від будь-яких конфронтаційних заяв, що ставлять під загрозу імплементацію Мінських угод і заперечують суверенітет та територіальну цілісність України».

  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG