Доступність посилання

ТОП новини

Приватизація по-новому: як неефективне державне майно продати ефективному власнику


У 2016 році Фонд держмайна двічі оголошував конкурс із приватизації Одеського припортового заводу (на фото), однак не отримав жодної заявки від потенційних інвесторів
У 2016 році Фонд держмайна двічі оголошував конкурс із приватизації Одеського припортового заводу (на фото), однак не отримав жодної заявки від потенційних інвесторів

Уряд ухвалив документи, які мають кардинально змінити умови в сфері приватизації державних підприємств. Кабінет міністрів пропонує віддати на приватизацію близько 900 об’єктів власності – це більше ніж вдвічі більше у порівнянні з планом минулого року. Під державним контролем мають залишитися лише стратегічні та важливі підприємства, вважають в уряді. Пропонують також спростити процедуру продажу державної власності. Запропонований законопроект має розглянути Національна рада реформ, а потім зможе потрапити і до Верховної Ради. Думки експертів з приводу нового законопроекту розділились – частина експертів вважає, що продаж збиткових об’єктів має розвантажити державний бюджет, інші вважають приватизацію не лише недоцільною, а й небезпечною.

Головною помилкою попередніх, невдалих етапів приватизації підприємець і громадський діяч, колишній член Національної ради реформ Валерій Пекар вважає спроби передати у приватну власність найбільш привабливі об’єкти державної власності. Натомість пропонована урядом нова стратегія, за його словами, полягає у тому, щоб продавати те, що державі непотрібно.

Державні підприємства та політичні клани, що викачують з них гроші – це найбільше джерело корупції в Україні
Валерій Пекар

«На сьогодні державні підприємства та політичні клани, що викачують з них гроші – це найбільше джерело корупції в Україні, – каже він. – У нас 3500 держпідприємств, в 10 разів більше, ніж в будь-якій середній європейській державі».

Валерій Пекар також звертає увагу на те, що об’єкти, які пропонується виставити на продаж, складають всього 11% державних активів і є здебільшого штучно збитковими. Але, впевнений він, навіть якщо підприємство має від’ємну вартість, може знайтись покупець, готовий його купити.

За словами екс-заступника Фонду держмайна Андрія Гайдуцького, у попередні роки плани з приватизації провалювались, по-перше, через заборону продавати привабливі для інвесторів об’єкти (наприклад, «Артемсіль» та маленькі порти), по-друге, через завищені стартові ціни.

Маємо завищені стартові ціни, і такі об’єкти не продаються
Андрій Гайдуцький

«На сьогодні в процесі підготовки об’єкта ключову роль відіграє так званий незалежний оцінювач, – каже Гайдуцький. – Як правило, це звичайна українська компанія, яка оцінює об’єкт, віднімаючи борги, що є на балансі підприємства. Як наслідок, маємо завищені стартові ціни, і такі об’єкти не продаються. Ціна інколи має бути в два, три, в десять разів меншою, ніж пропонує Фонд державного майна».

У новому законопроекті, пропонують продавати великі об’єкти із залученням інвестиційних радників, які будуть вивчати попит та пропонувати стартову ціну, а малі об’єкти продавати через систему Prozorro – стартова ціна може бути хоч 1 гривня, якщо підприємство у збитках. Реалізація ж власності має відбуватись через аукціон, пояснив Максим Нефьодов, перший заступник міністра з економічного розвитку і торгівлі.

Член наглядової ради центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський не вірить, що Верховна Рада погодиться ухвалити цей законопроект.

Інтерес того, хто заважає приватизації, є набагато більшим, ніж інтерес покупця
Володимир Дубровський

«Уявіть собі тих, хто сидить на тих потоках цих підприємств. Він нічого не вклав, хіба що в якісь політичні кампанії, і отримує постійний дохід. Якщо говорити про потенційного покупця, то йому доведеться вкласти чималі кошти, які мають бути співставні з ринковою вартістю цих активів. Відповідно, інтерес того, хто заважає приватизації, є набагато більшим, ніж інтерес покупця», – зауважує Дубровський.

Близько 350 об’єктів державної власності (переважно інфраструктурні об’єкти – аеропорти, лісові господарства, порти) уряд пропонує передати в концесію. Вона передбачає передачу об’єктів у довгострокове користування в приватні руки. Підприємець виконує умови з утримання та вдосконалення, але весь отриманий прибуток залишає собі. По закінченню договору концесії об’єкт залишається в державній власності.

Законодавчі ініціативи уряду стосовно приватизації критикує екс-голова Фонду держмайна Олександр Бондар. В умовах війни він вважає процес приватизації не тільки невиправданим, а й небезпечним.

Що робити? Наводити порядок в держпідприємствах, прибрати «смотрящіх», які сидять на фінансових потоках, підготувати об’єкти та економіку до вдалої приватизації
Олександр Бондар

«У нас ці об’єкти через систему Prozorro можуть купити терористи «ДНР» чи «ЛНР» або російські інвестори. Що робити? Наводити порядок в держпідприємствах, прибрати звідти «смотрящіх», які сидять на фінансових потоках, підготувати об’єкти та економіку до більш вдалої приватизації», – зазначив екс-голова Фонду держмайна.

Водночас Олександр Бондар прогнозує, що Верховна Рада підтримає законопроект про приватизацію, оскільки, за його словами, більшість парламентарів мало компетентні у питаннях приватизації.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG