Доступність посилання

ТОП новини

«Маски-шоу», «токсичні кредити», кримінальна справа: що відбувається з «Приватбанком»?


Головний офіс Приватбанку. Дніпро. 6 липня 2017 року
Головний офіс Приватбанку. Дніпро. 6 липня 2017 року

Дніпро – Національне антикорупційне бюро України взялось за «Приватбанк». У четвер зранку співробітники НАБУ розпочали слідчі дії в головному офісі фінустанови в Дніпрі. В НАБУ і «Приватбанку» стверджують: розслідують ймовірні зловживання попередніх власників та менеджменту банку, яких підозрюють у виведенні з банку мільярдних сум за допомогою надання сумнівних кредитів на мільярди гривень. Між тим незалежні експерти зауважують, що така ситуація далеко не перша в Україні, і чи повернуться кошти, залежить від правоохоронних органів. Платіжні системи «Приватбанку» зараз використовує кожен другий громадянин України, а кожен третій є його вкладником.

Детективи Національного антикорупційного бюро України в супроводі автоматників працюють у VIP-відділенні «Приватбанку» в Дніпрі. Зранку у четвер ця новина, супроводжувана коментарями користувачів про «маски-шоу» в банку, наробила галасу в соціальних мережах.


116,8 мільярда гривень збитків державі

Пізніше у «Приватбанку» заспокоїли: детективи діють у рамках кримінального провадження, їм надали окремий кабінет, вони проводять роботу з документами разом із співробітниками фінустанови. Справа стосується колишнього керівництва й менеджменту «Приватбанку» і торкається часів, коли банк перебував у приватній, а не державній власності.

У Національному антикорупційному бюро Радіо Свобода офіційно повідомили: мова йде про суму в 116,8 мільярда гривень збитків державі.

Ці кошти – це обсяги докапіталізації банку, кошти, які державі довелось витратити після націоналізації фінустанови, аби вона змогла утриматись на плаву.

В НАБУ підтвердили: детективи проводять обшуки в головному офісі «Приватбанку» в Дніпрі в рамках кримінального провадження проти колишнього менеджменту і власників банку. Більше подробиць поки не можуть повідомити – таємниця слідства, сказала Радіо Свобода речниця НАБУ Світлана Оліфіра.

«Сьогодні детективи НАБУ проводять ці дії в рамках кримінального провадження щодо можливого зловживання своїм службовим становищем службовими особами Нацбанку, а також розтрати коштів «Приватбанку» в особливо великому розмірі, вчиненої менеджментом і власниками істотної участі фінустанови, внаслідок чого держава зазнала збитків. Наразі слідчі дії тривають, повідомити інші подробиці не можемо, адже слідчі дії є таємницею досудового розслідування», – заявила речниця.

Ознаки «токсичності»

У «Приватбанку» підтверджують: банк та НАБУ розпочали спільну роботу щодо аналізу «токсичного портфеля» кредитів попередніх власників банку. Ця робота, зауважують, триватиме не один день.

Як зазначив керівник прес-служби «Приватбанку» Олег Серга, зокрема, з’ясовується: кому, яким чином і на яких умовах були надані попередніми власниками банку кредити, які потрапили до пакету так званих «токсичних», тобто сумнівних, виданих на певних, «неринкових» умовах. Як зазначив Олег Серга, це планове розслідування, хоч співробітники НАБУ «проводять його в яскравій формі» – під вартою спецпризначенців у камуфляжі.

Головний офіс Приватбанку
Головний офіс Приватбанку

Як повідомив представник фінустанови, робота НАБУ в офісі банку ніяк не вплинула на роботу самого банку: усе в плановому режимі.

«Мова йде про кредити, видані давно, раніше. Це аудиторсько-бухгалтерська робота. Є кредитний портфель, досить великий, який має ознаки «токсичності», як ми це називаємо, і завдання розібратись з ним: що законно, що незаконно, що реструктуризується, що ні. Над цим працюють всі – підрозділ банку, Генпрокуратура, Нацбанк, НАБУ… Чому відбулась докапіталізація? Щоб банк працював, не порушуючи нормативів, щоб у нього була ліквідність. Йому держава дала грошей і він, по суті, продовжив працювати нормально. А те, що було до цього моменту, – кредитний портфель був зафіксований, і щодо нього триває з’ясування. Зараз банк працює, з банком все нормально. Власником банку є держава. Розслідування видачі кредитів дворічної давнини не може вплинути на роботу банку», – зауважив Олег Серга.

