Саміт Україна-ЄС: потрібно закріпити український успіх

Київ – Три роки тому у Брюсселі очільники України та Євросоюзу поставили підписи під Угодою про асоціацію Україна-ЄС. Українські експерти в ефірі Радіо Свобода зазначили, що наразі угода лише наповнюється змістом і що варто говорити про наближення України – за низкою політичних та економічних стандартів – до європейських. Наближення України до європейських демократичних стандартів, конфлікт на сході України та анексія Криму, стан проведення внутрішніх українських реформ – ці питання, серед іншого, винесені на порядок денний саміту Україна-ЄС, який приймає Київ 12-13 липня.

Напередодні саміту Рада Європейського союзу затвердила Угоду про асоціацію з Україною та ЄС, таким чином Євросоюз остаточно завершив ратифікацію Угоди.

Нинішній дев’ятнадцятий саміт Україна-ЄС працює у період чи не найвищого за весь час Незалежності рівня підтримки євроінтеграції пересічними українцями. Як засвідчили соціологічні опитування, близько 40 відсотків українців переконані, що європейська інтеграція є незворотнім процесом, і що європейській інтеграції України немає альтернативи. Найбільше євроінтеграцію та європейську перспективу України підтримують люди з вищою освітою, каже Катерина Зарембо, заступник директора неурядового Інституту світової політики, який замовив опитування.

На її думку, нинішній саміт і для Києва, і для Брюсселя – і перемога, і виклик одночасно. Перемога – оскільки на ньому Україні та ЄС буле легко відзвітувати про конкретні успіхи, а саме – довгоочікувану ратифікацію Угоди про асоціацію та запровадження безвізового режиму з Україною. Викликом є, однак, вироблення плану на майбутнє із чіткими критеріями його виконання. А ключовим, на думку Зарембо, є питання – яка взагалі наступна «станція» на шляху європейської інтеграції України?

«Європейські партнери непохитні: перспектива членства для України не стоїть на порядку денному Євросоюзу, принаймні наразі. Україна, у свою чергу, мусить показати, що готова гарувати заради членства так само, як і задля «безвізу» і Угоди про асоціацію, включно з поглибленою та всеохопною зоною вільної торгівлі. І отут виринає багато підводних каменів. Угода про асоціацію не містить чітких «віх» покращення, очевидних і бажаних громадянами, на кшталт безвізового режиму. Процес імплементації документа складніше зрозуміти і пояснити людям, а отже, навіть за умови отримання сигналу з Брюсселя щодо політичної асоціації України та ЄС, з боку громади навряд чи варто очікувати пильної уваги», – пояснює Зарембо.

Україна та Євросоюз наразі мають визначити конкретні та досяжні у певній перспективі цілі, які буде легко роз’яснити пересічним громадянам та досягнення яких не лише буде «галочкою» для київських і брюссельських бюрократів, а дозволить підвищити стандарти життя українців до європейського рівня, вважає експерт. Тож, «піддаючи критиці Київ за пробуксовування реформ, в Євросоюзі мають пам’ятати: тиск на Україну заради реформ – це добре, але визначення кінцевої мети, заради якої впроваджуються реформи, – критично важливо», упевнена Зарембо.

Політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач в інтерв’ю для Радіо Свобода зауважує, що цьогорічний саміт дасть змогу політикам прозвітувати про досягнення, серед яких у Києві та Брюсселі називають запровадження безвізового режиму для громадян України та домовленості про збільшення квот на окремі види продукції, які українські виробники постачають на ринок ЄС. На сьогодні, програма двостороннього співробітництва України з Євросоюзом передусім передбачає західну допомогу Україні у різних аспектах, каже експерт.

«Ще один ключовий момент – це Угода про асоціацію, про яку дуже довго і багато говорили та яка офіційно і повністю має набрати чинності у вересні. Також відкривається і новий порядок денний: Україна, за великим рахунком, тепер може ставити питання про подальші кроки на своєму шляху євроінтеграції. Можна буде навіть натякати на перспективу членства – десь колись, у майбутньому», – наголошує Горбач.

Водночас фахівець визнає, що питання про перспективу членства України в ЄС можна буде ставити лише після виконання усіх положень та вимог, які прописані в Угоді про асоціацію.

«Угоду про асоціацію потрібно не просто святкувати, її необхідно виконувати. А передбачене її виконання на десять років», – зазначив Горбач.

«Інвестиції ЄС є колосальним ресурсом на сьогоднішній день» – Палій

Такої ж думки дотримується політолог Олександр Палій. Він вважає, що нині говорити про ймовірність і перспективу членства України в Євросоюзі зарано, до цього не готові у практичній площині ні Київ, ані Брюссель. І справа не лише у чималій кількості сил, які усередині ЄС виступають проти української перспективи, а й у тому, що сторони мають виконати передусім Угоду про асоціацію. При цьому Палій вважає, що українці мають надавати європейським партнерам нові ініціативи, корисні для обох сторін.

«Це може бути і розширення договору про зону вільної торгівлі, і зняття обмежень, які там ще залишились, – достатньо невеликої кількості обмежень, але по важливих для України групах товарів. Це може бути й інвестиційна діяльність, тому що інвестиції Євросоюзу є колосальним ресурсом на сьогоднішній день, – у силу того, що нині Євросоюз є одним з трьох полюсів економічної сили у світі поряд зі США та Східною Азією», – наголошує Палій у розмові з Радіо Свобода.

Він також нагадує, що саміт Україна-ЄС працює за нових для європейської спільноти обставин, адже Велика Британія розпочала процес виходу зі складу Євросоюзу.

Brexit та українське питання

У Києві переконані, що Brexit не вплине на співпрацю між Україною та Великою Британією. Так, як повідомив після завершення візиту до Лондона прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, британці та українці можуть створити зону вільної торгівлі після виходу Британії зі складу ЄС.

У дослідженнях щодо перспектив співпраці між Україною і Великою Британією віце-директор Інституту світової політики Сергій Солодкий наголошує: свого часу Лондон зробив чимало для зближення України та ЄС, зусилля Британії були чи не вирішальними при ухваленні санкцій проти Росії за порушення територіальної цілісності України та агресію Кремля на сході України. Тож, як би не склались взаємини Лондона з Брюсселем, відносини з Києвом і надалі будуть у центрі уваги британців, упевнений Солодкий.