Після пожежі у центрі Києва, де 20 червня горіла пам’ятка архітектури, з’являються версії причин горіння. Одна з них – недбальство будівельників. Громадські активісти вважають, що це стандартна схема забудов у центрі Києва і протягом 20 років близько двох сотень таких пам’яток знищені.
Радник мера Києва Дмитро Білоцерківець каже, що причина пожежі – недбальство будівельників. Про такі попередні висновки він повідомив у своєму Фейсбуці. Однак, Білоцерківець не виключає і навмисного підпалу, адже, за його словами, від інциденту може виграти власник будівлі.
Стандартна схема: пам’ятки архітектури, історичні будівлі викуповуються, їх доводять до руйнівного стану, залишають без догляду або влаштовують підпал. Згодом такі будинки знімаються з реєстру і зносяться уже новим забудовником. На місці виростає нова багатоповерхівка, або ж торговий центр у серці столиці. Таку думку висловила Радіо Свобода активістка громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Ірина Нікіфорова. Вона переконана, що у випадку із будівлею «Центрального гастроному» діє саме така схема.
Потрібно зобов’язати усіх власників історичних пам’яток підписати охоронні домовленостіІрина Нікіфорова
«Насправді, існує щонайменше два проекти будівництва на цьому місці. Саме нового будівництва на цьому місці», – аргументує свою думку Нікіфорова і додає, що ситуацію потрібно змінювати на законодавчому рівні.
«Потрібно зобов’язати усіх власників історичних пам’яток підписати охоронні домовленості. Просто зобов’язати», – наголосила Ірина Нікіфорова.
За 20 років близько 200 пам’яток архітектури знищено
За останніх 20 років у Києві було знищено близько двох сотень таких історичних пам’яток. Деякі з них були зруйновані, інші підпалені. Ситуація не змінилася після жодної з таких історій, зазначає засновник проекту «Цікавий Київ» Арсен Фінберг.
«Якщо київська міська адміністрація захоче змінити щось у цьому напрямку, то ситуація може змінитися, а якщо буде все, як зазвичай, то нічого не зміниться», – каже Фінберг. Він додає, що залишилося ще чимало історичних пам’яток у Києві, на які чекає не краща доля. Важливо їх зберегти.
Те, що не вдалося зруйнувати німцям та більшовикам, зараз знищують сучасні варвари-окупанти КиєваВ'ячеслав Супруненко
«Те, що не вдалося зруйнувати німцям та більшовикам, зараз знищують сучасні варвари-окупанти Києва», – написала у фейсбуці громадська активістка і депутат київської міської ради Олена Терещенко-Єскіна. Вона додала, що власником будівлі є В’ячеслав Супруненко, зять колишнього мера Києва Леоніда Черновецького, і він зацікавлений, аби будівлю забрали з реєстру історичних пам’яток.
У свою чергу радник мера Дмитро Білоцерківець наголосив, що не можна дати власникові можливість зняти статус пам’ятника архітектури і зобов’язати відновлення будівлі в тих параметрах, що є.
Компанія-власник будівлі заперечує можливість самопідпалу, про який йдеться мова у ЗМІ. За їхніми словами, причиною є погодні умови, які в цей день відрізнялися пожежонебезпечністю. «Причиною могло стати потрапляння найменшої іскри», – йдеться в офіційному листі компанії ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток».
«Версія про те, що підпал пришвидшить видачу дозволу на повністю нове будівництво або на будь-які інші будівельні роботи – абсурдна. Навпаки, підпал привернув ще більшу увагу до об’єкту і взагалі унеможливив видачу жодних дозвільних документів без ретельної перевірки», – повідомляє компанія.
В листі додали, що власних будівлі «Центральний гастроном» зобов’язується привести будівлю до належного технічного та естетичного стану. Втім, коли це буде, там не йдеться.
Центральний гастроном на вулиці Хрещатик, 40 закрили у 2004 році й оголосили про реконструкцію будівлі, яка досі не була завершена.
20 червня сталася пожежа у центрі Києва за адресою Хрещатик, 40. У КМДА зазначають, що за попередніми висновками, причина пожежі – недбальство будівельників, які вели роботи на даху будівлі. За фактом пожежі київська поліція порушила кримінальне провадження за статтею про умисне знищення або пошкодження майна.
ДОВІДКА: Будинок Центрального гастроному є найстарішим на Хрещатику. Він побудований за проектом архітектора Ніколаєва у 1874 році як готель «Кане». В цій будівлі жив художник Михайло Врубель, до 1918 року – гетьман Павло Скоропадський, зупинявся в ньому відомий український актор і режисер Панас Саксаганський.