«Неповернуті ними кошти компенсовані бюджетом, нами з вами» – експерт

Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко зазначає: аби повернути збитки держави, правоохоронні органи мають займатись колишніми власниками банку.

Кошти, яких не вистачало для нормального функціонування банку, були виділені бюджетом України на прикриття неякісної чи злочинної діяльності власників банку і державних наглядових органів
Олександр Сугоняко

«Кошти, яких не вистачало для нормального функціонування банку, були виділені бюджетом України на прикриття неякісної чи злочинної, хай з’ясовують судді й правоохоронці, діяльності власників банку і державних наглядових органів. Це стосується вчорашніх, «поганих» кредитів – виданих банкові позичальникам, якщо ці кошти не повернули. Неповернуті ними кошти компенсовані бюджетом, нами з вами. І якщо ті, що шукають, знайдуть, то ці кошти мають бути повернуті до бюджету. Цих людей нема чого шукати, це колишні власники банку. Правоохоронні органи мають ними займатись. Так само, як й іншими банками, де така сама ситуація: повидавались кредити, кошти повиводились із банків, ці кошти мають бути повернуті, адже це є злочинна операція», – сказав Олександр Сугоняко в коментарі Радіо Свобода.

За його словами, ситуація з «поганими» кредитами «Приватбанку» далеко не перша в Україні. За часи Незалежності в Україні схожим чином було знищено 90 банків, левова частка виведених з них коштів досі не повернута, каже Олександр Сугоняко.

«Якби влада ставила мету довести до кінця по всіх банках, які знищені, а їх 90, то результат, безумовно, був би. Власники і менеджмент банків мав би відповісти. Це ж не просто так, це кошти, які, по суті, вкрадені – або у держави, або у клієнтів, або у населення. Практика в Україні абсолютно негативна. Починаючи з початку становлення банківської системи, потім у 2000-і роки, коли банк розкрадався, то Нацбанк, як правило, подавав матеріали до кримінального розслідування, але потім через місяць-другий правоохоронні органи призупиняли справу. І це призвело до того, що ми «вигрібаємо» сьогодні в країні: масовий грабунок банків, виявляється так, що не є злочином», – додав Олександр Сугоняко.

Доведення банку до неплатоспроможності через кредити «фірмам-бульбашкам»?

Напередодні голова правління націоналізованого «Приватбанку» Олександр Шлапак повідомив, що Генеральна прокуратура України ​відкрила провадження про доведення банку до неплатоспроможності.

Олександр Шлапак
Олександр Шлапак

За його словами, за допомогою аудитора вдалося встановити системні порушення з боку колишнього менеджменту банку під час видачі позик на 133 мільярди гривень та їх обслуговування.

3 липня в Національному банку України заявили, що строк добровільної реструктуризації кредитів колишніх власників ПАТ «Приватбанк» сплив 1 липня 2017 року й колишні власники не виконали взятих на себе зобов’язань.

«Таким чином, зараз держава та ПАТ «Приватбанк» перейшли до юридичної процедури стягнення та реалізації відповідної юридичної стратегії, конкретні кроки якої наразі не можуть бути розголошені», – йшлось в офіційному повідомленні.

За даними журналістського розслідування програми «Схеми», перед націоналізацією з «Приватбанку» були виведені десятки мільярдів гривень на фірми-бульбашки. Проаналізувавши список фірм-боржників, кожна з яких винна тепер вже державному «Приватбанку» від півмільйона до майже п'яти мільярдів гривень, журналісти виявили, що ці юридичні особи не ведуть реальної господарської діяльності, мають у статутному капіталі в середньому не більше ніж 1 тисячу гривень, а їхні засновники та директори – це люди, що не мають стосунку до бізнесу. За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників або нікого немає, або там перебувають зовсім інші люди.

Упродовж червня бізнесмен, один із колишніх акціонерів «Приватбанку» Ігор Коломойський подав до суду низку позовів, скерованих проти уряду, НБУ та «Приватбанку».

У грудні минулого року «Приватбанк» перейшов у державну власність, нині власником фінустанови є Міністерство фінансів.

  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG