Доступність посилання

ТОП новини

«Східне партнерство» ще не вичерпалося – Стулік


Давід Стулік
Давід Стулік

Очільники Європейського союзу прибувають до Києва на саміт Україна-ЄС. Це перша зустріч сторін після досягнення конкретних великих цілей – ратифікації Угоди про асоціацію та вільну торгівлю, а також початку дії угоди про візову лібералізацію для українських громадян. Це буде саміт підсумків та підтримки України, говорить речник представництва Євросоюзу в Україні Давід Стулік. За його словами, Україна лише встала на шлях реформ – попереду 10 років роботи над втіленням угоди. А що далі?

– Багато оглядачів кажуть: проміжні цілі досягнуті і не зрозуміло, як будувати подальші відносини України і ЄС? То що далі?

Від втілення Угоди в життя виграють всі українці, виграють ще більше, ніж від безвізового режиму

– Коли Угода про асоціацію вже вступить в силу з 1 вересня, цей документ, його виконання, залишається основою для взаємин між Україною та ЄС. Тобто ця Угода про асоціацію, яка є своєрідною дорожньою картою, зараз дає ще більше інструментів для проведення реформ в Україні, і тому питання реформ і питання впровадження Угоди про асоціацію в дію – це найбільш важливе питання. Це є речі, які найбільше будуть впливати на добробут українських громадян. Від втілення Угоди в життя виграють всі українці, виграють ще більше, ніж від безвізового режиму, це буде стосуватися практично кожної сфери життя.

– В чому полягатиме реалізація Угоди про асоціацію? Як звичайні українці простежать за тим, що відбувається, як просуваються ці реформи?

Це не буде якийсь одноразовий ефект. Це – процес

– Тут буде складніше, бо видимих ефектів не буде. Бо угода сама буде реалізуватися протягом наступних десяти років. Це буде означати, що буде змінюватися законодавство в різних галузях, наприклад, в транспорті, в енергетиці, в охороні прав споживачів тощо. Так що, це будуть зміни, які не будуть мати якийсь миттєвий ефект, не буде жодної конкретної дати, щоб її було помітно, як то було з «безвізом». Тому це буде такий поступовий процес втілення певних змін, які поступово у середньостроковій перспективі будуть впливати на добробут українських громадян, на зростання української економіки. Тобто це не буде якийсь одноразовий ефект. Це – процес.

– Чи є якісь сфери, які Україна і ЄС виділили як пріоритетні для початку дії цієї Угоди?

Дуже важлива реформа судочинства. Бо коли будуть відбуватися певні спори, то вони будуть вирішуватися в судах на підставі європейського законодавства

– Це питання, яке дещо виходить за межі самої Угоди про асоціацію. Але, наприклад, дуже важлива реформа судочинства. Бо коли будуть відбуватися певні спори, то вони будуть вирішуватися в судах на підставі європейського законодавства. Тому, звичайно, судова гілка має працювати так, як працює в самій Європі, в самому ЄС.

Теж пов’язане питання боротьби із корупцією, бо корупція «з’їдає» велику частину ВВП України, тобто, боротьба із корупцією є одним із пріоритетних питань.

І ще – підтримка малого і середнього бізнесу. В європейських країнах малий і середній бізнес є двигуном економіки, а в Україні малий і середній бізнес поки що не має такої позиції. Угода про асоціацію створює механізми для зростання цього сектору, для зростання його впливу. Ми теж готуємо кілька програм для підтримки малого і середнього бізнесу, щоб він міг скористатися цією частиною Угоди – це є зона вільної торгівлі між ЄС та Україною.

– Як далі розвиватиметься «Східне партнерство», чи не настав час для заміни програми?

– Тут треба розуміти, що «Східне партнерство» – це політичні рамки співробітництва ЄС із країнами колишнього радянського табору, тобто з країнами на схід від ЄС. Деякі з них мають європейські амбіції, три країни мають вже в дії Угоду про асоціацію, мають в дії безвізовий режим, а інші – ні. Але знову – це є рамки політичного процесу.

Хтось висувався вперед, через певний час інша країна, може, цю країну випереджала, а в результаті всі намагалися бути кращими

Можу навести приклад розширення ЄС: тоді нові країни зі Східної і Центральної Європи теж були на різному рівні розвитку відносин з ЄС. Але це теж допомагало створювати певну позитивну конкуренцію, це працювало на принципі регати, тобто хтось висувався вперед, через певний час інша країна, може, цю країну випереджала, а в результаті всі намагалися бути кращими. Тобто, з нашої точки зору, «Східне партнерство», як політичні рамки для відносин Східної Європи, ще не вичерпалося.

– Чого чекати конкретно від цього саміту в Києві?

– На саміті будуть обговорені три ключові речі. Перше: будуть підбиті підсумки за останній час – що вдалося зробити у відносинах ЄС та України. Тут, звичайно, це питання безвізового режиму та закінчення ратифікації Угоди про асоціацію.

Друге питання – питання реформ. Будемо говорити із українською стороною, як можемо ще більше допомогти в провадженні реформ. Підведемо підсумки того, що вже було зроблено, та що ще треба зробити.

І третє коло питань буде стосуватися зовнішньої політики, і тут однозначно – це питання російської агресії відносно України, і питання того, як ЄС може допомогти Україні в такій складній ситуації.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG